Ухвала суду № 88428706, 23.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

23 березня 2020 року м. Київ № 640/6005/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій

ім. Світлани Ковальської"

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними дій, скасування припису, -

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві щодо проведення в період з 28 лютого 2020 року по 02 березня 2020 року позапланової перевірки дотримання Акціонерним товариством "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил стосовно об`єкта будівництва: Житлово-офісний комплекс з торговельними приміщеннями, приміщеннями соціальної інфраструктури та підземним паркінгом по проспекту Перемоги, 42 в Шевченківському районі міста Києва (другий пусковий комплекс);

- визнати протиправним та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л. від 02 березня 2020 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, виданий Акціонерному товариству "Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської".

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

18 березня 2020 року до Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем подана заява по забезпечення позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що не зупинення дії припису буде підставою для проведення перевірки відповідачем, що ускладнить захист прав та законних інтересів позивача. Вважає припис незаконним, необ`єктивним, винесеним із грубим порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк

Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладена у постанові від 19.06.2018 у справі 826/9263/17, зводиться до того, що підстави щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд приходить висновку, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У випадку, якщо особа має намір звернутися до суду з немайновою вимогою, судам необхідно застосовувати та досліджувати таку підставу вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, об`єднана палата дійшла висновку, що в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, позивачем зазначено, що ним н порушено жодних будівельних норм чи містобудівного законодавства, а тому усунути порушення, зазначені у приписі є неможливим. Вказаний припис є предметом оскарження у пред`явленому позові, забезпечити який позивач просить вказаною заявою.

Суд звертає увагу на те, що наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного припису від 02 березня 2020 року може та встановлення наявності або відсутності порушень позивачем будівельних норм чи містобудівного законодавства може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених заявником на його обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, тому не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та положення законодавства, керуючись ст.ст. 150, 151, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Акціонерному Товариству «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської» у задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Г. Вєкуа