Рішення № 88432900, 23.03.2020, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2394/19

провадження №2/176/192/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2020 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Павловської І.А.,

з участю секретаря Ніколенко М.В.,

судового розпорядника Коваль А.О.,

представника позивача Артемова А.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - адвоката Лапшина В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Жовті Води, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом, де просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №2017/ОВР/190-000293 від 18.09.2017 року, яка станом на 02 вересня 2019 року становить 30 994,94 грн., в тому числі: заборгованість по кредиту (поточна) - 15 502,71 грн., заборгованість по кредиту (прострочена) - 10 262,11 грн., заборгованість по процентах (поточна) - 541,93 грн., заборгованість по процентах (прострочена) - 4 688,19 грн., а також судові витрати.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 вересня 2017 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір №2017/ОВР/190-000293 про приєднання до правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платежів та надання послуг за платіжними картками. Зазначений договір овердрафту є договором на приєднання відповідно до ст. 634 ЦК України, публічна пропозиція про приєднання до цього договору, що включає в себе умови договору, тарифи та програму кредитування розміщену на офіційному сайті Банку.

На виконання умов договору позивачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку. Максимальний ліміт кредитування 300 000,00 грн., строком на 12 місяців зі сплатою 0,00001% річних протягом пільгового періоду, 36% річних (базова процентна ставка) за користування дозволеним овердрафтом (в межах строку кредитування), та 48% річних за користування овердрафтом.

Однак, свої зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 належним чином не виконує у зв`язку з чим виникла заборгованість розмір якої, станом на 02 вересня 2019 року, складає 30 994,94 грн., що складається з:

- 15502,71 грн. - заборгованість по кредиту (поточна);

- 10262,11 грн. - заборгованість по кредиту (прострочена);

- 541,93 грн. - заборгованість по процентах (поточна);

- 4688,19 грн. - заборгованість по процентах (прострочена), яку позивач просить стягнути на свою користь із відповідача, а також судові витрати.

Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань позивач просить провести стягнення зазначеної суму заборгованості із ОСОБА_1 на свою користь.

Представник позивача Артемов А.О., який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі із зазначених в позові підстав. Одночасно підтвердив факт того, що станом на 24 грудня 2018 року у відповідача був відсутній борг перед банком.

Представник відповідача - адвокат Лапшин В.В., в судовому засіданні заперечував у задоволенні позовних вимог відповідача в повному обсязі. При цьому зазначив, що сума боргу, на стягненні якого наполягає позивач, виникла в результаті незаконних дій іншої особи, яка наразі встановлюється органом досудового розслідування, про що відразу було повідомлено ПАТ АБ «Укргазбанк» та орган Національної поліції. На теперішній час за даним фактом проводиться досудове розслідування. В свою чергу, наголошував на тому, що банком не доведено вчинення ОСОБА_1 дій щодо зняття грошових коштів з карткового рахунку. До того ж, позивачем не доведено суму боргу.

Відповідач ОСОБА_1 також заперечував вчинення ним дії щодо зняття грошових коштів з карткового рахунку, на стягненні яких наполягає позивач. Натомість пояснив, що 25 грудня 2018 року ним було виявлено, що з його карткового рахунку, відкритого в ПАТ АТ «Укргазбанк», шляхом блокування мобільного телефону, невідомою особою знято грошові кошти у розмірі 26500 грн. В той же день, 25 грудня 2018 року він звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до органу Національної поліції. Оскільки 25 грудня 2018 року був вихідним днем, ПАТ АТ «Укргазбанк» про викрадення грошових коштів з карткового рахунку повідомив на наступний день, тобто 26 грудня 2018 року. Одночасно відповідач зазначив, що інформація по рахунку, в тому числі код доступ до кредитної картки, був відомий лише йому.

Суд, вислухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини справи, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи та матеріали кримінального провадження №12018040220001127, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до наступного висновку.

Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18 вересня 2017 року між ПАТ АТ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір №2017/ОВР/190-000293 про приєднання до правил надання банківських послуг по картковим продуктам за програмою кредитування «Універсальна картка «Домовичок» (а.с.8).

Відповідно до зазначеного договору позивачу відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано платіжну картку. Максимальний ліміт кредитування 300 000,00 грн., строком на 12 місяців зі сплатою 0,00001% річних протягом пільгового періоду, 36% річних (базова процентна ставка) за користування дозволеним овердрафтом (в межах строку кредитування), та 48% річних за користування овердрафтом.

Факт отримання позивачем платіжної картки із ПІН-конвертом підтверджується копією розписки позичальника (а.с.10).

Відповідно до п. 5.2.10, 5.2.11 Правил, позичальник зобов`язаний погашати заборгованість за дозволеним овердрафтом в розмірах та у строки, що визначені укладеним Договором, не пізніше останнього строку дії дозволеного овердрафту, визначеного у Заяві-Договорі, погасити усю існуючу станом на цей день заборгованість за дозволеним овердрафтом та за нарахованими процентами за користування дозволеним овердрафтом.

Основними умовами програми «Домовичок» передбачено: порядок сплати процентів-щомісячно (сплачується до 25-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування), пільговий період - 30 календарних днів, відсоткова ставка на пільговий період - 0,0001% річних, сума обов`язкового щомісячного погашення 7% від фактичної суми заборгованості по основному боргу на перше число кожного місяця, відсотки за користування лімітом за попередній місяць.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1073 ЦК України, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.

Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15, постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц (провадження №61-1856св17) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14-ц (провадження №61-10469св18).

У постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №182/3171/16 (провадження № 6-24548св18) зазначено, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Вищевказані правові позиції Верховного Суду України та Верховного Суду ще раз підтверджені постановою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі №171/994/17-ц (провадження №61-10363св19).

Із досліджених матеріалів справи та кримінального провадження №12018040220001127, вбачається, що ОСОБА_1 належним чином повідомив банк та правоохоронні органи про зняття грошових коштів з його карткового рахунку невідомою особою.

Зокрема, факт належного повідомлення ОСОБА_1 позивача про незгоду з транзакцією за його рахунком, що була здійснена невідомою особою 25 грудня 2018 року, підтверджується письмовою відповіддю ПАТ АБ «Укргазбанк» від 16 січня 2019 року за вих. №5-190/03/17/2019, що надана на відповідне звернення відповідача від 26 грудня 2018 року (а.к.п. 13).

Одночасно суд приймає до уваги, що оскільки 25 грудня 2018 року був вихідним днем та мобільний телефон відповідача був заблокований, відповідач був позбавлений можливості повідомити позивача про переведення грошових коштів з його рахунку невстановленою особою безпосередньо в цей же день.

Натомість, 25 грудня 2018 року відповідач звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів (а.к.п. 6).

Крім того, як підтвердив у судовому засіданні представник позивача та вбачається із розрахунком заборгованості (а.с. 38-40), на рахунку відповідача була відсутня заборгованість за кредитним договором, станом на 24 грудня 2018 року.

Дана обставина підтверджує факт виникнення заборгованості не раніше 25 грудня 2018 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено вчинення ОСОБА_1 дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою. При цьому відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно, в максимально можливі короткі строки, повідомив позивача та правоохоронні органи про цей факт.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, на підставі статті 141 ЦК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити у повному обсязі.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України (в редакції 2017 року), до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області І.А.Павловська