Ухвала суду № 88439210, 26.03.2020, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/377/20

Провадження № 2-о/188/25/2020

УХВАЛА

про відмову у відкриття провадження в справі

26 березня 2020 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Бурда П.О., розглянувши в приміщенні суду в смт. Петропавлівка матеріали заяви ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місце знаходження: 49094, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – заявник) звернулася до суду з заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначила, що у її трудовій книжці записи про роботу внесені з порушенням вимог п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 20.07.1993. В довідці від 17.10.2019 № Г-410-19, виданій архівним відділом Межівської районної ради її прізвище, ім`я та по-батькові вказано не повністю, тому їй заінтересована особа не зараховує до загального стажу період роботи в колгоспі імені Леніна з 11.05.1986 по 25.05.1990. Посилаючись на ст.ст.293, 315 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України просить суд встановити факт належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 11.05.1996 та підтвердити трудовий стаж в період з 11.05.1986 по 25.05.1990.

Розглянувши подані матеріали, суддя зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що до справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відносяться справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах право встановлення фактів, що мають юридичне значення» міститься роз`яснення, що суд при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право. Метою судового розгляду цих справ є встановлення юридичного факту або стану. При цьому в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про цивільне право.

Встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 3 цієї Постанови, у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Таким чином, однією з визначальних обставин під час розгляду заяви про встановлення певного факту у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Із заяви та доданих до неї документів вбачається, що заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не визнає не належність трудової книжки заявнику, а не визнає записи у трудовій книжці про наявність у заявника трудового стажу за певний період роботи. Оскільки виник спір з приводу права заявника на трудовий стаж, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах, такий спір вирішується у позовному провадженні, а не шляхом підтвердження трудового стажу в окремому провадженні, як про це у своїй заяві просить заявник.

Заявник просить суд встановити не тільки факт належності правовстановлюючого документу у вигляді трудової книжки, не вказуючи про якісь зарозбіжності у її прізвищі, імені та по-батькові у цьому докумені з прізвищем, іменем та по-батькові у її паспорті, а просить підтвердити трудовий стаж за певний період часу, що не може бути встановлено в порядку окремого провадження.

Заявнику з відповідними вимогами слід звернутися до суду шляхом пред`явлення позову, при розгляді якого судом має бути дана оцінка зазначеним заявником обставинам.

Отже, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з`ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

Керуючись ст. ст.10, 13, 260, 261, 293,294, 315, 354 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ :

У відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами вона має право звернутися до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П. О. Бурда