Рішення № 88446255, 16.03.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3185/19

№ провадження 2/646/503/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2020 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

судді Янцовської Т.М.,

з участю секретаря Штефан А.Г.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 646/3185/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа – служба у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності,

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом позбавлення відповідачів права користування квартирою за адресою АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що вона є власником спірної квартири. На даний час у квартирі зареєстровано крім неї 3 особи, а саме відповідачі по справі. Відповідачі в спірній квартирі не проживають більше одного року, місце їх проживання невідоме, квартирою вони не цікавляться, комунальні послуги не оплачують, не несуть інших витрат по утриманню квартири, речі відповідачів в квартирі відсутні, не є членами її сім`ї, а отже вважаються таким, що втратили право на користування квартирою.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 вимоги, викладені в позові, підтримали у повному обсязі і просили задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в ньому. Позивачка додала, що відповідач - її син ОСОБА_4 з 2006 року не проживає у спірній квартирі, проживає у своєї дружини у смт. Борова, Харківської області, але з ним вона не спілкується взагалі, тому адреса його проживання їй невідома. Відповідачка ОСОБА_3 , яка їй доводиться донькою, має у своїй власності інше житло, а ОСОБА_5 , її онука, є громадянкою іншої держави, в Україні не проживає з 2006 року.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та пояснила, що не може знятись з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що з нею також зареєстрована її неповнолітня донька ОСОБА_5 , яка в спірному будинку ніколи не проживала, виїхала з батьком до іншої держави. Ані зі своїм колишнім чоловіком, ані з донькою вона не підтримує стосунки. Дійсно вона має у власності інше житло з 12.02.2019 року. Її брат ОСОБА_4 , з яким вони не спілкуються, проживає зі своєю сім`єю у смт. Борова, Харківської області, але адреса його проживання їй невідома.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористались.

Представник третьої особи - служби у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, не повідомив суд про причини неявки.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представника третьої особи.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, відповідачки ОСОБА_3 , показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстрованого в реєстрі №1-3609 від 01.10.2008 р., на праві приватної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області від 03.06.2019 р. відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані з адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 реєстрації в Харківській області не має.

Відповідачці ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.02.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, зареєстрованого у реєстрі № 392, на праві приватної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , показали, що у будинку за адресою АДРЕСА_1 відповідач ОСОБА_4 не проживає понад один рік, його особистих речей у будинку не залишилось.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для особистого проживання і проживання членів їх сімей, розпоряджатися власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 391 ЦК України.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати усунення будь-яких порушень свого права від будь-яких осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним та ефективним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Згідно ст. 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім`ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім`ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Частиною 3статті 47 Конституції України гарантується право на житло і встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідачів понад встановлені законодавством строки у жилому приміщенні без поважних причин.

У судовому засіданні не знайшло своє підтвердження відсутність відповідача ОСОБА_4 у спірному будинку понад встановлені ст. 405 ЦК України строки без поважних причин. Крім того, позивачкою не надано доказів про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_5 , що унеможливлює визнання її такою, що втратила право на користування квартирою. Разом з тим, між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відсутній спір, оскільки остання не заперечує проти можливості її визнання такою, що втратила право користування спірною квартирою.

Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло, правомірність застосування якого за обставинами даної справи позивачкою не доведено. Взагалі позивачкою не зазначено, яким чином відповідачі чинять їй перешкоди у користуванні власністю. Несплата відповідачами комунальних послуг не є правовою підставою для позбавлення права користування житлом.

Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачкою не доведено обставин, на які вона посилалась в обґрунтування позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 150, 156 ЖК України, ст. ст. 383, 391, 405 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа – служба у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради про усунення перешкод у здійсненні права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.03.2020 р.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

відповідач - ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 ,

відповідач - ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 ,

відповідач ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 , законний представник неповнолітньої - ОСОБА_3 ,

третя особа – служба у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської, 61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 8, ЄДРПОУ 26489300.

Суддя: Т.М. Янцовська