Рішення № 88435116, 24.03.2020, Карлівський районний суд Полтавської області

24.03.2020

єдиний унікальний номер справи 531/2058/19

номер провадження 2/531/65/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року місто Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді Попова М. С.

з участю секретаря Клименко Т. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Банк Форвард", треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у вересні 2019 року він отримав постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяни Анатоліївни від 23.08.2019 року, про відкриття виконавчого провадження ВП № 59891968. З вказаної постанови, ОСОБА_1 дізнався , її відкрито на підставі виконавчого напису № 1320 виданого 29.07.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктором Станіславовичем про стягнення з нього на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 22 504, 04 грн. Жодних листів чи повідомлень від АТ «Банк Форвард» та /або приватного нотаріуса позивач не отримував. Копію оспорюваного виконавчого напису нотаріуса він отримав відповідь на адвокатський запит від приватного виконавця Вольф Т. А.

Вказаний виконавчий напис вважає таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.

При вчиненні оспорюваної нотаріальної дії нотаріус посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172 в редакції від 10.12.2014 р. на підставі постанови КМУ №662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Постановою №662 були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ №1172. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2015 року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису постанова від 22.02.2017 року набрала законної сили та нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі постанови №662.

01.11.2017 року Вищим адміністративним судом України вищезазначену постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було залишено без змін.

Тобто, в момент вчинення виконавчого напису нормативно-правовий акт, який допускав вчинення виконавчих написів нотаріусів на кредитних договорах, був визнаний незаконним та нечинним за рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, що набрало законної сили, тобто, законних підстав для можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на кредитному договорі не існувало.

Відтак, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував того, що законодавство України не допускає такого способу позасудового врегулювання спорів.

Ухвалою Карлівського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2019 року відкрито провадження по даній справі.

22 листопада 2019 року від відповідач АТ «Банк Форвард» подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що оскільки клієнтом умови договору виконані не були 29.07.2019 р. приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. вчинено оспорюваний виконавчий напис. Банк надав нотаріусу не лише розрахунок заборгованості за кредитним договором, а і виписки по рахунку, оформлені у відповідності до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що доводило безспірність вимог банку, зокрема оригінал кредитного договору, розрахунок заборгованості, виписки по особовим рахункам та вимогу про усунення порушень.

Згідно з п. 4.18. Умов по карткам погашення заборгованості повинне бути здійснене клієнтом в строк, зазначений в заключному рахунку-виписці. Днем виставлення банком клієнту заключного рахунку-виписки є день його формування і направлення клієнту.

09.07.2018 року банк направив позивачу заключний рахунок-виписку із вимогою погасити заборгованість за договором про картку в сумі 21 871,18 грн.

Проте, в порушення цих умов договору заборгованості в сумі 21 871,18 грн. клієнтом не погашена, що підтверджується випискою по рахунку клієнта, яка надана нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

З урахуванням анулювання заборгованості за плату простроченої заборгованості у сумі 271, 14 грн., сума заборгованості становить 21 654,04 грн.

У оспорюваному виконавчому написі зазначено, що строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 05.06.2018 року по 09.08.2018 року. Загальна сума заборгованості становить 21 654,04 грн.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п. 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 2 Переліку документів для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, додаються: а) оригінал кредитного договору б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

АТ «Банк Форвард» на момент звернення до нотаріуса для вчинення виконавчого напису надало всі передбачені законом документи (оригінал кредитного договору, розрахунок заборгованості, виписки по особовим рахункам, вимогу про усунення порушень).

Безспірність вимог визначається не нотаріусом або стягувачем, а відповідно до переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Від представника позивача надійшла заява, в якій він просить суд проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк В.С. у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна. у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Причини неявки суду невідомі.

Згідно із ч.1 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

10 квітня 2013 року позивач звернувся ПАТ "Банк Руский Стандар" з підписаною ним заявою № 105564020, яка в п. 1 містить пропозицію (оферту) про укладення кредитного договору. Банк 10 квітня 2013 року акцептував (прийняв) пропозицію (оферту), викладену в заяві клієнта, і уклав з клієнтом кредитний договір № 105564020 шляхом здійснення дій, які відповідно до п. 2.1 заяви вважаються акцептом оферти клієнта, а саме відкрив клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 та випустив на ім`я ОСОБА_1 платіжну картку.(а. с. 33-34)

Укладення даного договору сторонами не оспорюється.

У зв`язку із невиконанням позивачем своїх зобов`язань із повернення кредиту та сплати відсотків і комісії, відповідач - акціонерне товариство "Банк Форвард" (який є правонаступником ПАТ "Банк Руский Стандарт") 10.07.2019 року звернувся до приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка В.С. про вчинення виконавчого напису. (а. с. 148-149)

29 липня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1320, яким запропоновано звернути стягнення на користь АТ "Банк Форвард" заборгованості, що виникла по кредитному договору № 105564020 від 10.04.2013 р., боржником за яким є ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 05.06.2018 р. по 09.08.2018 р. Загальна сума заборгованості становить 21 654,04 грн. та складається з:

- заборгованості за сумою кредиту у розмірі 17 158,47 грн.,

- заборгованості за процентами та комісіями у розмірі 4 109,81 грн.,

- плата за пропуск мінімальних платежів та комісіями в розмірі 385, 76 грн.

За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про нотаріат» отримано плати із стягувача АТ "Банк Форвард" в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Форвард" складає 22 504,04 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. відкрито виконавче провадження ВП № 59891968 з примусового виконання виконавчого напису № 1320, вчиненого 29 липня 2019 року приватним нотаріусом ІМНО Київської області Кондратюк В.С.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року постанову приватного виконавця Вольф Т. А. від 23 серпня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 59891968, визнано протиправною та скасовано.

Звертаючись у суд з даним позовом, ОСОБА_1 , зазначає, що оспорюваний виконавчий напис № 1320 від 29.07.2019 року порушує його права, оскільки був вчинений з порушенням вимог Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусів. Про наявність заборгованості позивач дізналася, отримавши листа приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Будь-яких листів чи повідомлень від АТ "Банк Форвард" та/або приватного нотаріуса позивач не отримував.

Матеріали справи свідчать, що приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису відповідачем на підтвердження наявності заборгованості було подано наступні документи: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, статут АТ "Банк Форвард", довіреність на представництво інтересів банку гр. ОСОБА_2 , заява про вчинення виконавчого напису, виписка з рахунку, відкритого в банку на ім`я ОСОБА_1 , про заборгованість за договором № 105564020 від 10.04.2013 р. за період з 05.06.2018 по 09.08.2018 в сумі 21 654,04 грн. та складається з заборгованості за сумою кредиту у розмірі 17 158,47 грн., заборгованості за процентами та комісіями у розмірі 4 109,81 грн., плата за пропуск мінімальних платежів та комісіями в розмірі 385, 76 грн., кредитний договір з додатками, довідка про відкриття рахунку Слєпцова С. В., копія заключної вимоги про дострокове погашення заборгованості, рішення Єдиного Акціонера про зміну найменування Банку від 19.08.2014 року та рішення Єдиного Акціонера зміну найменування Банку від 24.07.2018 року.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5).

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3.1 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (пункт 3.2 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюється з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (пункт 3.4 глави 16 розділу II Порядку № 296/5).

Пунктом 3.5 глави 16 цього ж Порядку визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Так, пунктом 2.3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 Порядку передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, зокрема, що за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, та п. 3.4 Порядку передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Тобто, наведений у розділі 3 Порядку трирічний строк для вчинення виконавчого напису пов`язується саме з виникненням у стягувача права вимоги до боржника, а не з виникненням у стягувача права на звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису у зв`язку з невиконанням боржником чи іпотекодавцем в тридцятиденний строк вимоги про усунення порушень, про яку (вимогу) зазначено в пункті 2.3. Порядку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подані банком документи не підтверджують безспірність заборгованості, оскільки про наявність спору щодо заборгованості свідчить те, що у виконавчому написі зазначені суми зі стягнення як самого тіла кредиту так і процентів та комісії, які в свою чергу розраховуються у відсотковому відношені до боргу і можуть бути оспорені.

Крім того, у оспорюваному виконавчому написі, вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29.06.1999 р., в яку постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 р. були внесені зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, доповнено перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. п. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості". Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та нечинною постанову КМУ №662 від 26.11.2014 в цій частині. Вказану постанову залишено без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року. Таким чином, кредитний договір № 106950070 від 10.06.2013 на момент вчинення виконавчого напису вже не був тим документом, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Тобто, нотаріус не мав прав вчиняти виконавчий напис щодо стягнення саме за кредитним договором.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позову та визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича від 29 липня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1320, про стягнення заборгованості за кредитним договором № 105564020 від 10.04.2013 р., укладеним між між ПАТ "Банк Руский Стандарт", правонаступником якого є АТ "Банк Форвард", та ОСОБА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 768 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства "Банк Форвард" (ЄДРПОУ 34186061, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,105), треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Вольф Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 29 липня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 1320, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком Віктором Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованості за кредитним договором № 105564020 від 10.04.2013 р. в розмірі 22 504, 04 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Банк Форвард" (ЄДРПОУ 34186061, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,105) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 768,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М. С. Попов