Рішення № 88440249, 25.03.2020, Долинський районний суд Кіровоградської області

Справа № 388/25/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2020 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого – судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Кіцану Г.Я.,

розглянув у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія – Кіровоградське обласне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія – Кіровоградське управління (далі – АТ «Ощадбанк») звернулось до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 10 липня 2017 року між ним та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підписано заяву про приєднання № 696468/100717 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Згідно з п. 3.1 Заяви про приєднання від 10 липня 2017 року, шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), Клієнт беззастережно приєднався до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» розміщений на Інтернет - сторінці на офіційному сайті Банку http://www.oschadnybank.ua та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Відповідачка з 26 липня 2017 року розпочала користуватися кредитними коштами Банку, а саме встановленим кредитним лімітом у сумі 1000 грн, використовуючи їх на власний розсуд.

10 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладеного між Банком та Клієнтом. За результатами розгляду цієї заяви збільшено кредитний ліміт до 13000 грн, строк кредитування 36 місяців з можливим продовженням на той самий строк.

При цьому, відповідачка у порушення п. 1.17 Розділу ХХІІ Договору не здійснювала повернення Кредиту, а тому за Кредитом виникла прострочена заборгованість.

Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань відповідачкою за користування кредитним лімітом, заборгованість її перед АТ «Ощадбанк» станом на 19 грудня 2019 року становить 19732,14 грн, з яких: заборгованість за основним боргом – 11192,28 грн; заборгованість зі сплати відсотків – 5767,34 грн; комісія – 16 грн; пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) – 1478,39 грн; пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 1278,13 грн.

Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором, а також згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3 проценти річних.

Відповідачка ОСОБА_1 клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надіслала. Відзив на позов також не надіслала. Повідомлялась про розгляд справи згідно з положеннями ст. 128 ЦПК України.

З огляду на вищезазначене, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом установлено, що 10 липня 2017 року між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 1000 грн, шляхом підписання заяви про приєднання № 696468/100717 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (далі – Заява).

Згідно з п. 3.1 Заяви, шляхом підписання цієї Заяви про приєднання до Договору, Клієнт беззастережно приєднується до Договору у редакції, що на день підписання цієї Заяви на приєднання розміщені на Інтернет – сторінці Банку www.oschadnybank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку.

Пунктом 3.2. Заяви передбачено, що відповідно до умов Договору Банк відкриває на ім`я Клієнта поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу (далі – Картка/платіжна картка) за дебетовою кредитною схемою.

Відповідно до п. 3.4 Заяви Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту поточний рахунок за тарифним пакетом.

За змістом п. 5.1 Заяви, ця Заява про приєднання є невід`ємною частиною Договору. Підписанням Заяви про приєднання Клієнт підтверджує, що між ним та Банком досягнуто згоди щодо всіх істотних умов Договору, що передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів та достовірність даних, у тому числі персональних, вказаних у Заяві про приєднання.

Положеннями пунктів 6.3, 6.4 Заяви передбачено, що Клієнт погоджується, що йому можуть бути встановлені наступні максимальні параметри кредитування: Бажаний розмір Кредиту – 1000 грн. Максимальний розмір Кредиту – 10000 грн. Строк кредитування 36 місяців з можливим подовженням на той самий строк. На строк до 15 липня 2017 року, тобто з дня підписання цієї Заяви уповноваженим працівником Банку, Банк встановлює Клієнту Кредит у сумі 1000 грн.

За змістом п. 6.5 Заяви процентна ставка за Кредитом є фіксованою, і складає: 30 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду. 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування Кредитом сплачуються щомісячно згідно з умовами Договору.

Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення Кредиту в розмірі обов`язкового щомісячного платежу, який складає 0 процентів від суми заборгованості за Кредитом (сплата якої не прострочена), визначеної за звітний (білінговий) період на дату сплати обов`язкового щомісячного платежу (п. 6.6 Заяви).

Відповідно до пунктів 6.10, 6.11 Заяви, підписанням цієї Заяви Клієнт підтверджує, що до підписання даної Заяви Банк ознайомив з орієнтовною сукупною вартістю Кредиту. Підтверджує, що ознайомилась з детальним розписом сукупної вартості кредиту, що міститься у додатку до цієї Заяви.

10 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, укладеного між Банком та Клієнтом до 13000 грн, строк кредитування 36 місяців з можливим продовженням на той самий строк.

Змістом Повідомлень про умови кредитування від 10 липня 2017 року, від 10 серпня 2017 року, що підписані Клієнтом, Таблиць визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки станом на 10 липня 2017 року, на 10 серпня 2017 року, підтверджується доведення до відома Клієнта обов`язку зі сплати Кредиту щомісячними платежами, а також їх розмір, процентна ставка за Кредитом, орієнтовну сукупну вартість кредиту.

Слід зазначити, що заяви про встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) відповідно до умов Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 10 липня 2017 року, від 10 серпня 2017 року, Повідомлення про умови кредитування від 10 липня 2017 року, від 10 серпня 2017 року, що підписані Клієнтом, не містять узгодженої між сторонами відповідальності за неналежне виконання зобов`язань за Договором.

Будь-яких інших письмових доказів, що підписані відповідачкою та містять узгодження між нею та позивачем відповідальності у виді пені за прострочення виконання зобов`язань за Договором, матеріали справи також не містять.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у ст. 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У чч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 9 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви приєднання та Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, оскільки цей Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Ощадбанк» дотримав вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

До вищезазначеного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17), а також Верховний Суд у постанові від 18 вересня 2019 року (справа № 388/1073/16-ц).

Відповідачка порушила зобов`язання за кредитним договором, а тому з неї підлягають стягненню заборгованість за цим договором.

Заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 19 грудня 2019 року становить 17358,19 грн, а саме: заборгованість за основним боргом – 11192,28 грн; заборгованість за процентами – 5767,34 грн; 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) – 39,56 грн; 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 148,13 грн; інфляційні втрати за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом – 210,88 грн.

Підстав для стягнення пені суд не вбачає, оскільки будь-якого письмового доказу, що підписаний відповідачкою та передбачає відповідальність за неналежне виконання зобов`язання у виді пені в конкретному розмірі, матеріали справи не містять.

Нарахування позивачем заборгованості із комісії за обслуговування кредитного договору є необґрунтованим, а тому у стягненні суми комісії має бути відмовлено (висновок щодо незаконності нарахування комісії відображений, зокрема у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року (справа № 6-1746цс16), у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року (справа № 2-4009/11).

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

АТ «Ощадбанк» у цій справі понесло судові витрати у розмірі 1921 грн зі сплати судового збору, що підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача у розмірі 1656,43 грн, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, 610-611, 625, 634, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 42, 48, 76, 81, 82, 83, 95, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія – Кіровоградське обласне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія – Кіровоградське обласне управління (місцезнаходження за адресою: вул. Декабристів, 9, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код: 09323408) заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2017 року, що станом на 19 грудня 2019 року становить 17358,19 грн (сімнадцять тисяч триста п`ятдесят вісім гривень дев`ятнадцять копійок); а також 1656,43 грн (одну тисячу шістсот п`ятдесят шість гривень сорок три копійки) понесених судових витрат.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Долинського районного суду Д. М. Баранський