Ухвала суду № 88442048, 26.03.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1068/20

Номер провадження 1-кс/623/303/2020

УХВАЛА

іменем України

26 березня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання Курила Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020220320000264 від 21 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 297 КК України,

в с т а н о в и в:

25 березня 2020 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12020220320000264 від 21 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 297 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає наступне.

21 березня 2020 року, о 14 годині 37 хвилин, до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення від доглядача цвинтаря, що розташований по вулиці Некрасова в місті Ізюмі та належить КП «Благоустрій міста Ізюма», - ОСОБА_1 про те, що на вказаному цвинтарі 21 березня 2020 року ним було виявлено факт пошкодження могил та викрадення металевих частин з-під пам`ятників.

21 березня 2020 року відомості про даний злочин були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220320000264 за попередньою правовою кваліфікацією за частиною 3 статті 297 КК України, тобто наруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів.

Допитаний у якості свідка доглядач цвинтаря ОСОБА_1 повідомив, що вказаний цвинтар належить КП «Благоустрій міста Ізюма». 21 березня 2020 року під час обходу цвинтаря він помітив пошкодження декількох самітників та гробничок, про що повідомив до поліції. В ході проведення ОМП було встановлено, що невстановленими особами було пошкоджено чотирнадцять пам`ятників та з деяких з них шляхом демонтажу були викрадені металеві опорні балки з-під гробничок та опор пам`ятників.

Під час проведення розслідування було опитано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які зізналися у причетності до вказаних протиправних дій, пояснивши, що 19 березня 2020 року та 21 березня 2020 року шляхом пошкодження демонтували з-під пам`ятників та гробничок металеві опорні балки у вигляді металевих труб та металевих кутків, які після віднесли та продали як вироби з металу знайомому ОСОБА_4 .

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 повідомив, що дійсно 19 березня 2020 року та 21 березня 2020 року до нього до будинку заходив його знайомий ОСОБА_5 зі своєю співмешканкою, які приносили та продавали йому вироби з металу у вигляді металевих труб та кутків. Дані речі свідок надав до Ізюмського ВП, які було оглянуто протоколом огляду речей від 24 березня 2020 року та встановлено, що ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_2 металеву трубу з розмірами: довжина 186,5 см., діаметр 4см.; металеву трубу з розмірами: довжина 187,5 см., діаметр 4см.; металеву трубу з розмірами: довжина 138 см., діаметр 4 см.; металеву трубу з розмірами: довжина 183 см., діаметр 5,5см.; два однакових металевих кутка з розмірами: довжина 160,5 см., 60x60 мм. кожний. Після огляду вказане майно було вилучене до Ізюмського ВП.

Вказане майно відповідно до частини 1 статті 167 КПК України вважається тимчасово вилученим майном.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням статті 107 КПК України.

Прокурор Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Враховуючи, що власник майна на момент надходження клопотання до суду не встановлений, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання за відсутності власника майна відповідно до вимог статті 172 КПК України, неприбуття якого не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши надані докази, слідчий суддя задовольняє клопотання про накладення арешту на майно, виходячи з наступного.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положень статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69,73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, те, що у матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що металеві труби та два металевих кутки мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, вилучене майно є об`єктами кримінального правопорушення, можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речових доказів у кримінальному провадженні, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження, забезпечення збереження речових доказів, відсутністю правових підстав для відмови в задоволенні поданого клопотання про арешт майна, слідчий суддя вважає, що на вказане майно слід накласти арешт.

Керуючись статтями 107, 168, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в:

Клопотання прокурора Ізюмської місцевої прокуратури Гузенко І.О. – задовольнити.

В межах кримінального провадження №12020220320000264 від 21 березня 2020 року накласти арешт на майно, яке було видано ОСОБА_4 , а саме на:

-металеву трубу з розмірами: довжина 186,5 см., діаметр 4 см.;

-металеву трубу з розмірами: довжина 187,5 см., діаметр 4 см.;

-металеву трубу з розмірами: довжина 138 см., діаметр 4 см.;

-металеву трубу з розмірами: довжина 183 см., діаметр 5,5 см.;

-два однакових металевих кутка з розмірами: довжина 160,5 см., 60x60 мм., кожний,

які вилучені згідно протоколу огляду місця події від 24 березня 2020 року до Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, місто Ізюм, провулок Георгіївський, 2.

Роз`яснити, що відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя М.П. Одарюк