Ухвала суду № 88447396, 20.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/8245/20-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., при секретарі Ткаченко Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Тельпіс Микити Вікторовича про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В. надійшло клопотання слідчого першого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань Тельпіс М.В., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні №42019000000002557 - заступник керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області О. Сайног про арешт майна, яке вилучено 18.02.2020 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст.236 КПК України, під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_1 , а саме:Мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI» модель М1906G7G в якому знаходиться сім картка з номером телефону НОМЕР_1 . Затриманим названо пароль розблокування телефону « НОМЕР_2 »;Грошові кошти в сумі 200грн., які знаходились в портмоне ОСОБА_1 ; службове посвідчення НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 ; банківська картка ПриватБанк № НОМЕР_4 ; банківська картка Альфа Банк № НОМЕР_5 ;банківська картка Monobank № НОМЕР_6 ;смарт годинник «Samsung gear s3 frontier» R5AM500XVZL;флеш-носій блакитного кольору без маркування;флеш-носій MICRO SD марки Veriko, ємністю 32 гб. з адаптером.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

У судове засідання слідчий не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подав до суду про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Мізевич Д.А. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, у задоволенні клопотання просив відмовити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.

Другим управлінням організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000002557 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Наказом від 21.03.2019 № 224-о ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого в особливо важливих справ четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Займаючи посаду старшого слідчого в особливо важливих справ четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 наділений правом в межах своєї компетенції пред`являти вимоги, приймати рішення, обов`язкові для виконання фізичними та юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, тобто виконувати функції представника влади і відповідно до положень п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-2, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України «Про державну службу» належать до категорії «Б», судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, обіймаючи посаду старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 виконує функції представника влади і відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 та п. 2 примітки до ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» органи державного фінансового контролю віднесено до правоохоронних органів.

Відповідно до положень пп. в п. 1 ч. 1 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є слідчі підрозділи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

Таким чином, ОСОБА_1 займаючи вказану посаду, є працівником правоохоронного органу.

Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Крім того, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Встановлено, що 11.03.2019 слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на підставі акту ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.01.2019 № 1169/04-36-14-04/33668847 складеного за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Холдинг-Дніпро-2005» (код ЄДРПОУ 33668847) з питань повноти нарахування та сплати земельного податку за період 2016-2018 років, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32019041660000007 з попередньою правовою кваліфікацією - ч. 3 ст. 212 КК України.

У невстановлений досудовим розслідуванням час, в березні 2019 року, на підставі рішення начальника четвертого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ткачука Д.А., Тіщенка А.Л. визначено слідчим, який здійснюватиме досудове розслідування кримінального провадження № 32019041660000007.

В подальшому, будучи визначеним слідчим у кримінальному провадженні № 32019041660000007, у березні 2019 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вимагання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі від колишнього керівника ТОВ «Холдинг-Дніпро-2005» (код ЄДРПОУ 33668847) ОСОБА_3 , який був керівником зазначеного підприємства в період який охоплювався документальною позаплановою перевіркою, що стала підставою для початку досудового розслідування, за не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та подальше закриття відповідного кримінального провадження.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів та метою, ОСОБА_1 04.04.2019 викликав до слідчого управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ОСОБА_3. в якості свідка у кримінальному провадженні та під час подальшої розмови повідомив останнього, що йому загрожує кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

В подальшому, протягом квітня - вересня 2019 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 , перебуваючи в м. Дніпро, декілька разів зустрічався з ОСОБА_3 , в тому числі поза межами службових приміщень слідчого управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, та під час спілкування створював у останнього уявлення про реальну можливість притягнення до кримінальної відповідальності та можливі негативні наслідки для ОСОБА_3 у вигляді можливого обмеження його прав і свобод.

Під час однієї з вказаних зустрічей, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про те, що кримінальне провадження № 32019041660000007 може бути ним закрите та ОСОБА_3 може не притягуватися до кримінальної відповідальності за умови надання неправомірної вигоди.

Під час наступних зустрічей, які відбулись в кінці вересня 2019 року в м. Дніпро, більш точного часу та місця досудовим розслідуванням не встановлено, та 27.11.2019 на яких були присутні ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , який попередньо запрошувався ОСОБА_3 , ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди у великому розмірі, повідомляв присутнім, що може закрити кримінальне провадження № 32019041660000007 та висловлював вимогу надання неправомірної вигоди, як передумову вчинення ним відповідних дій.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел ОСОБА_1 , у невстановлену на даний час слідством дату, час , перебуваючи у невстановленому місці, з метою приховування своєї протиправної діяльності, вступив у злочинну змову з раніше знайомим адвокатом ОСОБА_2 , якому повідомив про свої злочинні наміри щодо вимагання та отримання від ОСОБА_3 та його знайомого ОСОБА_4 неправомірної вигоди і, з метою не викриття його у вчиненні злочину, запропонував

ОСОБА_2 бути пособником (посередником між ним та ОСОБА_4 і ОСОБА_3 ) у вчиненні злочину, на що останній погодився.

В подальшому, 27.01.2020 ОСОБА_1 під час телефонної розмови з ОСОБА_3 призначив зустріч з останнім на 29.01.2020 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, за попередньою домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 останній мав зустрітися з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та повідомити їм про можливий спосіб закриття кримінального провадження № 32019041660000007, а також узгодити механізм передачі неправомірної вигоди за вчинення вказаної дії та не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на вимогу слідчого 29.01.2020 прибули за адресою: АДРЕСА_1 , де їх зустрів ОСОБА_2 , який діючи умисно, з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , дотримуючись заздалегідь обумовленого злочинного плану, виступаючи пособником у вчинюваному злочині, повідомив останніх, що він є адвокатом та його залучили посадові особи слідчого управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області. Останній повідомив, що кримінальне провадження № 32019041660000007 може бути закрито, шляхом перекваліфікації його з ч. 3 ст. 212 КК України на ч. 1 ст. 212 КК України. При цьому, ОСОБА_2 вказав, що з цією метою слідчим буде призначена відповідна експертиза, висновки якої створять можливість для відповідної зміни кваліфікації кримінального правопорушення на менш тяжку. В подальшому кримінальне провадження може бути закрите слідчим 11.03.2020 у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.

Під час подальшої розмови, ОСОБА_2 , з метою узгодження розміру неправомірної вигоди, яку необхідно вимагати від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , запросив ОСОБА_1 .

Після прибуття до приміщення, в якому проходила зустріч, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, виступаючи пособником у вчиненні злочину, узгодив з ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суму неправомірної вигоди, яку останні спільно визначили у розмірі 10000 доларів США, а також деталі та терміни закриття відповідного кримінального провадження. При цьому, слідчий ОСОБА_1 повідомив, що після передачі неправомірної вигоди через адвоката Северина А.Б., останній надасть постанову про закриття кримінального провадження та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, які можна буде отримати у адвоката.

В подальшому, 14.02.2020 під час чергової зустрічі, яка відбулась за адресою: АДРЕСА_1, за участю ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньо узгодженим з ОСОБА_1 планом, повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну процедури закриття кримінального провадження та збільшення розміру неправомірної вигоди до 11000 доларів США, на що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимушені були погодитись. Також, ОСОБА_2 повідомив, що вже відпала необхідність у проведенні експертизи та кримінальне провадження буде закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, а не по закінченню строку досудового розслідування. В подальшому, ОСОБА_2 надав ОСОБА_3 проект протоколу допиту його як свідка у кримінальному провадженні №32019041660000007 та після узгодження його змісту ОСОБА_2 зателефонував слідчому ОСОБА_1 та домовився про зустріч через 15 хвилин у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а.

Прибувши за вказаною адресою через деякий час, ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та провів до свого кабінету, який розташований на 10 поверсі у приміщенні ГУ ДФС у Дніпропетровській. Враховуючи, що протокол допиту вже був надрукований, слідчий ОСОБА_1 формально допитав ОСОБА_3 , після чого всі разом вийшли на вулицю, та слідчий ОСОБА_1 ще раз підтвердив попередні домовленості, які всіма були досягнуті в кабінеті адвоката та повідомив, що про подальші дії нам буде повідомляти безпосередньо адвокат Северин А.Б.

В цей же день, близько 18 години 00 хвилин адвокат Северин А.Б. зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про необхідність передачі 11 тисяч доларів США на 17.02.2020, та на наступний день, а саме 18.02.2020, він надасть постанову про закриття кримінального провадження та витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування. В подальшому, 17.02.2020 в телефонній розмові ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 була змінена дата передачі неправомірної вигоди на 18.02.2020.

Так, 18.02.2020 приблизно о 14 годині 00 хвилин перебуваючи біля будівлі за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 продовжуючи свої злочинні дії, діючи умисно, з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , виконуючи відведені йому спільним злочинним планом функції пособника у вчинюваному злочині, зустрівся з ОСОБА_4 .

Під час зустрічі ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_4 раніше обумовлену суму неправомірної вигоди, за не притягнення ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 32019041660000007, у розмірі 11000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного Банку України станом на 18.02.2020 складає 268895 грн., що більш ніж в двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, та відповідно до п. 1 примітки до ст. 368 КК України являється неправомірною вигодою у великому розмірі.

18.02.2020 після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були затримані в порядку ст. 208 КПК України.

Слідчий Державного бюро розслідувань Густяков Ю.В. 18.02.2020 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст.236 КПК України, у присутності понятих та інших учасників, провів особистий обшук затриманого ОСОБА_1 .

За результатами праведного особистого обшуку, виявлено та вилучено:Мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI» модель М1906G7G в якому знаходиться сім картка з номером телефону НОМЕР_1 . Затриманим названо пароль розблокування телефону «НОМЕР_2».Грошові кошти в сумі 200грн., які знаходились в портмоне

ОСОБА_1 .Службове посвідчення НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 . Банківська картка ПриватБанк № НОМЕР_4 . Банківська картка Альфа Банк № НОМЕР_5 . Банківська картка Monobank № НОМЕР_6 . Смарт годинник «Samsung gear s3 frontier» R5AM500XVZL. Флеш-носій блакитного кольору без маркування;

Флеш-носій MICRO SD марки Veriko, ємністю 32 гб. з адаптером.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 10 ст. 171 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідніс ть арешту майна.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, та те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, про задоволення клопотання частково, та вважає, що накладення арешту на майно, яке належить останньому на праві власності, є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту, з метою конфіскації та з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Разом з тим, слідчий суддя не вбачає правових підстав для накладення арешту на: службове посвідчення ОН № НОМЕР_8 на ім`я ОСОБА_1 ; банківську картку ПриватБанк № НОМЕР_4 ; банківську картку Альфа Банк № НОМЕР_5 ; банківську картку Monobank № НОМЕР_9 , оскільки слідчим суддею не встановлено, яке відношення вказані речі мають для вчиненого кримінального правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про арешт майна - задовольнити часково.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 18.02.2020 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст.236 КПК України, під час особистого обшуку затриманого ОСОБА_1 , а саме:

-Мобільний телефон марки «XIAOMI REDMI» модель М1906G7G в якому знаходиться сім картка з номером телефону НОМЕР_1 . Затриманим названо пароль розблокування телефону «НОМЕР_2».

-Грошові кошти в сумі 200грн., які знаходились в портмоне

ОСОБА_1

-Смарт годинник «Samsung gear s3 frontier» R5AM500XVZL

-Флеш-носій блакитного кольору без маркування;

-Флеш-носій MICRO SD марки Veriko, ємністю 32 гб. з адаптером.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Остапчук Т.В.