Ухвала суду № 88442958, 26.03.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/842/20

Провадження № 2-а/591/90/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Грищенко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сумської міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати як незаконну постанову адміністративної комісії при виконкомі СМР № 119 від 03.02.2020 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ст.152 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначає, що 23.01.2020 року стосовно нього начальником відділу контролю за благоустроєм міста управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Рідченко О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким виявлено в м. Суми, на перехресті вулиць Охтирської та Серпневої біля будинку № 9 розміщені тимчасові споруди без відповідних проектно-дозвільних документів, що є порушенням п.п.9 п.11.2 розділу XI Додатку до рішення СМР «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року № 3853-МР і передбачає адміністративну відповідальність згідно ст. 152 Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

03.02.2020 року була винесена постанова № 119, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальністю за ст. 152 КУпАП в виді штрафу в сумі 1700 грн.

Вважає, що дії відповідача щодо винесення зазначеної постанови є протиправними, оскільки відповідач, розглядаючи адміністративну справу, самоусунувся від дослідження та встановлення всіх обставин справи, формально визнавши його винним у скоєнні адміністративного правопорушення на підставі лише суб`єктивних припущень особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що відповідачем при винесенні постанови про адміністративне правопорушення були порушені вимоги ст.ст. 278, 279, 280 КУпАП, постанова від 03.02.2020 року, є незаконною та необ`єктивною, докази вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 152 КУпАП відсутні.

Зокрема, при винесенні постанови не було враховано його пояснення та надані докази. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення він подав до адміністративної комісії свої письмові пояснення, в яких зазначив, що договір із Сумською міською радою, на підставі якого він користувався місцем для розміщення тимчасової споруди строком дії до 02.12.2019 року, не був своєчасно продовжений на новий строк не його вини. Він завчасно, за півтора місяці до закінчення дії цього договору, звернувся до орендодавця з письмовою заявою про продовження дії договору на новий строк. 22.10.2019 року ним був отриманий лист, із змісту якого слідує, що у межах нині діючого законодавства для розміщення малої архітектурної форми необхідно укладати не договір сервітуту, а договір оренди земельної ділянки. До цього часу дане питання не вирішено, не з його вини. Отже, вказує, що не було встановлено його вину у вчиненні вказаного правопорушення.

Посилаючись на вказані обставини, просить скасувати постанову адміністративної комісії при виконкомі СМР № 119 від 03.02.2020 року, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за ст. 152 КУпАП.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 лютого 2020 року відкрите провадження, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Копія позовної заяви та доданих до неї документів направлена відповідачу та третій особі разом з інформацією про процесуальні права.

13 березня 2020 року у встановлений в ухвалі строк на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від виконавчого комітету Сумської міської ради, в якому зазначається, що позовні вимоги позивача є немотивованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що при складанні зазначеного протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було порушено права позивача. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03.02.2020 року адміністративною комісією при виконкомі Сумської міської ради щодо позивача була винесена постанова №119, із змісту якої вбачається наступне: Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та з`ясувавши обставини комісією було встановлено, що начальником відділу контролю за благоустроєм території міста управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради Рідченко О.В. 23.01.2020 року було встановлено факт розміщення тимчасових споруд фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у м. Суми на перехресті вул. Охтирська та вул. Серпнева біля буд.9 без проектно-дозвільної документації, затвердженої у встановленому порядку.

Відповідно до п.2 та п.3 ч.2 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані: дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів та не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів (а.с.5).

Станом на 23.01.2020 року при виявленні начальником відділу контролю за благоустроєм території міста управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» Сумської міської ради ОСОБА_2 порушення п.п.9 п. 11.2 розділу XI Правил благоустрою міста Суми за адресою: м. Суми, перехрестя вул. Охтирська та вул. Серпнева біля буд.9 у позивача були відсутні чинні, на час складання протоколу, дозвільні документи на розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою.

Вказані в постанові обставини не заперечуються самим позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 152 КУпАП, за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до п.п. 7 п."а" ч.1 ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" №280/97 від 21.05.1997 року, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" № 2807-4 від 06.06.2005 року встановлено, що благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Частиною 4 статті 20 вказаного Закону передбачено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

За ч.1 ст. 34 цього Закону, правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Рішенням Сумської міської ради від 26 грудня 2014 року № 3853-МР (розміщено на сайті Сумської міської ради за посиланням https://smr.gov.ua/uk/dokumenti) затверджено Правила благоустрою міста Суми згідно з додатком до даного рішення (далі Правила благоустрою міста Суми), які визначають порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою міста Суми, регулюють права та обов`язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території міста, визначають здійснення ефективних і комплексних заходів утримання території населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів, створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Отже, доводи, викладені в позові, повністю спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи: копією постанови № 119 від 03.02.2020 р.; копією протоколу № ГФ001921 від 23.01.2020 р.; копією акту від 23.01.2020 р.; копія договору № 024/14 від 02.12.2019 р.; копією витягу з паспорту прив`язки; копіями заяв ОСОБА_1 від 11.10.2019 р., від 25.10.2019 р.; копією листа від 22.10.2019 р. за підписом А.В. Кривцова; копією листа від 15.01.2020 р. за підписом Ю.М. Клименка (а.с.5-18).

На думку суду, надані позивачем докази не спростовують, а навпаки, доводять факт вчинення ним правопорушення та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Оскільки на час складання протоколу та винесення постанови було встановлено факт розміщення тимчасових споруд фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у м. Суми на перехресті вул. Охтирська та вул. Серпнева біля буд.9 без проектно-дозвільної документації, затвердженої у встановленому порядку, були законні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Суд не може взяти до уваги доводи позивача про те, що така ситуація склалася не з його вини, а з причини зволікання з розглядом Сумською міською радою його заяви про укладення договору оренди, оскільки у разі незгоди з діями органу місцевого самоврядування, це може бути окремим предметом судового розгляду. Проте, такий спір в межах даної справи не розглядається.

Позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували його доводи щодо відсутності факту скоєння ним адміністративного правопорушення.

У відповідності до п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З матеріалів адміністративної справи, наданих суду, вбачається, що вина правопорушника підтверджується належними та допустимими доказами, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову та скасування постанови №119 від 03.02.2020 року адміністративної комісії при виконкомі Сумської міської ради про притягнення позивача до адміністративної відповідальності заст.152 КУпАП та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст.2,6-11,72-77,90,94, 242-246,255,257,286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовний вимог ОСОБА_1 (зареєстрований: адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради (місце знаходження: м. Суми, пл. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 04057942) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття провадження у справі відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписане 26 березня 2020 року.

Суддя О.В.Грищенко