Ухвала суду № 88437737, 24.03.2020, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/1196/20

Провадження № 1-кс/314/648/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2020 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н.Ю., секретар Рясна А. В., розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Козубського Р.К., у кримінальному провадженні №12020080210000275, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2020, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Запоріжжя, громадянина України, освіта: середня спеціальна, який не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю:

прокурора Турченка А. В.,

слідчого Козубського Р. К.,

захисника Насонової М. С.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

встановив:

З наданих суду матеріалів вбачається, що в провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080210000275 від 20.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на незаконне виготовлення та зберігання наркотичного засобу з метою збуту, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з невстановленими в ході досудового слідства особами, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», усвідомлюючи наслідки своїх дій, незаконно виготовляли з метою збуту наркотичний засіб – метадон, за таких обставин.

Так, ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розподіливши між собою свої злочинні дії, направлені на виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу – метадон, зловживаючи довірою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка про злочинний намір останніх нічого не знала, зайняли приміщення сараю на території займаного нею домоволодіння АДРЕСА_2 , для організації незаконного виготовлення та зберігання з метою збуту вищевказаного наркотичного засобу. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи згідно з розподіленою між ними та ОСОБА_3 ролями, забезпечували надходження сировини для виготовлення наркотичного засобу - метадону; створили умови у вищевказаному приміщенні, шляхом забезпечення необхідним обладнанням та використання технологій виготовлення наркотичного засобу; здійснювали збут незаконно виготовленого наркотичного засобу – метадону. ОСОБА_3 , в свою чергу, діючи умисно, безпосередньо займався виготовленням наркотичного засобу – метадону із використанням необхідних складових частин та одержував грошові кошти від незаконної діяльності.

21.03.2020 у ході проведення санкціонованого обшуку у приміщенні буд. АДРЕСА_2 , за місцем злочинної діяльності ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , було виявлено та вилучено речовину, що відповідно до висновку експерта №7-920 від 22.03.2020 вірогідно є диметимламіно-2,2-дифенілвалеронітрилом, яка до наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів не належить, проте є проміжним продуктом мета дону, та вищевказаний наркотичний засіб, вагою 1,4889 г.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, кваліфікуючим ознаками якого є: «незаконне виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене за попередньою змовою групою осіб».

22.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру по кримінальному провадженню за №12020080210000275 від 22.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину), пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, санкція за який передбачає позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

На підставі вищевикладеного, органом досудового слідства відповідно до положення п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили його задовольнити на підставах, які викладені в клопотанні.

Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, зазначила, що до матеріалів клопотання долучені свідчення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які суперечать один одному, крім того, у тексті підозри зазначено, що обшук було проведено у 2019 році, до матеріалів клопотання не долучені інші протоколи обшуку за місцем проживання. Також захисник просить слідчого суддю врахувати те, що її підзахисний дуже позитивно характеризується за місцем навчання, а також просить врахувати епідеміологічну ситуацію в країни, оскільки минулого року у слідчому ізоляторі була епідемія кору.

Прокурор у судовому засіданні пояснив, що у тексті підозри допущено технічну помилку щодо року, в якому проведено обшук.

Підозрюваний у судовому засіданні просить слідчого суддю обрати будь-яку іншу міру запобіжного заходу, не пов`язану з триманням під вартою, оскільки він має намір збирати докази задля підтвердження своєї невинуватості.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП України в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080210000275 від 20.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Кавала проти Туреччини» зазначив, що обґрунтована підозра означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

Слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, та у справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, підозрюється у вчиненні злочину у сфері обігу наркотичних засобів, вік підозрюваного, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, відсутність у підозрюваного офіційного працевлаштування та стабільного доходу, що свідчить про наявність ризику вчинення іншого злочину, а також можливість ОСОБА_1 впливати на свідків та також будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України», крім іншого, зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Виходячи з інкримінованого ОСОБА_1 злочину, при вирішенні даного клопотання, слідчий суддя враховує його суспільну небезпеку, шкідливість неправомірної поведінки для суспільства, усвідомлення її підозрюваним.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, у сукупності із даними про особу підозрюваного, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків у провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, підтверджує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, слідчим суддею не встановлено.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органів розслідування й суду, оскільки протягом розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри та наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 складає 2102 грн., вважає що застава у зазначених у ч. 5 ст. 182 КПК України розмірах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинення тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, покладених на неї обов`язків, тому призначає заставу у розмірі 720 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Виходячи з вимог ст. 115 КПК України, строк дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід обчислювати з моменту його фактичного затримання з 22.03.2020, та у відповідності до ст. 197 КПК України, згідно з якою строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 до 20.05.2020 включно.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.05.2020 включно, який обчислювати з 22.03.2020.

Встановити заставу - 720 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1513440 (один мільйон п`ятсот тринадцять тисяч чотириста сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу: застава ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 20.05.2020 включно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Н. Ю. Мануйлова

24.03.2020