Рішення № 88436950, 25.03.2020, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/793/20

Справа № 235/1206/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями, -

ВСТАНОВИВ:

В лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 14.07.2003 року до 11.04.2019 року, працюючи гірником очисного забою підземним 4, 5 розряду з повним робочим днем у шахті, звільнений на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я.

21.11.2019 року складений акт розслідування хронічного професійного захворювання, затверджений 22.11.2019 року т.в.о начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 М., яким йому встановлено професійні захворювання: пневмоконіоз ЛН І-ІІ (першого-другого) ст.; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким (ІІ) ступенем зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 праворуч стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язо-тонічним і больовим синдромами.

19.12.2019 року він був вперше оглянутий на МСЕК за професійними захворюваннями. Йому було встановлено первинно за сукупністю 65% втрати професійної працездатності, з 16.12.2019 року безстроково: 30% - за хронічною попереково-крижовою радикулопатією; 25% - за пневмоконіозом, 10 % - за приглуховатістю, визнано інвалідом 3 групи за професійними захворюваннями з 16.12.2019 року безстроково, визначена потреба у медикаментозному лікуванні за професійними захворюваннями, санаторно-курортне лікування за хронічною поперково-крижовою радикулопатією.

Вважає, що умовами виробництва йому заподіяна моральна шкода.

Оскільки втрата працездатності спричинила йому фізичні та моральні страждання, призвела до порушення нормальних соціальних зав`язків, необхідності додавання додаткових зусиль для організації життя, необхідності постійно лікуватися, йому заподіяна моральна шкода, яку позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 188 920, 00 грн.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, в якому зазначив, що ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» позов визнає частково в розмірі 26 000 грн. (із умовного розрахунку 400 грн. за кожний відсоток втрати працездатності). Позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві з 14.07.2003 року по 17.04.2019 рік з повним робочим днем у шахті. За час роботи позивач по справі отримав професійне захворювання. У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути з підприємства суму моральної шкоди у розмірі 188 920 грн, але вказана сума є значно завищеною та не відповідає вимогам розумності та справедливості з таких підстав. Відповідно ч.З ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимог розумності і справедливості. На їх думку іншими обставинами, які мають істотне значення та які повинні бути враховані судом при визначенні моральної шкоди є те, що позивач або не проходив обов`язкові періодичні медогляди або приховував наявність хвороб у нього. Позивач, знаючи про ризик виникнення професійного захворювання, тривалий час не повідомляв адміністрацію ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або на менш важку працю у зв`язку з погіршенням стану його здоров`я. Саме приховуванням погіршення стану здоров`я у позивача та недбалим ставленням до стану свого здоров`я позивач сприяв розвитку у нього професійного захворювання. В свою чергу ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» звертає увагу на те, що кожен рік позивач був зобов`язаний проходити обов`язкові медичні огляди як працівник, що працює в шкідливих та важких умовах. Згідно з даними пройдених медоглядів за 2017 - 2019p.p., які за кошти ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» проведено лікарями Покровської ЦГБ, зазначений громадян був визнаний такий, який може працювати у підземних умовах. Зазначені обставини позивач не може не визнати. В іншому разі ПрАТ «ШУ «Покровське» буде клопотати про витребування доказів з медичних закладів. Законодавством, зокрема ст.ст.169, 170 КЗпП України, ст.17 Закону України «Про охорону праці», наказом МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», передбачено, що при прийняті на роботу та під час трудового періоду працівники повинні проходити обов`язкові попередні та періодичні огляди. Із змісту цих нормативних актів також витікає, що медичні огляди проводяться з метою визначення стану здоров`я працівника і можливості виконання без погіршення стану здоров`я при виконанні професійних обов`язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;виявлення професійних захворювань, що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань;своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань, загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу. Відповідно до вищевказаних норм законодавства, у разі виявлення ознак захворювань працівнику повинен бути виданий лікарнею медичний висновок, який виключає можливість продовження можливість продовження роботи за професією, та який буде мати наслідком виникнення у ПрAT «Шахтоуправління «Покровське» обов`язку перевести працівника на іншу менш важку роботу, або звільнити його за станом здоров`я із наданням встановлених законодавством пільг та гарантій. Якщо внаслідок недбалості медичних працівників та внаслідок свідомого приховування позивачем фактів погіршення свого здоров`я у ОСОБА_1 під час медичних оглядів не було виявлено ознак професійних захворювань і якщо з цих причин зазначена вище особа не була своєчасно усунута ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» від дії шкідливих факторів виробничого середовища, то це є такими іншими обставинами, про які йдеться у ст.23 ЦК України і які повинен враховувати суд при визначені розміру моральної шкоди. При визначені розміру відшкодування моральної шкоди просив суд врахувати, що гірничо- збагачувальне виробництво передбачає використання обладнання, машин та механізмів, при роботі яких виникають шкідливі фактори, що безпосередньо впливають на організм працівників. Праця у важких та шкідливим умовах супроводжується наданням відповідних пільг. Нормативними актами з охорони праці передбачаються заходи для максимально можливої нейтралізації дії шкідливих чинників, але не встановлюється заборона на проведення робіт у шкідливих та небезпечних умовах праці. Виробнича діяльність підприємства, яке використовує працю робітників у шкідливих і небезпечних умовах не є протиправною за умови дотримання роботодавцем гарантій прав працівників на охорону праці. Роботодавець має можливість припинити роботу працівника в шкідливих умовах праці лише у випадку, коли у працівника вже виникло професійне захворювання та встановлено відповідним медичним органом порушення стану здоров`я. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці, яка збільшує рівень професійного ризику, залежить від самого працівника і лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Позивач, усвідомлюючи до яких наслідків це може призвести, продовжував працювати в таких умовах тривалий час, отримуючи за це відповідні пільги і компенсації та більшу оплату, хоч мав можливість змінити місце роботи та запобігти розвитку професійного захворювання, але жодного разу не ініціював переведення на іншу роботу, де був би відсутній вплив шкідливих факторів, або набуття нової професії, ставлячи за пріоритет для себе матеріальну сторону життя, а не власне здоров`я. Вважав, що причинно-наслідковий зв`язок існує між професійним захворюванням і діями самого працівника, які виражаються у тривалому продовженні роботи у шкідливих умовах праці. У зв`язку з чим, у виникненні професійного захворювання вбачають вину і самого позивача. Акт розслідування професійного захворювання позивача від 21.11.2019 року та довідка МСЕК не підтверджують наявність моральних страждань, оскільки в них відсутні дані про стрес, депресію чи інші негативні прояви психологічного стану, які зазнав позивач у зв`язку з профзахворюванням. Просив суд взяти до уваги такий довід, що при прийняті на роботу працівники усвідомлюють, що працюючи у підземних умовах працівники та будуть піддаватися впливу шкідливих факторів. Також ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» вважає за необхідність витребувати у позивача оригінали МСЕК та трудової книжки. Згідно аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, встановлено, що «за інформацією судів Донецької області, якими враховано правову позицію Верховного Суду України, розмір моральної шкоди визначався відповідно до відсотків втрати працездатності, встановлених МСЕК: 10% дорівнював - 3 00 грн, при 30% - 9 000 грн, при 80% - 24 000 грн». Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 також передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань. При визначені розміру відшкодування моральної шкоди також просив врахувати, що позивачу виплачуються значні страхові виплати від Фонду соціального страхування, пенсія за віком та пенсія за інвалідністю. Що до компенсації коштів затрачених на правову допомогу, ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» не визнає в повному обсязі з наступних обставин.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" в якості гірника очисного забою 4, 5 розряду підземного з повним робочим днем в шахті з 14.07.2003 року по 11.04.2019 року, звільнений на підставі п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я (а.с.10-15).

Згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії спеціалізованого лікувально профілактичного закладу про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 22 жовтня 2019 року № 38/865 позивачу встановлено професійні захворювання – пневмоконіоз (q/t,2/1, ах, hі), ЛН І-ІІ (першого-другого) ст.; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким (ІІ) ступенем зниження слуху за класифікацією ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 праворуч у стадії затихаючого загострення з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово- тонічним і больовим синдромами. Захворювання професійні, встановлене вперше (а.с.41).

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 21 листопада 2019 року, затвердженого 22 листопада 2019 року т.в.о начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області Поповим С.М., професійні захворювання у позивача виникли у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів – важкості праці та пилу фіброгенної дії (а.с.22-25).

За висновком МСЕК серія 12ААА № 087728 від 19.12.2019р. позивачу вперше встановлено 65% втрати професійної працездатності за сукупністю з 16.12.2019р. безстроково (30% - за хронічною попереково-крижовою радикулопатією; 25% - за пневмоконіозом, 10 % - за приглуховатістю). У зв`язку із встановленням професійних захворювань позивачу рекомендовано медикаментозне лікування за професійними захворюваннями, санаторно-курортне лікування - за хронічною поперково-крижовою радикулопатією (а.с.16).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААБ № 416698 від 19.12.2019р. позивачу встановлено 3 група інвалідності за профзахворюванням з 16.12.2019р. безстроково, визначена потреба в спостереженні у «Д» невролога, пульманолога (а.с.17).

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання та трудового каліцтва, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, медичного висновку про встановлення професійних захворювань, довідками МСЕК, індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 31, повідомленням про хронічне професійне захворіння, консультаційними висновками спеціалістів, виписками з медичної карти стаціонарного хворого, аудіограми, протоколом рентгенологічного дослідження.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному лікуванні.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 35 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1-а, код ЄДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями та їх наслідками, 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (восьмисот сорока ) гривень 80 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко