Ухвала суду № 88432544, 19.03.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/14152/16-ц

Провадження № 2-с/161/5/20

У Х В А Л А

19 березня 2020 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

В складі головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Мельничук Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою стягувача – житлово-комунального підприємства №7 про видачу судового наказу з метою стягнення заборгованості за надані послуги за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 жовтня 2016 року, виданого за заявою стягувача - житлово-комунального підприємства №7 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Зазначає, що 26 жовтня 2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано судовий наказ № 161/14152/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь житлово-комунального підприємства № 7 заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 2305,98 грн., інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі 406,15 грн., три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 132,98 грн., а також слід стягнути 689 грн. (шістсот вісімдесят дев`ять гривень) понесених судових витрат по справі, по 344, 50грн. з кожного.

Даний судовий наказ ОСОБА_1 не отримував, оскільки з кінця серпня 2014 року разом з сім`єю не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із виїздом за кордон. З кінця серпня 2014 року по теперішній час ОСОБА_1 не проживає на території України. Судовий наказ від 26.10.2016 року отримано представником ОСОБА_1 06.03.2020 року. Відтак строк на подання заяви про скасування судового наказу подається у межах 15-ти денного строку з дня отримання копії судового наказу, а пропущення строків на подання заяви про скасування судового наказу є поважними (не отримання судового наказу боржником у 2016 році). Вважає, що судовий наказ від 26.10.2016 року підлягає скасуванню.

Факт непроживання ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_2 , та дітьми ОСОБА_3 , 2001 р.н., ОСОБА_4 , 2012 р.н. за адресою: АДРЕСА_1 підтверджує листом Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області № 3/13250 від 11.10.2014 року. Зазначає, що 08.10.2014 року уповноваженим представником ОСОБА_1 ОСОБА_5 була подана заява до керівника ЖКП № 7 Гарбарчука М.М., у відповідності до якої заявник просив зупинити оплату за утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з непроживанням в даній квартирі ОСОБА_1 з сім`єю. Оплату просив зняти з 01.11.2014 року. Проте вказана заява не розглянута.

Судовий наказ від 26.10.2020 року був направлений на адресу боржника ( АДРЕСА_2 Луцьк АДРЕСА_3 Декабристів, 25 АДРЕСА_4 ) 03.11.2016 року.

Конверт з судовим наказом та заявою стягувача було повернуто в Луцький міськрайонний суд Волинської області установою Укрпошти без вручення даного конверта боржнику, за закінченням терміну зберігання.

Посилаючись на наведене, заявник просить суд скасувати судовий наказ Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 жовтня 2016 року у даній справі, одночасно просив поновити строк звернення до суду з вищевказаною заявою.

Вивчивши заяву про скасування судового наказу, матеріали справи, суд установив таке.

Як слідує із змісту ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Заявник просить в заяві поновити строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із заявою про скасування судового наказу покликається на те, що копію судового наказу його представник отримав в суді 06 березня 2020 року.

Разом з тим, у матеріалах справи є докази, які підтверджують передбачене чинним законодавством надіслання боржникам копії судового наказу. Пропущений заявником строк для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу є тривалим. Крім того, суд не знаходить поважних причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про скасування судового наказу .

Відповідно ч. 2 ст. 171 ЦПК України, заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Як випливає з матеріалів справи, 26 жовтня 2016 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області за заявою стягувача товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП №7» було видано судовий наказ, згідно з яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЖКП №7» заборгованість за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в сумі 2305,98 грн., інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі 406,15 грн., три проценти річних від простроченої суми, в розмірі 132,98 грн., а також стягнуто 689 грн. понесених судових витрат по справі, по 344, 50грн. з кожного.

Із змісту заяви про скасування судового наказу слідує, що заявник звернувся в суд 10.03.2020р., тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку звернення в суд із заявою про скасування судового наказу.

Як вбачається з копії сторінки закордонного паспорту ОСОБА_1 , шенгенська віза останньому видана на строк з 18.05.2014р. по 18.05.2015р. Дана шенгенська віза дає право її власникові перебувати в шенгенській зоні максимально 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.

Як слідує з наданого представником заявника документу, під час кожного перетину кордону у проїзний документ ОСОБА_1 , були проставлені прикордонні контрольні штампи з датою та місцем перетину кордону, з яких випливає що боржник неодноразово повертався в Україну, протягом терміну дії шенгенської візи.

Таким чином, суду не надано достовірних та беззаперечних доказів відсутності ОСОБА_1 на території України, зокрема, за місцем його проживання з серпня 2014 року по даний час, на що посилається представник заявника у прохальній частині заяви про скасування судового наказу, щодо поновлення пропущеного строку звернення в суд.

Як випливає з матеріалів справи, судовий наказ Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано 28 жовтня 2016 року, в той час як представник заявника подав суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи щодо видачі судового наказу 20.12.2019р., із заявою про скасування судового наказу представник заявника звернувся в суд 10.03.2020р.

Щодо визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду, необхідно зазначити про те, що на законодавчому рівні не регламентовано, які причини є поважними, а які – ні, а тому, відповідно, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду.

У матеріалах заяви, на підтвердження непроживання заявника ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_2 , та дітьми ОСОБА_3 , 2001 року народження, ОСОБА_4 , 2012 року народження, у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з 2014 по 2020рр. надано Лист Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області № 3/13250 від 11.10.2014 року.

А тому, з мотивів неподання заявником детальних пояснень поважності пропуску строків звернення в суд, належних доказів (документів, які це підтверджують), суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Як випливає із змісту положень ЦПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення документів в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відтак неотримання поштової кореспонденції могло бути зумовлене не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції. Сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, яку суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав за належною адресою та яка поверталася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною для пропуску процесуального строку понад три роки (судовий наказ було надіслано Луцьким міськрайонним судом Волинської області на адресу боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 03 листопада 2016 року)

Аналогічна практика міститься у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року (справа № 921/6/18).

За таких обставин, зважаючи на те, що заявником не доведено, що строк звернення до суду ним пропущено з поважних причин, а тому підстави для його поновлення відсутні. Крім того, довіреність від імені ОСОБА_1 , якою останній уповноважив представляти його інтереси ОСОБА_6 , дійсна до ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_7 передоручено довіреність від ОСОБА_6 на представлення інтересів ОСОБА_1 21 листопада 2019 року. Отже , ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , уповноважила зазначеною довіреністю ОСОБА_7 ., представляти інтереси ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 листопада 2019 року , після закінчення строку дії її довіреності ( 29 серпня 2014 року).

За таких обставин, заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №161/14152/16-ц слід повернути.

Керуючись ст.ст.161,170,258-261,353-355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 26 жовтня 2016 року, виданого за заявою стягувача - житлово-комунального підприємства №7 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги за утримання будинку та прибудинкової території з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - повернути, у зв`язку з пропуском строку звернення в суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В. Івасюта