Рішення № 88449798, 03.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020м. ДніпроСправа №904/6165/19

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

до Управління поліції охорони в Дніпропетровській області, м. Дніпро

за участю третіх осіб без самостійних позовних вимог на стороні позивача:

1. Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", м. Київ

2. ОСОБА_1 , м. Дніпро

3. ОСОБА_2 , м. Дніпро

про стягнення 13683 грн. 90 коп.

Суддя Манько Г.В.

За участю секретаря судового засідання Федьковської О.В.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Котюк О.І.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: ОСОБА_1;

від третьої особи-3: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та надало клопотання, яким просить зменшити позовні вимоги та стягнути з Управління поліції охорони в Дніпропетровській області завдані збитки в розмірі 13683 грн. 90 коп. та судові витрати у справі.

Позивач, третя особа 1 та третя особа 3 у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Треті особи 1 та 3 з заявами клопотаннями до суду не звертались.

Відповідач надав відзив на позов у якому заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд у позові відмовити. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у відзиві на позов. Звертав увагу суду, що наявні у справі рахунки, за відсутності актів виконаних робіт та документів, підтверджуючих оплату по рахунку №В000000614, викликають певний сумнів у їх достовірності та не є належними доказами у даній судовій справі. Вважає безпідставними посилання позивача на постанову Верховного Суду України у справі 761/14285/16-ц, як на судове рішення, що підлягає застосуванню при вирішенні даного спору в частині відшкодування шкоди на підставі рахунку, оскільки цим судовим рішенням визначено, що акт виконаних робіт не є обов`язковим доказом у лише разі, якщо розмір понесених збитків підтверджується висновком експертизи.

Третя особа 2 надала пояснення у справі у якій заперечувала проти задоволення позовних вимог. У судовому засіданні підтримала доводи, викладені у поясненнях по справі.

У судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи-2, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.06.2018 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №АМ129506 (далі - договір).

Предметом даного договору були майнові інтереси страхувальника, пов`язані володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом "Вольво", державний номерний знак "НОМЕР_1".

У відповідності до умов вказаного договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

02.10.2018 року в м. Дніпро по вул. Княгині Ольги, 19-Б, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Вольво", державний номерний знак " НОМЕР_1 " транспортного засобу "Хюндай" державний номерний знак " НОМЕР_2 " під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події, (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

3 заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона. Було складено страховий акт.

ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 50000 грн.

ПрАТ "Українсько-Пожежна страхова компанія" відшкодувала ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" 36316 грн.10 коп.

З метою досудового врегулювання спору відповідачеві було направлено претензією відшкодування збитків в порядку регресу.

У відповідь на претензію до відповідача водієм відповідача - ОСОБА_1 було надано відповідь, що ним вже було відшкодовано 35000 грн.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Статтею 204 Цивільного Кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що третя особа-2 02.10.2018 року, у день настання ДТП, вчинила правочин, який полягає у зобов`язанні усунути пошкодження, спричинені ним ТЗ третьої особи-3 власними силами та за власний рахунок. Зазначене зобов`язання було виконане ним в повному обсязі.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про страхування" від 07.03.1996 №85/96-ВР підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні.

Позивач здійснив страхове відшкодування третій особі-3, що підтверджується копією платіжного доручення, яка наявна в матеріалах справи.

Господарський суд вважає, що позивачем здійснено страхову виплату за відсутності підстав для здійснення такої виплати.

За ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Твердження позивача щодо того, що розмір збитків за даним страховим випадком складає 85076 грн. 76 коп. спростовується змістом розрахунку страхового відшкодування до страхового акту №UА2018100200016/L01/01, згідно з яким він складає 54789 грн. 08 коп. Розмір збитків позивачем було визначено на підставі рахунку від 16.10.2018 №В000000658, наданого ТОВ "Нортек Авто". У матеріалах справи наявна копія рахунку від 02.10.2018 № В000000614 на суму 85076 грн. 76 коп., виданого тим самим постачальником за тим самим заказом-нарядом.

Згідно з рахунком №В000000614 потребували заміни складники ТЗ, а саме: бампер передній, крило праве переднє та фара права передня, тоді як у протоколі технічного огляду КТЗ від 08.10.2018 зазначено, що пошкоджень зазнали ліве переднє крило та ліва фара. Рахунком №В000000614 передбачено заміну правого переднього крила, правої передньої фари і бамперу, а рахунком №В000000658 - лише відновлювальні роботи лівого переднього крила і бамперу, без заміни вказаних складників ТЗ.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що зазначені рахунки у будь-якому разі не є підтвердженням розміру збитків, спричинених страховим випадком третій особі-3, виконання тих чи інших робіт з відновлення ТЗ третьої особи-3, причинно-наслідкового зв`язку зазначених у них робіт зі страховим випадком за відсутності документу, підтверджуючого характер та ступінь пошкоджень складників ТЗ, реальну потребу у виконанні тих чи інших робіт внаслідок страхового випадку.

Згідно вимог статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов`язковим. Приписами . Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості). Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Господарський суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не доведено факту заміни зношених деталей на нові, необхідності такої заміни та розміру збитків, спричинених третій особі-3 страховим випадком.

В матеріалах судової справи висновок експертизи відсутній. Наявні два протилежні за змістом рахунки СТО. Позивачем як кредитором не доведено ані факту, ані розміру спричинених збитків.

Згідно ст.ст. 1, 26 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні.

Статтею 988 Цивільного кодексу України установлено, що страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Діяльність позивача як страховика спрямована на відшкодування шкоди, спричиненої страхувальнику страховим випадком, і таке відшкодування не повинно перевищувати розміру реальних збитків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Правомірність та обґрунтованість позиції відповідача у повній мірі підтверджується доказами, долученими позивачем до позовної заяви.

Наявні у справі докази є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Згідно вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.03.2020.

Суддя Г.В. Манько