Ухвала суду № 88443499, 25.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

25.03.2020 Справа №607/5391/20

У Х В А Л А

М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 року

Справа № 607/5391/20

Провадження № 1кс/607/2500/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., при секретарі судового засідання Лехан О.М., за участю прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Самойлова П.Г., слідчої Киби Л.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника – адвоката Дубчака С.П., розглянувши клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Киби Л.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий Ходачків, Козівського району, Тернопільської області, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Киба Л.В., за погодженням із прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим Р.Г., звернувся до слідчого судді, в рамках кримінального провадження № 12019210010003002 від 15 жовтня 2020 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що слідчим відділом Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12019210010003002 від 15 жовтня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 серпня 2019 року близько 23 год. 30 хв., ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , перебували на прибудинковій території, біля будинку по вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі, де в останніх виник спільний злочинний умисел спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , перебуваючи на стоянці біля будинку по вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі, знайшов ключ запалювання від автомобіля «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

За допомогою вказаного ключа ОСОБА_1 відчинив автомобіль «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , сів за водійське сидіння автомобіля, запустив двигун та виїхав вказаним автомобілем із стоянки біля будинку по вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі. У цей час ОСОБА_2 стояв біля дороги по вул. Микулинецькій в м. Тернополі і чекав на ОСОБА_1 . В подальшому, коли до нього під`їхав автомобіль «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , він сів у нього і вони попрямували по вул. Микулинецькій в м. Тернополі в напрямку с. Велика Березовиця, Тернопільського району.

Транспортним засобом «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 користувалися у власних цілях.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова ( НОМЕР_1 ) НОМЕР_2 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , заподіяно матеріальну шкоду ОСОБА_3 , у сумі 85570,00 гривень.

Таким чином, слідчий вважає, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом за попередньою змовою групи осіб, вчиненого повторно.

25 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

З врахуванням наведеного, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного, які у сукупності вказують на неможливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просить його задовольнити. Вважає, що підозра ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, належним чином обґрунтована, встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому з врахуванням зазначених ризиків, лише винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

При цьому, звернув увагу на те, що ОСОБА_1 11 червня 2019 року вироком Козівського районного суду був визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 289 КК України та через два місяці вчинив аналогічні дії. При цьому, усвідомлюючи протиправність своїх дій виготовив паспорт для виїзду за кордон та 23 серпня 2019 року перетнув державний кордон України.

Захисник-адвокат Дубчак С.П. заперечив з приводу клопотання слідчого. Вважає, що прокурором та слідчим не доведено належними та достатніми доказами наявність обґрунтованої підозри. Підозра ґрунтується виключно на показах іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні.

Звернув увагу суду і на те, що у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутнє посилання на матеріали, що підтверджують наявність ризиків, а також відсутнє обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого.

Крім цього, просив врахувати, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання по АДРЕСА_1 , де проживає із бабусею та дідусем, має міцні соціальні зв`язки.

Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні клопотання. Разом з тим, зазначив, що у разі якщо суд прийде до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу, просив обрати до ОСОБА_1 інший запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи свого захисника .

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан.

Положеннями ч. 2 статті 177 цього Кодексу передбачено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженню; перешкоджати кримінальному провадженню іншими чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Так, під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, яке є тяжким злочином, санкція статті якого передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та долученими до клопотання слідчим т а прокурором доказами, а саме:

- заявою ОСОБА_3 від 09.08.2019 року про вчинення кримінального правопорушення;

- протоколом огляду місця події від 09.08.2019 року в районі вул. Стадникової, 1 в м. Тернополі;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 09.08.2019р., який повідомив, про обставини незаконного заволодіння транспортного засобу;

- протоколом огляду місця події від 06.09.2019 року в районі с. Слободка, Тернопільської області, де був виявлений транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN Passat», ідентифікаційний номер кузова ( НОМЕР_1 ) , НОМЕР_2 , 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 ;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 07.09.2019р., який повідомив про обставини злочину вчиненого спільно з ОСОБА_1 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту з ОСОБА_2 від 07.09.2019р., які в їх сукупності, в даному випадку є достатніми при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу, виходячи із системного аналізу зібраних доказів.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграф 1 (с) Конвенції, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин». Існування «обґрунтованої підозри» розглядається як необхідна, а при первісному обранні навіть іноді неодмінна і достатня підстава для арешту.

Згідно усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Таким чином, під достатніми доказами відносно акту повідомлення особи про підозру слід розуміти достовірні відомості, зібрані, перевірені і оцінені слідчим, прокурором у встановленому законом порядку, які в своїй сукупності приводять до єдиного висновку на даний момент розслідування про те, що конкретна особа вчинила кримінальне правопорушення, яке передбачене КК України, і не підлягає звільненню від відповідальності за нього. При цьому, повідомлення особи про підозру, повинно базуватися не на простій сукупності доказів, а на їх системі. Якщо немає системи доказів, а є лише окремі докази винуватості, що не узгоджуються з іншими, значить не можна приймати рішення про повідомлення особи про підозру.

Сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та надане суду повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 289 КК України суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України не є вочевидь необґрунтованою.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті. Суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов"язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доведені прокурором в судовому засіданні, а саме підозрюваний може: переховуватися від органу досудового слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочину за ч. 1 ст. 289 КК, маючи непогашену судимість, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину за ч. 2 ст. 289 КК, що на думку слідчого судді свідчить про систематичність та стійкість протиправної поведінки підозрюваного, його небажання ставати на шлях виправлення та перевиховання, і при обставинах вчинення злочину, про підвищену його суспільну небезпеку як особи, яка може вчинити й інше кримінальне правопорушення.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що він ніде офіційно не працює, офіційних доходів не отримує, не одружений, на утриманні осіб не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків.

Крім того, ОСОБА_1 вироком Козівського районного суду від 11 червня 2019 року визнаний винним у вчиненні злочину за ч. 1 ст. 289 КК України та маючи не погашену судимість, знов вчинив злочин, що свідчить про те, що ОСОБА_1 зможе переховуватись від суду.

Таким чином, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому враховуючи вимоги ст.178 КПК України та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вищенаведенні обставини дають підстави вважати, що з урахуванням особи ОСОБА_1 та його поведінки, обставин вчинення злочину, у випадку незастосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, про який просять підозрюваний та його захисник, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкцію кримінального правопорушення, у якому останній підозрюється, з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

За встановлених обставин при розгляді клопотання слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого СВ Тернопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області є обґрунтоване і доведене, а застосований до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Докази, які б свідчили про негативний стан здоров`я підозрюваного, який би унеможливлював перебування ОСОБА_1 в умовах СІЗО суду не надані.

Крім цього, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його вік, сімейний та майновий стан, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави у розмірі наближеному до мінімальних меж, встановлених законом у даному випадку та який достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відтак, у клопотанні захисника та підозрюваного про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою слід відмовити, з підстав наведених вище.

При цьому, доводи сторони захисту щодо можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою не спростовують вищенаведених висновків суду.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, але на строк, що не перевищує 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника Дубчака С.П. та підозрюваного ОСОБА_1 про обрання запобіжного заходу не пов`язаного із тримання під вартою – відмовити.

Клопотання слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Киби Л.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Самойловим П.Г., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 , негайно під варту із зали суду.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у сумі 63 060 (шістдесят три тисяч шістдесят) грн. (30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12019210010003002 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 березня 2020 року).

У випадку внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора чи суду залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати до відповідних органів державної влади на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон, утриматись від спілкування із потерпілими у справі.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку не виконання покладених обов`язків внесена застава буде звернута в дохід держави.

Датою закінчення дії ухвали вважати 23 год. 59 хв. 22 травня 2020 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області Кибу Л.В.

Копію ухвали вручити ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області І.М. Черніцька