Вирок № 88441649, 26.03.2020, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний № 614/99/20

Провадження № 1-кп/618/29/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року Дворічанський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання - Рябенко Л. В., прокурора - Колеснікова Д.І., обвинуваченого - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна кримінальне провадження № 12020220230000013 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізюма Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: за вироком Ізюмського районного суду Харківської області від 19 квітня 1994 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; за вироком Ізюмського районного суду Харківської області від 13 січня 1999 року за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 206 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, штрафу 680 грн; за вироком Ізюмського районного суду Харківської області від 01 лютого 2000 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України до покарання у виді 5 років і 6 місяців позбавлення волі: за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 10 липня 2006 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 травня 2010 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі; за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2018 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи раніше неодноразово судимим, у тому числі за злочини проти власності, останній раз за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28 квітня 2016 року за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненим на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 28 листопада 2018 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення і перевиховання не став та в період тривання правових наслідків не погашеної судимості повторно вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.

ОСОБА_1 08 січня 2020 року приблизно о 23 год 00 хв, діючи з корисливих мотивів, з метою наживи, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву скоби замка вхідних дверей проник до приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав бензопилу торгової марки «Grunhelm» моделі «GS-5200M», електричну швейну машину марки «Lucznik», станок точильний марки «DNIPRO-M» моделі «BG-15», вартість яких, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 6/113СЕ-20 від 23 січня 2020 року, становить відповідно 346 грн 00 коп, 450 грн 00 коп та 718 грн 00 коп, спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 514 грн 00 коп.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, та пояснив, що дійсно 08 січня 2020 року, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом зриву скоби замка вхідних дверей проник в приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав бензопилу торгової марки «Grunhelm» моделі «GS-5200M», електричну швейну машину марки «Lucznik», станок точильний марки «DNIPRO-M» моделі «BG-15», спричинивши при цьому потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 514 грн 00 коп. В скоєному щиро каявся.

Потерпілий ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому фактичні обставини справи, встановлені досудовим розслідуванням, та кваліфікацію дій обвинуваченого не оспорював, цивільний позов не заявляв, просив слухати справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, положення та наслідки застосування якої йому роз`яснені і зрозумілі, добровільність своєї позиції засвідчив письмово.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечував обвинувачений та інші учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням в житло. Його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України.

За таких обставин справи, враховуючи, що ОСОБА_1 є осудним, суд вважає, що він підлягає покаранню за вчинені ним злочини.

При вирішенні питання про вид та міру покарання винному ОСОБА_1 суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та визнає ці обставини, відповідно до ст. 66 КК України, такими, що пом`якшують його покарання. Обставин, що обтяжують покарання винного, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України, з урахуванням вимог ст. 69-1 КК України, вважаючи, що таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину.

За таких обставин справи суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті.

Враховуючи наявність декількох пом`якшуючих обставин, дані про особу винного ОСОБА_1 , також те, що згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання і застосовує ст. 75 КК України із встановленням іспитового строку та покладенням на нього на цей строк обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд вважає, що таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження нових злочинів, а також відповідатиме цілям та меті покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 6/113СЕ-20 від 23 січня 2020 року у сумі 942 грн 06 коп підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Харківського НДЕКЦ МВС України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 17 січня 2020 року на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий лом, два кухонних ножа, електричний чайник, фрагменти від банки, бензопила з шиною марки «Grunhelm» моделі «GS-5200M», електричну швейну машину марки «Lucznik», гумовий двомісний човен марки «ANT Inflatable», дві металеві кришки «Полінка» від банок, які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та сумку темно-синього кольору, яка належить невідомій особі, підлягає скасуванню.

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 не обирались.

Керуючись ст. ст. 174, 368, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно з ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:

-станок точильний марки «DNIPRO-M» моделі «BG-15» залишити в користування законному власнику - ОСОБА_2 ;

-металевий лом, два кухонних ножа, електричний чайник, фрагменти від банки, бензопила з шиною марки «Grunhelm» моделі «GS-5200M», електричну швейну машину марки «Lucznik», гумовий двомісний човен марки «ANT Inflatable», дві металеві кришки «Полінка» від банок повернути законному власнику - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судової товарознавчої експертизи № 6/113СЕ-20 від 23 січня 2020 року у сумі 942 (дев`ятсот сорок дві) грн 06 коп на користь Харківського НДЕКЦ МВС України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Борівського районного суду Харківської області від 17 січня 2020 року на тимчасово вилучене майно, а саме: металевий лом, два кухонних ножа, електричний чайник, фрагменти від банки, бензопила з шиною марки «Grunhelm» моделі «GS-5200M», електричну швейну машину марки «Lucznik», гумовий двомісний човен марки «ANT Inflatable», дві металеві кришки «Полінка» від банок, які належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , та сумку темно-синього кольору, яка належить невідомій особі - скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Дворічанський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Ю. М. Гніздилов