Рішення № 88428600, 25.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2020 року м. Київ № 640/20602/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України м. Києва, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в

м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 із врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, яка становить 6188,89 грн., починаючи з 24 червня 2019 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в

м. Києві подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням по даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.10.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно застосовуються вимоги законодавства, що регулюють порядок переходу з одного виду пенсії на інший, натомість, при призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повинно було керуватися положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що визначають порядок призначення пенсії за віком.

Ухвала про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) від 30.10.2019р. направлялася на адресу відповідача та була отримана останнім 07.11.2019р., також 11.12.2019р. на адресу відповідача направлялась копія позовної заяви, яка була отримана останнім 13.12.2019р.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, встановив наступне.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 03.02.1994 року.

23.04.2019 року позивач, керуючись правом на вибір пенсії, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком та заявою вих.№23.04.19-01 щодо здійснення попереднього розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 .

У відповідь на зазначені заяви відповідачем було надано лист-відповідь № 120610/02 від 05.06.2019 року, в якому відповідач роз`яснив, що попередній розрахунок пенсії було обчислено позивачу з урахуванням страхового стажу 42 роки 11 місяців 14 днів та заробітної плати за період роботи з 01.07.2000 року по 31.11.2018 року. Розмір пенсійної виплати становить 8280,93 грн.

Окрім того, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві стверджував, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому підстави для застосування середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016-2018 роки - 6188,89 грн., під час розрахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні.

24.06.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком та щодо здійснення попереднього розрахунку пенсії за віком.

Однак, 20.09.2019 року у Відділі обслуговування громадян №9 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві позивач отримав протокол, відповідно до якого рішенням про призначення пенсії №262940002085 від 18.09.2019 року, позивачу було призначено пенсію за віком у наступному розмірі: з 24.06.2019 по 30.06.2019 - 8 280, 92 грн, з 01.07.2019 довічно у розмірі 8 325,14 грн.

Тобто, на думку позивача, відповідачем, всупереч нормам законодавства, було протиправно застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки у розмірі 3 764,40 грн., у той час як для розрахунку повинен використовуватись показник середньої заробітної плати за 2016-2018 роки у розмірі 6 188,89 грн.

Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Аналогічна норма закріплена приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до частин першої та другої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Таким чином, позивач має право на отримання двох видів пенсій за різними законами - у зв`язку із вислугою років, відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач набув право на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки досяг пенсійного віку, та має достатній страховий стаж, перебуває на обліку у відповідача.

У свою чергу, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

Відповідно до частини третьої статті 45 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність такого бажання у позивача як на момент призначення пенсії за віком у 2019 році, так і на час вирішення спору в суді.

При цьому, слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проводиться в межах лише цього закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу).

При цьому, у Законі передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У даному випадку ОСОБА_1 , отримуючи пенсію за одним Законом ( «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»), звернувся з заявою до відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом («Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Після призначення пенсії за вислугу років позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Так, відповідно до заяви від 23.04.2019 позивач просив призначити йому пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а не перевести його на пенсію за віком у межах одного Закону.

Таким чином, при призначенні позивачу у 2019 році пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком згідно частини другої статті 40 цього Закону.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 по справі №К/9901/1071/17 зазначив, що при переведенні з пенсії призначеної згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на пенсію згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 13.11.2018 по справі №359/4777/17 (провадження №К/9901/43494/18).

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку відбувається не переведення з одного виду пенсії на інший, а призначення пенсії за віком. Тому у позивача наявні права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.

Щодо зобов`язання відповідача виплатити пенсію в конкретному розмірі, а саме 6188,89 грн., суд зазначає, що призначення і розрахунок пенсії за законом віднесено до компетенції відповідних управлінь Пенсійного фонду України. Суд не має права перебирати на себе функції даного державного органу по здійсненню конкретних розрахунків, тому відсутні підстави для обчислення у рішенні суду конкретного розміру, отже, підстав для задоволення позовних вимог в частині виплати конкретної суми немає.

Щодо вимоги позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання рішенням по даній справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З і змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Поряд з цим суд враховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд не вбачає за доцільне встановлення судового контролю у цій адміністративній справі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за правильне присудити судові витрати у формі судового збору у розмірі 768,40 грн. на користь позивача за рахунок Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в проведенні розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368) здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) із врахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2016-2018 роки, починаючи з 24 червня 2019 року.

4.Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м.Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій