Ухвала суду № 88435181, 23.03.2020, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кс/537/296/2020

Справа № 537/27/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2020 року м. Кременчук

Слідчий суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., за участі секретаря Мєняйлова О.О., прокурора Ольховського Б.В., слідчого Михайлова О.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника адвоката Рябенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук клопотання слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлова О.Ю. щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий,

про продовження строку тримання під вартою,

в с т а н о в и в :

23.03.2020 року до суду звернувся слідчий СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлов О.Ю. з клопотанням, погодженим з прокурором Кременчуцької місцевої прокуратури Ольховським Б.В., про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 05.01.2020 року за №12020170110000019, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.187, ч.2 ст.187 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.01.2020 року близько 16 год. 40 хв. ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, зайшов до приміщення аптеки «Чайка», розташованої по вул. Генерала Манагарова, 1 в м. Кременчук Полтавської області, де діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, дістав пістолет травматичної дії, навів на працівника аптеки ОСОБА_2 , та погрожуючи здійсненням пострілу наказав віддати виручку, чим вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосуванням насильства, небезпечного для здоров`я особи, яка його зазнала. В цей час ОСОБА_2 забігла до підсобного приміщення, а ОСОБА_1 , не досягнувши мети, покинув приміщення аптеки.

За вказаним фактом 28.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , продовжуючи свою злочинну діяльність, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, 05.01.2020 року близько 18 год. 40 хв., маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, зайшов до приміщення продуктового магазину, розташованого по АДРЕСА_2 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання дістав пістолет травматичної дії і здійснив один постріл в область живота зліва, в нижню третину тулубу продавця ОСОБА_3 , після чого, скориставшись її безпорадним станом, забрав з каси грошові кошти в сумі 7500 грн., зник з місця вчинення злочину та розпорядився викраденим на власний розсуд. Згідно висновку судово-медичної експертизи №22 від 17.01.2020 року, ОСОБА_3 заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

За вказаним фактом 28.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними по кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події від 05.01.2020 року; протоколами допиту потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 ; протоколами пред`явлення для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_3 ; протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ; протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; іншими доказами в їхній сукупності.

В обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, із врахуванням обставин, встановлених в ст.178 КПК України, слідчим зазначено наступне.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів проти життя особи, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, а тому з метою уникнення відповідальності підозрюваний може ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, що унеможливить закінчення кримінального провадження протягом розумних строків.

ОСОБА_1 раніше судимий за злочини проти здоров`я особи, проти громадської безпеки, проти громадського порядку. Проте йому пред`явлено обґрунтовану підозру у вчиненні нових тяжких злочинів проти власності із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, та з погрозою застосувати таке насильство. Вказані факти свідчать про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність.

Також в клопотанні зазначено, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих та свідків в даному кримінальному провадженні. Так, потерпіла ОСОБА_3 прямо вказує на ОСОБА_1 як особу, що вчинила відносно неї розбійний напад. Також свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 під час допиту вказували, що до даних кримінальних правопорушень причетний безпосередньо ОСОБА_1 . Доречі свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є близькими знайомими підозрюваного ОСОБА_1 . Цей факт може спонукати підозрюваного незаконно вплинути на потерпілих та свідків з метою зміни в подальшому їх показань на свою користь.

Крім того, ОСОБА_1 є особою працездатного віку із задовільним станом здоров`я, і в той же час не працює, постійного джерела прибутку не має, що вказує на наявність ризику вчинення ним нових корисливих злочинів як способу (звичкою) заробити на життя.

ОСОБА_1 не одружений, не має дітей, постійного місця роботи чи навчання, що вказує на відсутність стійких соціальних зв`язків, а відповідно і на наявність ризику ухилися від слідства і суду.

Ухвалою слідчого судді від 29.01.2020 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 29.01.2020 року до 24 год. 00 хв. 28.03.2020 року в межах строку досудового розслідування.

Постановою керівника Кременчуцької місцевої прокуратури від 23.03.2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020170110000019 від 05.01.2020 року продовжено до 3 місяців, тобто до 28.04.2020 включно, оскільки у кримінальному провадженні необхідно: отримати висновки судово-психологічних експертиз, призначених за результатами слідчих експерименів за участі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , проведення яких доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України; розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок судово-психіатричної експертизи підозрюваного, проведення якої доручено експертам Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру ім. Мальцева; повідомити ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри; ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України; прийняти у кримінальному провадженні одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України; виконати у провадженні інші слідчі (процесуальні) дії.

Враховуючи викладене вище, оскільки строк досудового розслідування продовжено до 28.04.2020 року, а строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 закінчується о 24 год. 00 хв. 28.03.2020 року, тому на даний час у слідчого виникла необхідність в продовженні строків тримання під вартою підозрюваного. Слідчий зазначив, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки під тяжких розслідування умисних тяжких злочинів проти власності із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, та з погрозою застосувати таке насильство, не може запобігти наведеним ризикам, передбаченим п.1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Тому слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 .

В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 з мотивів, викладених в ньому. За наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, з врахуванням обставин, передбачених ст.178 КПК України, які характеризують особу, для проведення необхідних процесуальних, слідчих дій, просили продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні тяжких злочинів проти власності із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, та з погрозою застосувати таке насильство, передбачених ч. 1 ст.187, ч. 2 ст.187 КК України, в межах строку досудового розслідування, без встановлення розміру застави, оскільки менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним в клопотанні ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав свою причетність до інкримінованих йому злочинів. Заперечував проти продовження відносно нього строку тримання під вартою.

Захисник адвокат Рябенко О.М. вважала необґрунтованою повідомлену ОСОБА_1 підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.187, ч. 2 ст.187 КК України. Вважала відсутніми ризики, передбачені ст.177 КПК України, для продовження ОСОБА_1 найсуворішого запобіжного заходу тримання під вартою. Просила змінити запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_1 на менш суворий – домашній арешт, врахувавши обставини, передбачені ст.178 КПК України.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Згідно витягу з ЄРДР №12020170110000019 від 05.01.2020 року, до реєстру внесені відомості наступного змісту: «05.01.2020 року близько 16 години 40 хвилин, невстановлена особа, чоловічої статі, здійснила напад на аптеку «Чайка», що розташована за адресою м. Кременчук вул. Генерала Манагарова, буд.1, із застосуванням предмету, ззовні схожого на пістолет, з метою заволодіння грошовими коштами» та «05.01.2020 року приблизно о 18 годині 40 хвилин невстановлена особа, із застосуванням предмету, ззовні схожого на пістолет, здійснила напад на магазин продуктових товарів, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , заволодівши грошовими коштами в сумі 7500 гривень».

28.01.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у злочині, передбаченому ч.1 ст.187 КК України, по факту нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосувати насильство, небезпечне для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, а саме ОСОБА_2 , а також у злочині, передбаченому ч.2 ст.187 КК України, по факту скоєння особою, яка раніше вчинила розбій, нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, а саме ОСОБА_3 . Максимальне покарання за дані злочини передбачено в виді позбавлення років на строк до 10 років.

Ухвалою слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29.01.2020 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 29.01.2020 р. до 24 год. 00 хв. 28.03.2020 р.

Постановою керівника Кременчуцької місцевої прокуратури від 23.03.2020 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020170110000019 продовжено до 3 місяців, тобто до 28.04.2020 включно, оскільки у кримінальному провадженні необхідно: отримати висновки судово-психологічних експертиз, призначених за результатами слідчих експерименів за участі свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , проведення яких доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України); розсекретити матеріали проведених у кримінальному провадженні негласних слідчих (розшукових) дій; отримати висновок судово-психіатричної експертизи, проведення якої доручено експертам Полтавського обласного психоневрологічного диспансеру ім. Мальцева; повідомити ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри; ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування в порядку ст.290 КПК України; прийняти у кримінальному провадженні одне із рішень, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України; виконати у провадженні інші слідчі (процесуальні) дії.

В ст. 199 КПК встановлено порядок продовження строку тримання під вартою:

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

При застосуванні щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя врахував наступне.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В ст. 178 КПК України встановлені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

В ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

29.01.2020 року, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини. При цьому слідчий суддя вважав, що досудовим слідством зібрані вагомі докази на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.187 КК України, в тому числі протокол прийняття заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2020 р.; протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 05.01.2020 р.; протокол допиту потерпілого ОСОБА_6 від 05.01.2020 р.; протокол допиту потерпілої ОСОБА_3 від 05.01.2020 р.; протокол додаткового допиту потерпілої ОСОБА_3 від 22.01.2020 р.; протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 05.01.2020 р.; висновок експерта №22 від 17.01.2020 р. щодо спричинених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.01.2020 р.; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.01.2020 р.; протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.01.2020 р.; протокол проведення слідчого експерименту від 28.01.2020 р.; протокол допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 від 28.01.2020 р.; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.01.2020 р.; протокол пред`явлення речей для впізнання; протоколи проведення слідчого експерименту від 28.01.2020 р.; протоколи огляду місця події від 22.01.2020 року та від 28.01.2020 року.

Слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

При вирішенні клопотання слідчий суддя з дотриманням положень ст.178 КПК України врахував особу підозрюваного.

Так, ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів невеликої тяжкості проти життя та здоров`я особи (ч.1 ст.122 КК України), тяжких злочинів проти громадської безпеки та громадського порядку (ч.1 ст.263, ч.4 ст.296 КК України).

Підозрюваний ОСОБА_1 звільнився від відбування покарання за вчинення тяжкого злочину у виді позбавлення волі 20.03.2014 року. За вироком суду від 28.03.2016 року відбував покарання в виді арешту строком 2 місяці.

Однак незважаючи на це ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні нових злочинів, передбачених ч.1 ст.187 та ч.2 ст.187 КК України (кримінальне провадження №12020170110000019).

На думку слідчого судді, наведені факти дали обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та продовжити злочинну діяльність.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_1 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він в зареєстрованому шлюбі не перебуває, є людиною молодого віку, має задовільний стан здоров`я, проте не має постійного місця роботи, а відповідно і легального джерела доходу, документів про офіційне працевлаштування суду не надано, а тому є підстави вважати, що підозрюваний, не маючи стійких соціальних зв`язків, під тяжкістю відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування.

Актуальним також є ризик того, що підозрюваний може впливати на потерпілих та свідків, оскільки враховуючи те, що злочин вчинений із застосуванням насильства, підозрюваний, перебуваючи на волі, може вливати на останніх з метою зміни останніми своїх показів, враховуючи, що потерпіла ОСОБА_3 прямо вказує на ОСОБА_1 як особу, що вчинила відносно неї розбійний напад, а свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які є близькими знайомими підозрюваного, під час допиту вказували, що до даних кримінальних правопорушень причетний безпосередньо ОСОБА_1 .

За таких обставин, враховуючи положення ст.177-178, 184 КПК України, 29.01.2020 року слідчий суддя застосував щодо підозрюваного ОСОБА_1 найсуворіший запобіжний захід тримання під вартою з моменту затримання підозрюваного в межах строку досудового розслідування до 24 год. 00 хв. 28.03.2020 року.

На теперішній час не змінилися обставини та характеристики підозрюваного ОСОБА_1 , які необхідно врахувати відповідно до ст.178 КПК України, а відповідно і не зменшилися вказані ризики, передбачені ст.177 КПК України, які виправдовують його тримання під вартою.

На даний час досудове розслідування не закінчено, стороні обвинувачення для проведення повного та об`єктивного розслідування кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих дій, негласних слідчих (розшукових) дій з підозрюваним, перелічені в постанові керівника Кременчуцької місцевої прокуратури від 23.03.2020 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, необхідно відкрити матеріали кримінального провадження, прийняти одне із рішень, передбачених ч.2 ст.283 КПК України, що неможливо виконати до закінчення дії попередньої ухвали Крюківського районного суду м. Кременчук від 29.01.2020 року про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість зміни запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_1 на менш суворий з врахуванням можливості запобігання вищезазначених ризиків.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого та прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленому ризику, передбаченому статтею 177 цього Кодексу. Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не забезпечить уникнення ризиків та не забезпечить належної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 з наведених вище підстав. Письмових звернень про поручительство від осіб, що заслуговують на довіру, до суду не надходило. Слідчий суддя також вважає неможливим застосування домашнього арешту до ОСОБА_1 , оскільки наведені вище дані про його особу та ризики не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до ч.4 ст.183, 199 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про продовження тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Таким чином слідчий суддя вважає доведеним, що обставини, зазначені прокурором відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що слід продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 на 36 днів з дня постановлення ухвали 23.03.2020 року до 27.04.2020 року включно в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.

З огляду на наведене, клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного – підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196-199, 376, 492 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлова О.Ю. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 на 36 днів, починаючи з дня постановлення ухвали 23.03.2020 року до 27.04.2020 року включно в межах строку досудового розслідування, без визначення застави.

Зобов`язати слідчого СВ ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області Михайлова О.Ю. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування до 27.04.2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали складений і оголошений 24.03.2020 року о 08 год. 00 хв.

Слідчий суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.