увійти
УКР
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
| "27" липня 2007 р. | Справа № 4/206
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І. розглянув у судовому засіданні справу № 4/ 206 за позовом : Фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Олександрія до Олександрійського державного аграрного технікуму м.Олександрія
про стягнення 62439,5 грн.
Представники сторін : від позивача: участі не брали. Направлене позивачу поштове повідомлення у відповідності до Інструкції з діловодства в господарських судах України, повернуто до суду з відміткою установи зв'язку про те, що позивач за адресою АДРЕСА_1, яка вказана ним в позовній заяві, не перебуває, а вказана квартира продана. Іншими адресами відповідача суд не володіє, тому вважає за можливе провести розгляд справи у відповідності до ст.75 ГПК України за наявними у справі матеріалами та при відсутності позивача за наявними у справі матеріалами. При цьому, господарським судом враховується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб- учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п. можуть вважатись належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. від відповідача: участі не брали. Про час та місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України (вих.НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року) Поштове відправлення НОМЕР_2 вручене представнику відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Господарський суд вважає, що відповідач не виявив бажання скористатись своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.
СУТЬ СПОРУ:
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отримані паливно- мастильні матеріали в розмірі 62439 грн. 50 коп, з яких сума основного боргу 55546 грн. 85 коп., 1792 грн. 66 коп. річних, 1211 грн. 71 коп. неустойки та 3888 грн. 28 коп. штрафу.
Дослідивши матеріали справи та правовідносини між учасниками спору і надавши їм правову оцінку, господарський суд -,
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами спору ІНФОРМАЦІЯ_3 року укладено договір НОМЕР_3. на поставку паливно- мастильних матеріалів ( в подальшому договір). За умовами вказаного договору позивач ( продавець) взяла на себе зобов'язання провести поставку паливно-мастильних матеріалів, а відповідач ( покупець)- прийняти зазначені матеріали та оплатити їх в порядку і на умовах визначених договором. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_4року бензин А-80 на загальну суму 7520 грн. 60 коп. згідно довіреності НОМЕР_4 від ІНФОРМАЦІЯ_4 року через повноважного представника ОСОБА_2. Продовжуючи виконання господарського зобов'язання позивач ІНФОРМАЦІЯ_3 року поставив відповідачу дизельне пальне на загальну суму 23835 грн. 25 коп згідно видаткової накладної НОМЕР_5 на суму 23835 грн. 25 коп. та ІНФОРМАЦІЯ_5 року згідно видаткової накладноїНОМЕР_6 на суму 24251 грн. з урахуванням наданих автомобільних послуг на транспортування, згідно довіреності НОМЕР_7 від ІНФОРМАЦІЯ_3 року через повноважного представника ОСОБА_3. Відповідач прийняв поставлені паливно- мастильні матеріали повністю та використав на свій розсуд, однак в порушення вимог п.5.2 договору не провів оплату отриманого товару протягом 15 календарних днів, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Відповідач позовні вимоги не заперечив, своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався. Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору, господарський суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення. Перш за все господарський суд вважає обгрунтованими вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 55546 грн. 85 коп., оскільки факт отримання паливно- мастильних матеріалів підтверджено наданими до суду позивачем доказами: видатковими накладними (а.с.14, 19, 20), довіреностями на отримання товару (а.с. 15,18), залишеною без відповіді претензією позивача НОМЕР_8 від ІНФОРМАЦІЯ_6року (а.с. 16). Такий висновок господарський суд зробив на підставі наступного. Господарський суд вважає, що незважаючи на застосовану сторонами при укладанні договору назву договору “поставки паливно- мастильних матеріалів” викладені умови договору, права та обов'язки сторін, порядок виконання договору, дають підстави вважати, що фактично сторонами укладено договір купівлі-продажу. За приписом ст.265 Господарського кодексу України до правовідносин поставки, які не врегульовані цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Таким чином, господарський суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що підпадають під дію глави 54 Цивільного кодексу України. Так, згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняв товар повністю, але не виконав свої зобов'язання по оплаті поставленого товару. Суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору, наявні договірні відносини у відповідності до вимог ст.ст. 11, 639,655,691 ЦК України підтверджують що це саме договір купівлі-продажу. Специфікація товару, ознаки, якість, ціна, вартість - визначені в видаткових накладних . На користь відносин купівлі-продажу свідчить і застереження в документах на отримання товару про ціну з ПДВ. Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Саме невиконання умов договору з боку відповідача і стало причиною звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права. У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.. Спір фактично виник через небажання відповідача провести оплату поставленого позивачем товару. Укладений між сторонами договір та норми діючого законодавства не містять підстав для звільнення відповідача від обов'язку виконати зобов'язання по оплаті поставленого товару. Позивач правомірно просить стягнути наявний борг в розмірі 55546 грн. 85 коп. з відповідача на підставі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має бути виконано в натурі. Поряд з цим, господарський суд приймає до уваги, що при укладанні договору сторонами передбачена відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань. Умови договору прийняті сторонами в результаті вільного волевиявлення, договір підписано повноважними особами та їх підписи скріплено печатками. Інформація про скасування вказаного договору чи зміну його умов у суді відсутня. Враховуючи викладене, господарський суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі п.6.6 договору та ст. 625 Цивільного кодексу України станом на ІНФОРМАЦІЯ_7 року в розмірі 27% річних за користування чужими грошовими коштами на суму 1792 грн. 66 коп. Крім того, підлягає до стягнення передбачена п.6.2 договору неустойка в розмірі 0,05 % від вартості непоставленої чи неоплаченої продукції за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період нарахування неустойки ( 8,5 % Х2= 17%) в розмірі 1211 грн. 71 коп. Крім того, передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій не перевищує визначений ч.2 Господарського кодексу України розмір пені 0,1 відсоток вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості у разі порушення господарського зобов'язання, у якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки. Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області НОМЕР_9 відповідач має організаційно - правову форму господарювання державна організація (установа, заклад). Поряд з цим, нарахування пені проведено в передбачених ст. 232 Господарського кодексу України 6 місячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконане. Аналізуючи обґрунтованість позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, господарський суд приймає до уваги положення ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України, за приписом якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Пунктом 6.2 договору сторони передбачили обов'язок сплатити 7% від вартості неоплаченої продукції, тобто 3888 грн. 28 коп (55546 грн. 85 копХ 7% = 3888 грн. 28 коп.). При вирішенні питання про стягнення з відповідача штрафу та пені, господарський суд не находить підстав для зменшення розміру неустойки (штрафу чи пені), оскільки зменшення неустойки згідно до положень п.3 ч.1 ст.83 ГПК України можливе лише у виняткових випадках, а відповідачем не подано на розгляд суду доказів про наявність обставин, які б було можна визнати винятковими та застосувати право суду щодо прийняття рішення. Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю. Керуючись ст.ст. 34,49, 82, 84 ГПК України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю. Стягнути з Олександрійського державного аграрного технікуму м.Олександрія вул. Діброви 85 ідент код 00728279 р/р 26006425203632 в КО АКБ УСБ м. Кіровоград, МФО 323293, ІПН 007282 711266 на користь Фізичної особи суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідент. код НОМЕР_10, р/р НОМЕР_11 в відділенні КФ КБ "Приватбанк" м. Олександрія, МФО НОМЕР_12, ІПП НОМЕР_10 заборгованість по оплаті за отриманий товар в розмірі 62439 грн. 50 коп., з яких сума основного боргу 55546 грн. 85 коп, 1792 грн. 66 коп. річних, 1211 грн. 71 коп. неустойка, 3888 грн. 28 коп. штраф та суму сплаченого державного мита в розмірі 625 грн. 07 коп. і витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн.
Наказ видати. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через господарський суд Кіровоградської області.
|
