Рішення № 88449982, 26.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.03.2020справа №910/1020/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/1020/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (03038, м. Київ, Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379)

до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 300465)

про стягнення 40 518,74 грн.,

без виклику учасників справи.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Залізниця) 40 518,74 грн. збитків у вигляді нестачі.

Позов мотивовано тим, що:

- 07.02.2018 Товариством та Залізницею укладено договір №07153/ПЗ-2018 про надання послуг (далі - Договір);

- 07.06.2019 товариством з обмеженою відповідальністю «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» та приватним підприємством «Агрофірма «Чорний Ріг» (далі - ПП «Агрофірма «Чорний Ріг») укладено договір поставки № 37733;

- 15.07.2019 ПП «Агрофірма «Чорний Ріг» та позивачем укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 150719-02;

- відповідно до залізничної накладної № 34261081 відповідач прийняв у позивача на станції Кролевець Південно-західної залізниці вантаж - насіння олійних культур і зобов`язався доставити його на станцію Жовтнева (експорт) Одеської залізниці; одержувач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІБО-ТРАНС»;

- працівниками станції Миколаїв Одеської залізниці було виявлено відсутність запірно-пломбувального пристрою (далі - ЗПП) на 1-му розвантажувальному люку вагону №95449922, накладеного відправником, у зв`язку з чим було складено акт загальної форми від 23.07.2019 № 12048 та накладено новий ЗПП за №А487853;

- комерційним актом від 26.07.2019 № 417503/31, складеним працівниками станції Жовтнева (експорт) Одеської залізниці, встановлено факт того, що відповідач при перевезені вантажу за залізничною накладною №34261081 допустив незбереження вантажу у вагоні №95449922, а тому стягненню з відповідача підлягають збитки у вигляді нестачі вантажу у сумі 40 518,74 грн.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

24.02.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову з таких підстав:

- позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вартості і кількості відправленого вантажу;

- вина перевізника та розмір збитків не доведені.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

12.02.2020 позивач на виконання вимог ухвали від 03.02.2020 подав суду оригінали документів, копії яких були додані до позовної заяви, що стосуються спору.

Судом оглянуто оригінали документів та встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам. Оригінали документів повернуто позивачу.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

07.02.2018 Товариством (замовник) та Залізницею (перевізник) укладено Договір, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт/імпорт) у вагонах перевізника, вагонах інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

07.06.2019 товариством з обмеженою відповідальністю «Кофко Агрі Ресорсіз Україна» (покупець) та приватним підприємством «Агрофірма «Чорний Ріг» (постачальник; далі - ПП «Агрофірма «Чорний Ріг») укладено договір поставки №37733, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити український продовольчий ріпак врожаю 2019 року (товар).

Для здійснення поставки товару ПП «Агрофірма «Чорний Ріг» та позивач 15.07.2019 уклали договір на транспортно-експедиційне обслуговування №150719-02, згідно з яким позивач зобов`язаний здійснити транспортно-експедиційне обслуговування вантажу залізничним транспортом відповідно до заявок.

18.07.2019 Товариством зі станції Кролевець Південно-західної залізниці за накладною №34261081 було здійснено відправлення вантажу - насіння олійних культур, не поіменовані в алфавітному порядку, код вантажу 021083»; станція призначення - Жовтнева (експорт) Одеської залізниці; одержувач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІБО-ТРАНС».

При надходженні вагонів на станцію призначення було проведено перевірку маси вантажу шляхом переважування на вагах, під час якої виявлено, що маса вантажу у вагоні №95449922 не відповідає масі, вказаній у відомості вагонів, що є додатком до залізничної накладної № 34261081. Про даний факт працівниками станції Жовтнева (експорт) Одеської залізниці складено комерційний акт від 26.07.2019 № 417503/31 (далі - Комерційний акт).

Після видачі вантажу вантажоодержувачу останній передав право на пред`явлення позовних вимог до Залізниці вантажовідправнику - Товариству, що підтверджується відповідним переуступним підписом на накладній № 34261081.

Відповідно до розділу Д Комерційного акта при комісійному переважуванні вантажу у вагоні №95449922 працівниками відповідача в присутності представника одержувача встановлено, що фактична вага вантажу нетто становить 55 990 кг, що на 3 610 кг менше, ніж зазначено у відомості вагонів, що є додатком до залізничної накладної № 34261081. З лівої сторони за напрямом руху поїзда на 1-му розвантажувальному люку ЗПП відправника №В726698 відсутній, накладений ЗПП ст. Миколаїв Од. № А487853 справний, інші ЗПП відправника справні та відповідають документу.

Як вбачається з рахунка на оплату товару від 26.07.2019 №7 та видаткової накладної від 26.07.2019 № 65, вартість однієї тонни вантажу на момент виставлення рахунку становить 10 194,93 грн. без ПДВ (12 233,92 грн. з ПДВ).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, вартість недостачі вантажу становить:

(3,61 т - 59,6т*0,5%)*12 233,92 грн./т = 40 518,74 грн. з ПДВ.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Згідно з частиною п`ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини другої статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Відповідно до статті 6 Статуту накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 113 Статуту передбачено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Частинами першою і другою статті 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як передбачено статтею 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (частина 1 статті 129 Статуту).

Відповідно до частини другої статті 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Згідно зі статтею 133 Статуту передача права на пред`явлення претензій і позовів вантажоодержувачем вантажовідправнику засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції).

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже;

- 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;

- 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі;

- 0,5% маси всіх інших вантажів.

ВИСНОВКИ

З матеріалів справи вбачається, що комерційний акт від 26.07.2019 № 417503/31 складений відповідно до вимог Статуту та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому є належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси вантажу, зазначеної у накладних, фактичній масі вантажу, та недостачі вантажу, який перевозився у вагоні №95449922.

Судом перевірено розрахунок суми шкоди, завданої позивачу недостачею вантажу, та встановлено, що він правильний.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем не доведена вина перевізника та розмір завданих збитків. За змістом статей 113, 127 Статуту обов`язок доведення відсутності вини в разі втрати вантажу покладено на перевізника, чого останнім зроблено не було, а факт і розмір недостачі підтверджено допустимими доказами.

Отже, позивач документально підтвердив понесені під час перевезення Залізницею вантажу збитки у сумі 40 518,74 грн.

В той же час Залізницею не подано суду жодних доказів на підтвердження того, що недостача вантажу виникла не з вини відповідача.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 40 518,74 грн. вартості нестачі вантажу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення із Залізниці 5 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити таке.

Частинами першою і третьою статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

06.02.2019 адвокатом Драченком Владиславом Вікторовичем і Товариством (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 81-02, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних чи невизнаних прав та законних інтересів клієнта в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до акту № 81-02/23 виконаних робіт (наданих послуг) від 16.01.2020 адвокатом було надано Товариству послуги на загальну суму 5 000 тис. грн.

Оплата позивачем 5 000 грн. за надання правової допомоги підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2020 № 309.

Враховуючи обсяг наданої адвокатом позивачу правничої допомоги, а також задоволення позовних вимог у повному обсязі, суд дійшов висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому вбачає за можливе у вказаній сумі витрати покласти на Залізницю.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 247-252 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (03038, м. Київ, Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) до акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 300465) про стягнення 40 518,74 грн. збитків у вигляді нестачі задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 300465) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (03038, м. Київ, Івана Федорова, буд. 32, літ. А, 3-й поверх; ідентифікаційний код 41564379) 40 518 (сорок тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн. 74 коп. збитків у вигляді нестачі, 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26.03.2020.

Суддя О.В. Марченко