Ухвала суду № 88434930, 26.03.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/226/17

Провадження №6/369/168/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2020 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Середенко Б.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Києво-Святошинська районна державна адміністрація, Державна інспекція сільського господарства в Київській області, Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, ГУ ДСНС України в Київській області, Державна установа «Київський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, знесення самовільно збудованого паркану та стягнення майнової і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою. Вказав, що рішення районного суду було частково задоволено позов, а також прийнято додаткове рішення про розподіл судових витрат. При апеляційному перегляді, рішення суду було скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. Додаткове рішення в апеляційному порядку не переглядалось. Але в 2020 році за заявою позивача був виданий виконавчий лист по додатковому рішенні, а саме стягнення з нього судових витрат. Цей виконавчий лист пред`явлений для примусового виконання і на даний час відкрито виконавче провадження. При видачі виконавчого листа, судом не було враховано, що при скасуванні основного рішення втрачає силу і додаткове рішення.

Просив на підставі ст.432 ЦПК України визнати виконавчий лист №369/226/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 21 145,72 грн. таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання особи, які беруть участь в справі, не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 квітня 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено частково та усунено перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_2 шляхом: знесення самочинно побудованого ОСОБА_4 паркану з бетонним фундаментом вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_2 , що розташований по АДРЕСА_1 (на земельних ділянках з кадастровими № 3222481601:01:052:0235, 3222481601:01:052:5151), за рахунок ОСОБА_4 або за рахунок ОСОБА_2 з подальшим відшкодуванням витрат на його знесення з ОСОБА_4 ; та відновлення у придатний для використання стан, який існував до порушення права, частини приватних земельних ділянок ОСОБА_2 , що розташовані по АДРЕСА_1 (кадастрові № 3222481601:01:052:0235, 3222481601:01:052:5151) шляхом звільнення ділянок вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_2 від бетонного фундаменту паркану за рахунок ОСОБА_4 або за рахунок ОСОБА_2 з подальшим відшкодуванням витрат на їх відновлення з ОСОБА_4 ; усунено перешкоди в користуванні власністю ОСОБА_2 шляхом: знесення самочинно побудованого ОСОБА_3 паркану з бетонним фундаментом вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_2 , що розташований по АДРЕСА_1 (на земельних ділянках з кадастровими № 3222481601:01:052:0235, 3222481601:01:052:5151), за рахунок ОСОБА_3 або за рахунок ОСОБА_2 з подальшим відшкодуванням витрат на його знесення з ОСОБА_3 ; та відновлення у придатний для використання стан, який існував до порушення права, частини приватних земельних ділянок ОСОБА_2 , що розташовані по АДРЕСА_1 (кадастрові № 3222481601:01:052:0235, 3222481601:01:052:5151) шляхом звільнення ділянок вздовж лівої стіни житлового будинку ОСОБА_2 від бетонного фундаменту паркану за рахунок ОСОБА_3 або за рахунок ОСОБА_2 з подальшим відшкодуванням витрат на їх відновлення з ОСОБА_3 .

Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2019 року ухвалено стягнути з відповідачів в рівних частинах на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі по 21145.72 грн. з кожного.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були задоволені, рішення районного суду скасоване з ухваленням нового про відмову в позові.

При цьому додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 травня 2019 року скасоване не було.

З матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2020 року представнику позивача адвокату Лісовському Р.А. Києво-Святошинським районним судом Київської області були видані виконавчі листи про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат за додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Як вказано у заяві, 12 березня 2020 року приватним виконавцем Київського міського виконавчого округуХоменко В.В. на підставі даного виконавчого листа відкрите виконавче провадження ВП № 61531463.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції.

У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Оскільки рішення суду було скасовано та у задоволенні позову було відмовлено, тому видача представнику позивача виконавчого листа за додатковим рішенням суду є помилковим, тому подану заяву слід задоволити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 268, 353, 432 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задоволити.

Визнати виконавчий лист №369/226/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 21 145,72 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: