Рішення № 88443985, 19.02.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9887/18

н/п 2/766/3904/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

при секретарі Романенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 07.04.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язки є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/24/770, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 52 000 доларів США строком до 07.04.2026 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. 24.03.2010 року з метою зменшення фінансового навантаження та позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, а саме: сторони дійшли згоди щодо врегулювання заборгованості позичальника за кредитним договором відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 24.03.2010 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 07.04.2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору №014/24/770 від 07.04.2006 року в повному обсязі цих зобов`язань. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 07.04.2006 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору №014/24/770 від 07.04.2006 року в повному обсязі цих зобов`язань. У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу позичальника та поручителів було направлено вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 60 днів. Однак, у визначені кредитором строки вимоги не були виконані, заборгованість не погашена. Станом на 16.03.2018 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором складає: 51 710,76 доларів США, що еквівалентні за курсом НБУ на дату розрахунку становить: 1 358 578,91 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 40029,19 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 1 051 673,06 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом: 1582,03 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 41 564,13 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі – 11 681,57 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 306 905,85 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками: 11 668,41 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 306 560,10 грн. У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №014/24/770 від 07.04.2006 року станом на 16.03.2018 року 51 710,76 доларів США та судовий збір у розмірі 20 378,68 грн. та 881 грн. за заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.06.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.11.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановлений законом порядку.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановлений законом порядку.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з`явилися, надали до суду відзив, відповідно до якого просили у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_3 за договором поруки, відмовити у повному обсязі. Оскільки, порука за договором поруки від 07.04.2006 року, який уклали Акціонерний поштово-пенсійний банк «Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», та фізична особа ОСОБА_3 , є припиненою, оскільки банк не звертався з позовом до ОСОБА_3 як поручителя у визначений статтею 559 ЦК України шестимісячний строк.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.04.2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язки є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк «Аваль», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №014/24/770, згідно умов якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом: 52 000 доларів США строком до 07.04.2026 року, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 12,00% річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором.

24.03.2010 року з метою зменшення фінансового навантаження та позичальника в умовах кризових явищ в економіці України кредитор та позичальник досягли згоди про зміну умов погашення кредиту, а саме: сторони дійшли згоди щодо врегулювання заборгованості позичальника за кредитним договором відповідно до п.1 Додаткової угоди №1 від 24.03.2010 року.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 07.04.2006 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору №014/24/770 від 07.04.2006 року в повному обсязі цих зобов`язань.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 07.04.2006 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель на добровільних засадах взяла на себе зобов`язання перед банком відповідати по зобов`язанням боржника, що виникають з умов кредитного договору №014/24/770 від 07.04.2006 року в повному обсязі цих зобов`язань.

У зв`язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу позичальника та поручителів було направлено вимоги про дострокове виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, надавши можливість добровільно врегулювати заборгованість протягом 60 днів.

Однак, у визначені кредитором строки вимоги не були виконані, заборгованість не погашена.

Станом на 16.03.2018 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором складає: 51 710,76 доларів США, що еквівалентні за курсом НБУ на дату розрахунку становить: 1 358 578,91 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 40029,19 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 1 051 673,06 грн., в тому числі прострочена заборгованість за кредитом: 1582,03 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 41 564,13 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі – 11 681,57 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 306 905,85 грн., в тому числі прострочена заборгованість за відсотками: 11 668,41 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на дату розрахунку складає: 306 560,10 грн.

В силу ч.1 ст.626, ч.1 ст.627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ст. 554 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 28.08.2019 року АТ «Райффайзен Банк «Аваль» та АТ «Оксі Банк» уклали договір відступлення права вимоги №114/2-17, згідно з яким відбулося відступлення прав вимог. Відповідно до умов договору відступлення прав вимоги від 28.08.2019 року АТ «Оксі Банк» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/24/770 від 07.04.2006 року, що є позичальником за ним.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем).

Таким чином, в предмет судового захисту входять саме порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси.

Станом на час розгляду справи права позивача не порушені, оскільки право вимоги за кредитним договором до відповідача він відступив АТ «Оксі Банк», а відтак заборгованість за кредитним договором перед позивачем відсутня.

Згідно вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо якої виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Однак в порушення вимог ст.55 ЦПК України від правонаступника позивача до суду не надходило відповідного клопотання про заміну позивача АТ «Райффайзен Банк «Аваль» на його правонаступника АТ «Оксі Банк».

Разом з тим суд зазначає, що оскільки з наявних матеріалів справи суд вбачає, що на даний час позивач втратив право вимоги до відповідачів та не є належним позивачем у даному спорі, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 19, 55, 81, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16, 512, 514, 526, 536, 553, 554, 625, 626, 627, 1048, 1050, 1054 ЦК України,, суд

вирішив:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк «Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.І. Майдан