Ухвала суду № 88447377, 02.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6781/20

Провадження № 1-кс/761/4431/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:

слідчого судді Голуб О.А.

за участю:

секретаря судових засідань Гоми А.С.

прокурора Раюшкіна Ю.В.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Трофімова С.С.,

розглянувши клопотання старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в м.Києві Гусака О.А., погоджене прокурором відділу прокуратури міста Києва Гойденком І.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 12019100000000932 від 16.08.2019,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, фізичної особи підприємця, одруженого, маючого на утриманні сина 2017 р.н., з середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України

в с т а н о в и в :

у провадження слідчого судді 02.03.2020 року надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в м. Києві Гусака О.А., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Гойденком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100000000932 від 16.08.2019 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин у великих та особливо великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

29.02.2020 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.03.2020 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколами слідчих дій; протоколами негласних слідчих дій; висновками експертів; показаннями свідків; іншими матеріалами.

Слідство вважає, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, знищити речі, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні; може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Наявність вказаних ризиків підтверджується тим, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, що саме по собі спонукає людину до вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності. Не допитано усіх свідків у даному кримінальному провадженні.

Реальна загроза одержання покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, спонукає підозрюваного, не дивлячись на родинні та суспільні стосунки, матеріальний стан, вжити всі можливі заходи спрямовані на уникнення кримінальної відповідальності, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, вживати заходів на знищення речових доказів у справі, тощо.

Тримання під вартою є єдиним запобіжним заходом, який унеможливлює вчинення тиску на інших учасників кримінального провадження та втечі підозрюваного, у тому числі, за межі України.

Застосування до підозрюваного більш м`яких видів запобіжних заходів не усуне існування ризиків зазначених у клопотанні.

Отже, у кримінальному провадженні зібрано докази, які дають достатні підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі; потреби досудового розслідування, а саме: недопущення вчинення підозрюваним дій, спрямованих на переховування у подальшому від органів досудового розслідування; недопущення знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; недопущення перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, недопущення вчинення інших кримінальних правопорушень, виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; у результаті обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою органом досудового розслідування будуть проведені всі необхідні слідчі та процесуальні дії (обшуки, допити свідків, експертизи, тощо), а кримінальне провадження спрямоване до суду в максимально короткі строки.

Даних, які б унеможливлювали тримання підозрюваного під вартою, матеріали кримінального провадження не містять.

Прокурор підтримав клопотання, з мотивів у ньому наведених та просив задовольнити його.

Захисник Трофімов С.С. заперечив щодо задоволення клопотання, зокрема, зазначив, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочинів є необґрунтованою, відсутні будь-які докази щодо причетності останнього до вчинення протиправних дій, так само відсутні об`єктивні дані на підтвердження існування ризиків, наведених у клопотанні. Натомість, підозрюваний ОСОБА_1 має місце реєстрації та постійне місце проживання, працює, на його утриманні перебувають дружина, яка має другу групу інвалідності, та малолітня дитина 2017 року народження, що свідчить про міцність соціальних зав`язків.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисника та вказав, що він готовий з`являтися за першим викликом до слідчого чи суду. Просив застосувати до нього домашній арешт.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, приходжу до наступних висновків.

Так, СУ ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100000000932 від 16.08.2019 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті психотропних речовин у великих та особливо великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

01.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України.

Вивчивши матеріали, які долучені до клопотання на обґрунтування обґрунтованості підозри ОСОБА_1 слідчий суддя вважає, що в цих матеріалах містяться дані, які можуть свідчити про наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного ОСОБА_1 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями.

Разом із тим, наявність чи відсутність у даному випадку складу кримінальних правопорушень має встановлюватись та детально перевірятись, як органом досудового розслідування, так і судом під час судового розгляду кримінального провадження, та не є предметом розгляду в ході вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Більше того, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти й інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

А тому, беручи до уваги наведе вище, слідчий суддя вважає, що характер інкримінованих діянь та їх тяжкість виправдовує необхідність здійснення подальшого розслідування даного кримінального провадження.

Враховуючи зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що без застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу не може бути забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_1 та запобігання спробам настання ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Отже, відповідно до ст. 178 КПК України слідчим суддею враховується вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, в яких він підозрюється, його вік та стан здоров`я, які не унеможливлюють перебування підозрюваного під вартою, міцність соціальних зв`язків, а саме, наявність родини та утриманців, роботи, матеріальний стан, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що в сукупності є підставами для застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обставин, які б давали можливість застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, ніж той, про який просить прокурор, слідчий суддя при розгляді клопотання не встановив.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , на які послався слідчий у клопотанні, а прокурор під час судового засідання, слідчий суддя враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованих діянь.

На думку сторони обвинувачення, існують ризики щодо: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, знищення речей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий суддя вважає, що матеріалами клопотання доведено ризик можливої неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , пов`язаної з ухиленням від явок до органу досудового розслідування для участі у слідчих та процесуальних діях, зокрема, з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, особу підозрюваного, що фактично є ризиком визначеним п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду.

Аналізуючи питання наявності інших ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого й особливо тяжкого злочинів, та, оскільки у ході досудового розслідування не проведено усі необхідні слідчі дії, в тому числі, не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, крім того, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення протиправних діянь за попередньою змовою з іншими особами, а тому ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, при цьому, враховуючи, що у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому при перебуванні підозрюваної на свободі не можна буде запобігти ризикам здійснення незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, знищення, приховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення, що фактично є ризиками визначеними п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризиків визначеного п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому, посилання на наявність таких ризиків у клопотанні не конкретизовано, що свідчить про їх необґрунтованість та голослівність.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання, оскільки в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим, з огляду на фактичні обставини за яких ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень.

Наведеним спростовуються доводи сторони захисту.

Окрім того, слід зауважити, що зміст повідомлення про підозру ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 277 КПК України, які не є ідентичними до вимог обвинувального акта, а тому наявність певних неточностей у повідомленні про підозру не свідчить про її необґрунтованість.

Строк дії ухвали слід встановити до 60 днів, в межах строків досудового розслідування, який слід рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_1 .

Також слідчий суддя в силу положень ч. 3 ст. 183 КПК України вважає необхідним визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_1 .

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_1 , яка зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України у випадку внесення застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , роль останнього у їх вчиненні, підвищену суспільну небезпеку злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, які посягають на здоров`я населення, об`єми вилучених в межах даного кримінального провадження наркотичних засобів та психотропних речовин під час здійснених обшуків, слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку необхідно визначити заставу в розмірі який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме, в 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 945900 грн., з метою гарантування виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законом.

Крім того, у разі внесення застави, для запобігання встановлених судом ризиків, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі свідка та підозрюваного в межах даного кримінального провадження; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по 28 квітня 2020 року включно.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою встановити по 28 квітня 2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в 450 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 945900 (дев`ятсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р UA 128201720355259002001012089; Призначення платежу: застава за ОСОБА_1 згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 02.03.2020 по справі 761/6781/20, провадження №1-кс/761/4431/2020, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від .. (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, до прокурора, слідчого судді та в суд, а в разі неможливості з`явитися з поважних причин заздалегідь про це повідомляти посадовій особі чи органу, який здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку;

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- утриматись від позапроцесуального спілкування з особами, що перебувають у статусі свідка та підозрюваного в межах даного кримінального провадження;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України або на в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок ТУДСАУ в місті Києві, повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Державної Установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Державної Установи «Київський слідчий ізолятор», негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно та письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави у встановленому розмірі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя