Рішення № 88443206, 26.03.2020, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/717/20

2-а/583/16/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №4 Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Гришка Богдана Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2020 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18.02.2020 відносно нього інспектор Сектору реагування патрульної поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Гришко Б. Г. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №640131, згідно якої він начебто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст. 121 КУпАП, а саме зазначено, що він 18.02.2020 року о 00 год. 50 хв. в м. Охтирка по вул. Київська керував автомобілем OPEL ASСОNA державний номерний знак НОМЕР_1 з забрудненим номерним знаком, а також недостатньо освітленим у темну пору доби, що не дає дійсно визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів.

Дану постанову позивач вважає незаконною, яка підлягає скасуванню, оскільки докази, які б свідчили про порушення ним правил дорожнього руху, відсутні, оскільки, номерний знак позаду автомобіля освітлюється засобом, встановленим заводом – виробником та не має несправностей або забруднень, які можуть перешкодити можливості його прочитати про що він повідомив інспектора поліції, вважає,що зупинка його транспортного засобу інспектором поліції була незаконною. Інспектором поліції було заповнено бланк постанови не здійснивши розгляд справи.

У зв`язку з викладеним просить скасувати постанову серії БАА №640131 від 18.02.2020 року, винесену інспектором Сектору реагування патрульної поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Гришко Б. Г. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 02.03.2020 року позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2020 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та з призначенням судового засідання на 26.03.2020 року. Відповідачу роз`яснено право подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, на яких він ґрунтується в строк не пізніше 24.03.2020 року з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Вказані документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст.286 КАС України вручені відповідачу в установленому законом порядку, відзиву на позовну заяву у встановлений строк та клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін відповідач не надав.

Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.

Оскільки, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач не заперечував проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до положень ст. ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.

Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст. 4, 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 251 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до положень ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. В розумінні ст.262 КАС України суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Суд проаналізував матеріали справи, дослідив письмові докази, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що інспектором Сектору реагування патрульної поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Гришко Б. Г. 18.02.2020 року винесено постанову серії БАА№ 640131 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення за ч.6 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 18.02.2020 року о 00 год. 50 хв. в м. Охтирка по вул. Київська, керуючи транспортним засобом марки OPEL ASСОNA державний номерний знак НОМЕР_1 з забрудненим номерним знаком, а також недостатньо освітленим у темну пору доби, що не дає дійсно визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП (а. с. 4)

Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивачки, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходив з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м та неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частина 6 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим та тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, показаннями технічних приладів чи засобів, фото- і кіно-зйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляданні за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об`єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано до суду взагалі будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, що не дає можливості встановити дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановленої КУпАП та Інструкцією № 1395, що передує винесенню постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про дорожній рух" контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

За змістом статті 31 Закону України "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Як вбачається з позову, факт вчинення позивачем правопорушення не зафіксовано технічними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобами фото - і кінозйомки, відеозапису.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку.

Відповідачем при розгляді справи про адміністративні правопорушення, так і суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем проступку.

Доказів вчинення правопорушення (обґрунтовані пояснення позивача, пояснення свідків тощо) відповідачем не надано до суду, тобто в матеріалах справи відсутні дані, які б беззаперечно свідчили про те, що позивач вчинив порушення за яке передбачена відповідальність згідно ч. 6 ст.121 КУпАП.

Відеозапис події та відеозапис процедури розгляду справи про адміністративні правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Факт вчинення порушення Правил дорожнього руху України позивач не визнає.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 26.04.2018 р. у справі № 338/855/17.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення БАА№640131 від 18.02.2020 року винесена з порушенням норм КУпАП, оскільки відсутні належні і допустимі докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що в цілому свідчить про відсутність належного обґрунтування наведених в оскаржуваній постанові обставин та їх доведеність допустимими доказами.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за які передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Відповідач, всупереч вимогам ст. 77 КАС України, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Статтею 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Наявна у справі постанова, не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Висновок суду.

Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем правил дорожнього руху, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та про необхідність скасування постанови серіяБАА № 640131 від 18.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 229, 242-246, 286, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції №4 Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Гришка Богдана Григоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 640131, винесену 18 лютого 2020 року інспектором Сектору реагування патрульної поліції Охтирського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Гришко Богданом Григоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Рішення складено 26 березня 2020 року.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Т.О. Ярошенко