Рішення № 88444029, 25.03.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/3154/20

н/п 2-а/766/461/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар Головчина А.В.,

справа№766/3154/20; провадження№2-а/766/461/20

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку письмового позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича (місце знаходження: 73034, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, б. 128), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України( ЄДРПОУ: невідомий, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача

Позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича, у якому просить скасувати постанову серії ЕАк №2122747 від 17 лютого 2020 року по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП та закрити адміністративну справу на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Позиція позивача

Позовні вимоги мотивовано тим, що 17 лютого 2020 року відносно неї інспектором батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенантом поліції Іваницьким І.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2122747 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що 17.02.2020 року о 19 год. 34 хв. в м. Херсоні по Миколаївському шосе 3 км, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом із технічною несправністю зовнішніх світлових приладів, а саме не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушила п. 31.4.3. ПДР України.

Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною, оскільки складена з грубим порушенням, а саме в постанові ОСОБА_1 нібито керувала т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , модель самого авто у постанові не зазначено, невірно зазначено державний номер автомобіля, яким керувала позивач, зазначено 1141ХО, замість вірного - Г1141ХО. При розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено порядок та процедуру розгляду справи та не роз`яснено водію права за правилами встановленими ст. 266 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 02.03.2020 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.03. о 09:30 год. в порядку спрощеного провадження з викликом сторін. Відповідачу визначено строк для подання відзиву на позовну заяву.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, учасники справи не з`явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином у відповідності до вимог ч. 1 ст. 268 КАС України, будь-яких клопотань на час розгляду справи до суду не надходило. Розгляд справи відкладено на 18.03.2020 року о 11-00 год.

18.03.2020 року у судове засідання від позивача через канцелярію суду надійшла заява з проханням розглядати справу без її участі, через неможливість прибуття у судове засідання. Від представника відповідача до суду заяв та клопотань не надходило. Судом у судовому засіданні за правилами письмового провадження було вирішено питання про залучення до участі у справі в якості належного відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України. У судовому засіданні оголошено перерву для повторного виклику позивача у судове засідання та повідомлення та виклику представника відповідача Департаменту патрульної поліції та надання часу для подачі відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог ст. 162 КАС України. Розгляд справи призначено на 09 год. 15 хв. 25.03.2020 року.

Позивач у судове засідання не з`явилася, у раніше поданій заяві, що надійшла на адресу суду 18.03.2020 року вх..№27081, просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв про неможливість розгляду справи за його відсутності або відкладення розгляду справи із зазначенням причин для відкладення до суду не подавав. Разом з тим, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву із зазначенням своєї позиції щодо заявлених позовних вимог та диск з відео файлами 20200217_192444А, 20200217_192644А, 202002172016440015711, 202002172016440015712 від 17.02.2020 року. Доказів направлення позивачу копії відзиву та диску з відео файлами відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

ч.5 ст. 205 КАС України визначено, що у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта(ч.9 ст. 205 КАС України).

З урахуванням положень ст.205 КАС України, та наявних в матеріалах справи доказів належного повідомлення осіб, що не прибули у судове засідання, заяви представника Департаменту патрульної поліції про розгляд справи без його участі та відсутності перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні без участі сторін.

Обставини встановлені судом.

17 лютого 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

У постанові серії ЕАК №2122747 від 17.02.2020 року, що винесена відносно позивача, зазначено, що 17.02.2020 року близько 19 год. 34 хв. в м. Херсоні по вул. Миколаївське шосе 3 км. керуючи транспортним засобом ВАЗ, д.н.з. НОМЕР_2 , водій керував транспортним засобом з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив вимоги п.31.4.3.в. ПДР України – керував транспортним засобом з несправними зовнішніми світловими приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

З пояснень позивача викладених у позовній заяві вбачається, що 17 лютого 2020 року відносно неї інспектором батальйону №1 роти №4 Управління патрульної поліції в Херсонській області лейтенантом поліції Іваницьким І.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2122747 про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 121 КУпАП за те, що 17.02.2020 року о 19 год. 34 хв. в м. Херсоні по Миколаївському шосе 3 км, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом із технічною несправністю зовнішніх світлових приладів, а саме не горіла ліва фара в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушила п. 31.4.3. ПДР України.

Вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення є незаконною, оскільки зупинившись на вимогу інспектора та дізнавшись про причини зупинки, вийшла з автомобіля щоб переконатись в тому чи дійсно не працює ліва фара, однак побачили, що ліва фара справна та горіла, однак інспектор повідомив що фара не горіла, а тому ним прийнято рішення про складення постанови, крім того постанова складена з грубим порушенням, а саме в постанові ОСОБА_1 нібито керувала т/з ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , модель самого авто у постанові не зазначено, невірно зазначено державний номер автомобіля, яким керувала позивач, зазначено 1141ХО, замість вірного - Г1141ХО. При розгляді справи про адміністративне правопорушення було порушено порядок та процедуру розгляду справи та не роз`яснено водію права за правилами встановленими ст. 266 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

На нормативне обґрунтування своєї позиції позивач посилалася на ст.ст.3,8,19,55,62,124 Конституції України, ст.ст. 33,245,247,258,268,276-283 КУпАП.

Судом також встановлено, що з наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії ХОС №237275, автомобіль ВАЗ 2102, д.н.з. НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_2 .

З поданого представником Департаменту патрульної поліції В.А. Ратушко. через канцелярію суду відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог та зазначає, що 17.02.2020 року близько 19 год. 38 хв. інспектор Іваніцький І.В.., здійснюючи патрулювання у м. Херсоні, Миколаївське шосе, район 3 км, виявив автомобіль під керуванням позивача, яка керувала транспортним засобом з технічною несправністю зовнішніх світлових приладів, а саме – не горіла права фара в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушила п. 31.4.3.в. Правил дорожнього руху України, а саме п. «в», порушенням ПДР є якщо: «в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла».

Факт правопорушення підтверджується відео файлами 20200217_192444А, 20200217_192644А, 202002172016440015711, 202002172016440015712 від 17.02.2020 року, що містяться на диску який надається суду із відзивом. Представник вважає, що інспектором під час розгляду цієї справи, надалась належна оцінка доказам і він за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалось на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю та діючи у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за якою накладено на останнього стягнення у вигляді штрафу. Вказує, що постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства та уповноваженою на те особою, є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її скасування та задоволення позову немає. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Викладаючи свою позицію у відзиві, представник Департаменту патрульної поліції нормативно обґрунтовував свої заперечення посилаючись на Правила дорожнього руху України п. 31.4.3., ст. ст. 121, 222, 252, 258,285 КУпАП, ст.ст. 8, 23, 62, Закону України «Про національну поліцію», Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015р. № 1395 зареєстрованого в МЮУ 10.11.2015р. за №1408/27853.

Нормативне обґрунтування

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст. 121 КУпАП.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.31.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту – ПДР України), технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації..

Відповідно до п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: a) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Приписами статті 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінка суду

Положення КУпАП є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв: 1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення та 2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Водночас, приписами ч. 3 ст. 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 74 КАС України, не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а, від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Судом не може бути прийнято до уваги як належні та допустимі докази відео файли 20200217_192444А, 20200217_192644А, 202002172016440015711, 202002172016440015712 від 17.02.2020 на підставі яких прийнято рішення суб`єктом владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки в порушення підпункту третього частини третьої статті 283 КУпАП постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис.

Також суд зазначає, що показання свідків правопорушення (у разі його вчинення) відповідачем не відбиралися, оскільки до матеріалів справи копії таких показань не додано, посилання на показання свідків в оскаржуваній постанові відсутні.

На підставі викладеного, судом встановлено, що вина позивача у порушенні правил дорожнього руху України не доведена належними та допустимими доказами, а постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містить доказів вчинення правопорушення, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 9, 14, 72, 74, 76, 90, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в особі інспектора, сержанта поліції роти №3 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Херсонській області Іваніцького Ігоря Вікторовича (місце знаходження: 73034, м. Херсон, проспект Адмірала Сенявіна, б. 128), Департаменту патрульної поліції Національної поліції України( ЄДРПОУ: невідомий, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста), про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАК №2122747 від 17.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн..

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України.

Відповідно до Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Згідно ч. 4 ст. 250 КАС України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного у письмовому провадженні, суд підписує рішення без його проголошення.

Дата складання повного тексту рішення 25.03.2020 року.

Суддя: Є.М. Булах