Вирок № 88435106, 24.03.2020, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/146/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю:

прокурора Скубачевського П.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

та потерпілої ОСОБА_2 ,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Диканька, громадянина України, з середньою освітою та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , непрацюючого, військовозобов`язаного, раніше несудимого , обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 28 Конституції України, Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", маючи єдиний, прямий умисел на вчинення домашнього насильства на побутовому ґрунті, вже будучи притягнутим постановою Диканського районного суду, яка набрала законної сили, до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства в сім`ї відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 належних висновків для себе не зробив, та знову, 05.09.2019 року, вчинив психологічне насильство відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , яке виразилося в нецензурній лайці обвинуваченого ОСОБА_1 , агресивній поведінці в адресу останньої. За вказане адміністративне правопорушення, Обвинувачений ОСОБА_1 постановою Диканського районного суду притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Далі, з мотивів неприязнених відноси та неповаги до існуючих норм спільного проживання, обвинувачений ОСОБА_1 системно, протягом року - 06.09.2019 року, 18.09.2019 року 30.10.2019 року, 25.01.2020 року в адресу своєї співмешканки - потерпілої ОСОБА_2 , з якою перебував у фактичних сімейних відносинах, висловлювався нецензурною лайкою, поводив себе відносно неї агресивно, вчинивши таким чином, кожного разу, психологічне насильство в сім`ї. За вчинення вказаних протиправних дій, постановами Диканського районного суду, які набрали законної сили, обвинувачений ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_2 , обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.

При розгляді справи в суді обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю. При цьому пояснивши, що він дійсно неодноразово протягом року, вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 психологічне насильство. В той же час, обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що він щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні, а з потерпілою ОСОБА_2 на даний час налагодив відносини.

Не зважаючи на те, що відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників процесу дослідження доказів по справі судом не проводилось, бо ними не оспорювалися, судом за згодою учасників справи були досліджені адміністративні матеріали про притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ( домашнє насильство) від 05.09.2019 року; 06.09.2019 року; 18.09.2019 року; 30.10.2019 року; та 25.01.2020 року. Крім цього судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.

Кваліфікація злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває(перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров"я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, є вірною. Оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 протягом року, систематично ( 5 разів) притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення психологічного насильства відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , з якою перебуває у фактичних сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_2 ,

Призначаючи покарання обвинуваченому Обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 126-1 КК України, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Представник Диканського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Полтавській області в судове засідання не з`явилася, а до суду надала досудову доповідь з якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 за місцем свого проживання характеризується посередньо, компрометуючих матеріали відсутні. Окрім цього, з пояснень батька обвинуваченого ОСОБА_1 , останній проявляє агресію після вживання алкоголю зі своєю співмешканкою - потерпілою ОСОБА_2 , саме вживання алкоголю є головним чинником вчинення домашнього насильства його сином. В той же час, працівник пробації в своїй досудовій доповіді вказує, що з пояснень сусідів обвинуваченого та потерпілої, саме остання розпочинає сварку між ними. Однак, обвинувачений ОСОБА_1 має намір змінити спосіб життя та поведінку Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства становить середній.

На думку органу пробації, беручи до уваги всю інформацію, ще характеризує вказаного обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також ймовірність вчинення повторного правопорушення, його виправлення можливе без позбавлення або обмеження волі.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд керується ст.50, 65-67 КК України, яке має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами і не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Приймаючи до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність обтяжуючих обставин, вчинений ним злочин відноситься до злочину невеликої тяжкості, має певні плани на майбутнє, а також саму кількість систематичних протиправних дій відносно потерпілої ОСОБА_2 , яка говорить про його стійкість, до вчинення домашнього насильства, а тому за вказаних обставин з урахуванням особи обвинуваченого суд приходить до висновку, що подальше виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а досягне мети при призначенні йому покарання відповідно та в межах санкції ст. 126-1 КК України у виді арешту, оскільки покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи це тим, що останній повинен відбувати покарання в місцях позбавлення волі, крім того маються ризики того, що останній може зникнути з місця свого проживання та переховуватися від призначеного судом покарання.

Вислухавши клопотання прокурора, заслухавши думки з цього приводу учасників судового засідання, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 повинен відбувати покарання у виді реального позбавлення волі, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання прокурора, обравши обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого в разі внесення застави та звільнення його з-під варти ряд обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 31, 124, 369 - 371, 373 - 377, 391, 395 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею ст. 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 /трьох/ місяців арешту.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту із зали суду і строк відбування покарання йому обчислювати з 24 березня 2020 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі - 15 (п`ятнадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 24 березня 2020 року складає 31 530 /тридцять одна тисяча п`ятсот тридцять/ грн. 00 коп. (одержувач ТУ ДСА України у Полтавській області).

Депозит: Банк одержувача ДКСУ в м. Києві, код одержувача: (МФО 820172, код отримувача ЗКПО 26304855, розрахунковий рахунок: 37314008015950) .

Роз`яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки, до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме: прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду; не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Згідно зі ст. 376 ч. 6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд, а засудженим , який утримується під вартою, в той же строк з моменту одержання копії вироку.

Головуючий: