Ухвала суду № 88428550, 24.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 березня 2020 року м. Київ№ 640/14683/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу (у письмовому провадженні)

за позовом ОСОБА_1

до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (Комісія при

Дарницькій РДА з питань призначення житлових субсидій, державної

соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям)

третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької РДА

про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

05.08.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (Комісія при Дарницькій РДА з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям), в якому просить скасувати рішення Комісії при Дарницькій РДА від 22.11.2018р., яке було постановлено за зверненням позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.09.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

10.10.2019р. від Дарницької РДА надійшла заява про залишення позову без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем шестимісячного строку на звернення до суду. Подана заява обґрунтована тим, що про оскаржуване рішення позивачу стало відомо 16.01.2019р. з листа Дарницької РДА № 101-101/Б-1593/5-41 від 04.01.2019р. Відтак, на думку відповідача, перебіг шестимісячного строку звернення до суду закінчився 16.07.2019р. Водночас, позивачем позовна заява була подана до суду 05.08.2019р., тобто з пропуском встановленого строку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2019р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху відповідно до вимог ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з зазначенням поважності підстав для його поновлення.

Як вбачається з відстеження поштових відправлень сайту Укрпошти (https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html), копію зазначеної ухвали, надісланої за № 0315069323023, позивачем було отримано 05.03.2020р.

Отримання позивачем вказаної ухвали від 26.12.2019р. визнається та підтверджується і самим позивачем в поясненнях (вх. № 03-14/31617/20 від 06.03.2020р.).

Проте, станом на момент постановлення цієї ухвали позивач вимоги ухвали суду від 26.12.2019р. не виконав, клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням поважних підстав для його поновлення не подав.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що відповідачем до поданого клопотання додано заяву ОСОБА_2 від 17.01.2019р. (а.с. 124-125), яка містить також штемпель вхідної кореспонденції відповідача (вх. № 101/Б-65 від 17.01.2019р.), згідно якої позивач просить переглянути незаконно прийняті рішення та повідомляє про отримання ним 16.01.2019р. листа Дарницької РДА № 101-101/Б-1593/5-41 від 04.01.2019р.. В свою чергу, як вбачається з листа Дарницької РДА № 101-101/Б-1593/5-41 від 04.01.2019р., разом з ним позивачу було направлено витяг з протоколу засідання комісії з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та обліку осіб, які мають право на пільги за фактичним місцем проживання у Дарницькому районі м. Києва від 22.11.2018р. № 3, що є предметом оскарження у даній справі. Як зазначалось вище, вказаний лист разом із рішення Комісії при Дарницькій РДА від 22.11.2018р. було отримано позивачем 16.01.2019р.

Отже, про порушення своїх прав внаслідок прийняття рішення Комісії при Дарницькій РДА з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям від 22.11.2018р. позивач дізнався 16 січня 2019 року.

Проте з позовною заявою позивач звернувся 05 серпня 2019 року.

Клопотання про поновленого строку позивачем до позовної заяви не додано.

Також позивачем не надано суду достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку, визначеного статтями 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч.2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому не навів обставин, які об`єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.

У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі №9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.96 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, що також прописано у Рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року, яким визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (Комісія при Дарницькій РДА з питань призначення житлових субсидій, державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям), третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дарницької РДА про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій