Ухвала суду № 88433535, 24.03.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

справа 278/632/20

У Х В А Л А

24 березня 2020 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Грубіяна Є.О., за участю секретаря Фурман О.А., розглянув заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в будинку в натурі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеною заявою, оглянувши яку приходжу до висновку, що підстав для відкриття провадження у справі на даний час немає, а заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за звернення до суду з позовною заявою майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір за ставкою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов`язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 176 ЦПК України).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21 серпня 2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Як вбачається з квитанції №5341887 від 05.03.2020 року про сплату судового збору, долученої до матеріалів позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 840, 80 гривень.

Однак матеріали позовної заяви не містять оцінку житлового будинку АДРЕСА_1 , визнати право на 1/2 якого просить позивач, що в свою чергу виключає можливість визначити реальну ціну позову.

Відтак, у зв`язку з відсутністю оціночної документації реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і з огляду на це - суму необхідного до сплати позивачем судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом пяти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в будинку в натурі - залишити без руху, надавши строк у п`ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків, зазначених в ній.

Роз`яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається авторові.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян