Ухвала суду № 88449963, 26.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

26.03.2020Справа № 910/4080/20

Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал»

до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» з такими вимогами:

1) визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» щодо не зняття арешту за постановою органу ДВС про зняття арешту від 04.03.2020;

2) зобов`язати Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» зняти арешт за постановою органу ДВС про зняття арешту від 04.03.2020.

Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, з-поміж іншого, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Положеннями статті 20 Господарського кодексу України та статті 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зазначає, що за загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Зазначене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

При цьому позивач, обираючи спосіб захисту, який він просить суд застосувати для захисту його прав, свобод чи інтересів, може обирати між декількома способами захисту (передбаченими законом або договором), якщо це не заборонено законом.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Наведене з урахуванням положень ч. 1 ст. 2 ГПК України означає, що спосіб захисту, який позивач може обрати, а суд застосувати при здійсненні судочинства, у будь-якому випадку має бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням, дає змогу забезпечити реальне поновлення у порушених правах.

Отже, обираючи спосіб захисту, позивач насамперед повинен перевірити, чи не передбачає закон або договір ефективного способу захисту.

Якщо спосіб захисту законом або договором передбачено, позивач повинен обрати саме цей спосіб.

Водночас, суд зазначає, що у позовній заяви відсутні обґрунтування щодо обраного позивачем способу захисту, викладеного у пункті 2 прохальної частини позову, а саме, щодо визнання протиправною бездіяльності Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» щодо не зняття арешту за постановою органу ДВС про зняття арешту від 04.03.2020.

Суд звертає увагу заявника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 910/15707/17, а саме: «Законом не передбачений такий спосіб захисту цивільних прав або інтересів, як визнання незаконною бездіяльності суб`єкта цивільних правовідносин, адже задоволення відповідної вимоги не здатне призвести до захисту прав, а лише може бути використане для захисту інших прав або інтересів. Тому, встановлення певних обставин не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин».

При цьому, суд також звертає увагу, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

Однак, у прохальній частині позову при викладенні позовних вимог позивачем не вказано найменування конкретного органу, який видав постанову про зняття арешту, про яку йдеться, та її номеру.

Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Приписами статті 91 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, у позові позивач, з-поміж іншого, зазначає, що станом на 16.03.2020 арешт з коштів позивача банком не знято.

Водночас, докази на підтвердження вказаної обставини відсутні серед доданих до позову матеріалів.

Отже, суд доходить висновку, що позивачем не виконано ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить: обґрунтування обраного позивачем способу захисту, викладеного у пункті 2 прохальної частини позову; конкретизація змісту позовних вимог шляхом зазначення конкретного органу, який видав постанову про зняття прешту, про яку йдеться, та її номеру; докази на підтвердження того, що станом на 16.03.2020 арешт з коштів позивача банком не знято.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Ю. Трофименко