Ухвала суду № 88442297, 26.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 642/5326/17

провадження №2/489/54/20

УХВАЛА

26 березня 2020 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленко І.В.

секретаря судового засідання Долгорученко Т.С.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Холодногірського районного у м. Харкові ВДРАЦС ГТУЮ в Харківській області, третя особа – Служба у справах дітей по Холодногірському району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису про народження дитини,

встановив:

19.02.2019 до Ленінського районного суду міста Миколаєва на підставі постанови Верховного Суду від 24.01.2019 надійшли матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Холодногірського районного у м. Харкові ВДРАЦС ГТУЮ в Харківській області, третя особа – служба у справах дітей, про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису про народження дитини.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 08.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.09.2019 за клопотанням позивача у справі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої було доручено експертам Комунальної установи «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи».

20.01.2020 до суду надійшов висновок експерта №137 від 02.12.2019, та матеріали справи №642/5326/17.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.01.2020 поновлено провадження по справі та призначено її до розгляду.

19.03.2020 від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Мосісеєнко О.М. на адрес суду надійшло клопотання про призначення повторної судово-медичної експертизи. В обґрунтування клопотання представник позивача посилається на те, що експертом було проігноровано вимоги щодо відібрання зразків, в тому числі букального епітелію, та, враховуючи відсутність збігу по локусу D16S539, не визначено «індекс батьківства» для кожного окремого локусу і відповідно комбінований індекс батьківства. Вказане свідчить про те, що експертиза була проведена неякісно і не усунула виявлені розбіжності за вказаним локусом. Крім того, під час відібрання зразків у сторін та дитини, лаборант не змінював одноразових рукавичок, а конверти в які були запечатані зразки для дослідження не були скріплені підписами осіб, а тільки опечатані печаткою експертної установи. При такому способі опечатування конвертів є велика ймовірність доступу до вмісту, шляхом розкриття конвертів, заміни зразків, переміщення їх в новий конверт і поставлення на них тих же самих печаток. Також, представник позивача посилається на те, що відповідно до резюме на сайті пошуку роботи, відповідач є фахівцем у галузі медицини, має досвід роботи в закладах охорони здоров`я, а відтак могла мати вплив на експертів.

У судове засідання, призначене на 23.03.2020 16:00 годину, про яке сторони повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи, сторони не з`явилися, що не перешкоджає розгляду клопотання представника позивача про призначення повторної судово-медичної експертизи.

Представник Холодногірського районного у м. Харкові ВДРАЦС ГТУЮ в Харківській області надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, пояснень щодо позову чи заяву про розгляд справи за відсутності свого представника не надала.

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частин п`ятої, дев`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до вимог статті 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судову експертизу» незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, зокрема можливістю призначення повторної судової експертизи.

Згідно пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.1998, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Згідно з роз`ясненими, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.

Отже, призначення повторної експертизи допускається лише у разі доведення факту наявності об`єктивних підстав для сумніву у висновках первинної експертизи.

Відповідно до пункту 1.1. Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.1995 №6, (далі – Правила) судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи, а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводиться згідно з Законом України «Про судову експертизу», процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, Інструкцією про проведення судово-медичної експертизи, даними Правилами та затвердженими нормативними документами Міністерства охорони здоров`я України.

Пунктом 2.5.1 Правил визначено, що експертиза спірного батьківства, спірного материнства і підміни дітей проводиться в такій послідовності: а) ознайомлення з наданими документами; б) збір анамнезу (перенесені захворювання, трансфузії крові тощо); в) відбір крові і слини; г) аналіз крові, а при необхідності і слини; д) складання підсумку.

В пункті 1 розділу І Методичних рекомендацій «Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підмінах дітей), Київ, 2012 рік» (далі – Методичні рекомендації), які використовувались при проведенні судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, зазначено, що дослідження біоматеріалу з метою ідентифікації особи проводяться у наступних випадках, зокрема, встановлення правдивих батьків дитини у справах про спірне походження дітей (оспорювання батьківства, материнства або підміни дітей).

У названих випадках дослідженню підлягають:

- кров, слина, сперма, волосся, кістки, зуби, нігті, піднігтьовий вміст, інші тканини, органи, або окремі частини тіла. Це можуть бути зразки біоматеріалу як від живих осіб або трупів, так і сліди на речових доказах;

- матеріали кримінальних та цивільних справ, вивчення яких вимагає спеціальних знань у галузі молекулярної біології і генетики.

У пункті 1 розділу ІІІ Методичних рекомендацій проведення експертизи (дослідження) спірного батьківства, материнства, підміни дітей, родинності зазначено, що найдоцільніше для проведення зазначених експертиз (досліджень) проводити відбір зразків крові, в окремих випадках букального епітелію.

Враховуючи вищевикладене, суд не вважає істотним недоліком висновку експерта не відібрання зразків слини, оскільки вищевказані правила не містять вимоги обов`язкового аналізу слини при проведенні експертизи спірного батьківства.

Що стосується посилання представника позивача на відсутність збігу по локусу D16S539, як на підставу для визнання висновку експерта таким, що викликає сумніви, суд виходив з наступного.

За змістом пункту 1.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (з подальшими змінами і в редакції наказу від 26.12.2012 № 1950/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за №1/22533, під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо.

Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, методів дослідження) належить до компетенції експерта.

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Методичних рекомендацій панель алельних маркерів локусів, що використовується в експертизах (дослідженнях) при проведенні ДНК-аналізу в експертизах та дослідженнях використовується стандартна тест-система, яка відпрацьована виробником, і тільки вимагає дотримання параметрів, викладених в доданій інструкції. В цю тест-систему входить і панель алельних маркерів, яка складається із наступних локусів: D8S1179, D21S11, D7S820, CSF1PO, D3S1358, THO1, D13S317, D16S539, D2S1338, D19S433, VWA, TROX, D18S51, AMEL, D5S818, FGA.

Використання вказаного числа локусів достатнє, щоб при розрахунках отримати ймовірність батьківства не нижче 99,99%.

При цьому в пункті 2 розділу ІІІ Методичних рекомендацій вказано, що при відсутності у заявленого батька алелей, що співпадають з алелями не материнського походження (батьківського) в геномі дитини, робиться висновок про виключення батьківства. Однак з урахуванням можливих мутацій, за одним локусом однозначно не можна робити такий висновок. За міжнародними вимогами, що були прийняті на Другому Міжнародному Симпозіумі з Ідентифікації людини в 1991 році, для виключення батьківства необхідне неспівпадіння як мінімум за трьома локусами (при дослідженні 12-18 локусів). Таких вимог дотримується і Україна.

Згідно пункту 3 Розділу ІІІ Методичних рекомендацій розрахунок відсотка ймовірності батьківства за вимогами цього ж симпозіуму батьківство вважається доведеним, якщо його ймовірність складає не менше ніж 99,99% (для повного тріо: мати, передбачуваний батько, дитина за умови, що істинність іншого із батьків є безспірною) і 99,9% (для дуету: передбачуваний батько - дитина), що вираховується з використанням теореми Байєса – РР(англ. – Probabiliti of Paterniti, РР).

У змісті висновку експерта №137 від 02.12.2019 наведено методологію і процедуру молекулярно-генетичного дослідження, науково-технічну та довідкову літературу, інші інформаційні джерела, які використовувались експертом при вирішенні поставлених питань.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відповідність застосування експертом відповідного методу проведення експертизи вищевказаним Правилам проведення судово-медичних експертиз (досліджень) у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичних експертиз та Методичним рекомендаціям «Використання ДНК-аналізу у судово-медичних експертизах речових доказів та експертизах спірного батьківства (материнства, підміни дітей), Київ, 2012 рік».

Суд також не приймає до уваги посилання представника позивача на ймовірність зміни зразків крові та ймовірний впливу відповідача на експертів, які не доведені жодним належним та допустимим доказом, та є лише припущенням.

За такого, в суду відсутні підстави для визнання висновку експертів необґрунтованим, він не суперечить іншим матеріалам цивільної справи та не викликає сумніви в його правильності.

Враховуючи відсутність підстав, зазначених в частині другій статті 113 ЦПК України, для проведення повторної експертизи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної комплексної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Керуючись статтями 76, 110, 113, 240 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної комплексної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи відмовити.

Відкласти розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Холодногірського районного у м. Харкові ВДРАЦС ГТУЮ в Харківській області, третя особа – Служба у справах дітей по Холодногірському району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, про оспорювання батьківства та виключення запису про батька з актового запису про народження дитини на 08 ІНФОРМАЦІЯ_1 2020 року на 10:00 годину.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 26.03.2020.

Суддя І.В.Коваленко