Рішення № 88428238, 18.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 р. № 520/12899/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 141500-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2019 рік у розмірі 200241,11 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 141501-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2018 рік у розмірі 200241,11 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення № 141502-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2017 рік у розмірі 200241,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.07.2019 року ГУ ДФС у Харківській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №141500-5806-2038, №141501-5806-2038, №141502-5806-2038, якими було визначено ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за податковим періодом 2019 рік у розмірі 200241,11 грн., за податковим періодом 2018 рік у розмірі 200241,11 грн. та за податковим періодом 2017 рік у розмірі 200241,11 грн. відповідно до п. 286.5 ст. 286 розділу XII Податкового кодексу України. З вказаними податковими повідомленнями-рішенням позивач не погоджується з підстав того, що останні є незаконними та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, отже підлягають скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09.01.2020 р. о 10:30 год.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 року замінено в порядку правонаступництва Головне управління ДФС у Харківській області на Головне управління ДПС у Харківській області.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 18.03.2020 р. об 11:30 год.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно наданого до суду відзиву на позов зазначив, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення від 23.07.2019 р. №141500-5806-2038, №141501-5806-2038, №141502-5806-2038 є цілком законними та обґрунтованим, відповідають чинному податковому законодавству України, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 суд на місці ухвалив, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області 23.07.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №141500-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2019 рік у розмірі 200241,11 грн.;

- №141501-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2018 рік у розмірі 200241,11 грн.;

- №141502-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2017 рік у розмірі 200241,11 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач провів процедуру їх адміністративного оскарження, за наслідками якої, рішенням ДПС України від 07.10.2019 р. №744/М/99-00-08-05-04-14 податкові повідомлення-рішення від 23.07.2019 №141500-5806-2038, №141501-5806-2038, №141502-5806-2038 залишені без змін, а скарга в цій частині - без задоволення.

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Судом встановлено, що 01.07.2003 року між Макаренко Аллою Олександрівною та ОСОБА_2 було укладено договір дарування нежитлової будівлі літ. «А-1», цегляної, загальною площею 508,7 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2005 року між позивачем та Харківською міською радою на підставі рішення XXXVII сесії Харківської міської ради IV скликання від 06.07.2005 року № 130/05 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею - 0,0825 га, у тому числі, під забудову – 0,0597 га, інших угідь – 0,0228 га несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у Державному реєстрі земель за № 82149/05 від 21.11.2005 року.

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна – нежитлова будівля літ. «А-1», яка належить орендареві на праві приватної власності. (п.3 Договору оренди землі).

Відповідно до п. 5 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою № 2541/05 від 16.09.2005 року становить 727587 грн.

Згідно з п. 9 Договору оренди розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить: 2005 рік 1317,54 гри.; 2006 рік 1715,29 грн.; 2007 рік 2485,92 грн.

Відповідно до п. 10 Договору оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування індексів інфляції.

Також, судом встановлено, що 06.05.2016 року між Макаренко Аллою Олександрівною та Малєєвим Олександром Сергійовичем, ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приймають у власність по Ѕ частці кожний нежитлову будівлю літ. «А-1», загальною площею 508,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ).

Згідно Угоди про розірвання Договору оренди землі від 28.12.2019 р., укладеною між позивачем та Харківською міською радою в особі ОСОБА_5 , договір оренди землі від 21.11.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та Харківською міською радою є розірваним, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №195623521 від 08.01.2020.

З письмових пояснень представника позивача судом встановлено, що оформлення документів щодо припинення дії договору оренди землі затяглось з огляду на необхідність подання до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради довідки податкового органу про відсутність заборгованості перед бюджетом з орендної плати за вказаною земельною ділянкою, яку позивач не міг отримати через визначення контролюючим органом податкових зобов`язань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до пункту 288.3 статті 288 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Згідно з частиною 1 статті 377 Цивільного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що із переходом до іншої особи права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, до такої особи переходить і право оренди на цю земельну ділянку не зважаючи на те, що договір оренди цієї земельної ділянки із попереднім власником не було розірвано у добровільному чи судовому порядку.

Як встановлено судом та зазначалось вище, з 06.05.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є новими власниками по Ѕ частці кожний нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 508,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Рішенням Харківської міської ради І сесії VII скликання від 20.11.2015 року №12/15 «Про перейменування об`єктів топонімікі міста Харкова» було перейменовано, з-поміж інших, вул. АДРЕСА_3 .

З таких підстав, у зв`язку з переходом 06.05.2016 року права власності на нежитлову будівлю, яка розташована на спірній земельній ділянці, позивач втратив статус її орендаря та, відповідно, не має обов`язку щодо справляння орендної плати за неї з 2016 року.

Аналогічну позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 26 листопада 2019 року по справі №2а/0470/3308/12 та від 06 вересня 2019 року по справі №802/4131/15-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене у позивача не виникло обов`язку щодо сплати орендної плати з фізичних осіб за земельну ділянку за період з 2017 по 2019 рік відповідно до п. 286.5 ст. 286 розділу XII Податкового кодексу України, у зв`язку з чим податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 23.07.2019 № 141500-5806-2038, № 141501-5806-2038, № 141502-5806-2038 підлягають скасуванню.

Інші доводи сторін висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо клопотання представника позивача про відшкодування витрат на сплату судового збору та професійну правничу допомогу в даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір всього в розмірі 6007,50 грн. згідно квитанцій №9655 від 28.11.2019 р. на суму 2002,50 грн., №9681 від 28.11.2019 р. на суму 2002,50 грн. та №9705 від 28.11.2019 р. на суму 2002,50 грн., а тому, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що вказана сума витрат з оплати судового збору в розмірі 6007,50 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі по тексту - Закон № 5076) встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно з п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст. 19 Закону № 5076 до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

При цьому, за визначенням п.6 ст.1 Закону № 5076 інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону № 5076).

Представник позивача просить суд відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12423,50 грн. та на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи, позивачем надано до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №б/н від 01.07.2019 р., копію протоколу погодження гонорару (додаток 1) від 01.07.2019 р., копію доручення від 18.10.2019, копії квитанцій до прибуткового касового ордера №1 від 18.10.2019 р. на суму 5000,00 грн., від 28.11.2019 р. на суму 7500,00 грн. та копію акту приймання-передачі послуг за Дорученням від 18.10.2019 р. до Договору про надання правової допомоги №б/н віл 01.07.2019 р.

Згідно з п.4.2. Договору, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати умови повернення тощо визначаються і здійснюються відповідно до Додатків або Додаткових угод до цього договору.

Відповідно до п.2.1., 2.2, 2.4, у будь-яких підприємствах, установах та організаціях незалежно від їх форм власності та підпорядкування, перед всіма фізичними та юридичними особами, а також в усіх без виключення державних та недержавних органах, усні та письмові консультації, адвокатські запити, зустрічі, переговори тощо становить 40 відсотків прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого на день оплати. Отримання, підготовка необхідних документів, їх аналіз та подання до уповноважених державних та інших органів та посадових осіб для отримання клієнтом громадянства України або інших будь-яких дозвільних документів для клієнта становить 40 відсотків прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого на день оплати. На стадії судового розгляду у суді першої інстанції 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленого на день оплати.

Відповідно до копії долученого до матеріалів справи акту приймання-передачі послуг за Дорученням від 18.10.2019 р. до Договору про надання правової допомоги №б/н віл 01.07.2019 р., адвокат надав, а клієнт прийняв та сплатив наступні послуги на 12423,50 грн.: зустріч з клієнтом в офісі адвоката для обговорення ситуації клієнта, надання доручення на підготовку/складання позовної заяви 30 хв. – 501,75 грн., аналіз законодавства України, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, пошук та аналіз судової практики 2 год. - 2007,00 грн., зустріч з клієнтом в офісі адвоката для узгодження правової позиції 30 хв. – 501,75 грн., складання позовної заяви 5 год. – 5017,50 грн., роздруківка позовної заяви та додатків до неї для суду та відповідача 1 год. – 1003, 50 грн., подання позовної заяви нарочно 30 хв. – 501,75 грн., складання клопотання на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 1 год. – 1051,00 грн., складання від імені клієнта заяви про розгляд справи без її участі 15 хв. – 262,75 грн., участь і підготовчому засіданні 30 хв. – 525,50 грн., ознайомлення з відзивом на позовну заяву тощо 30 хв. – 525,50 грн., участь у підготовчому судовому засіданні 30 хв. – 525,50 грн.

З цього приводу, суд зазначає, що вказані дії з зустрічі з клієнтом в офісі адвоката для обговорення ситуації клієнта, надання доручення на підготовку/складання позовної заяви, аналіз законодавства України, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, пошук та аналіз судової практики, зустріч з клієнтом в офісі адвоката для узгодження правової позиції, складання клопотання на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, складання від імені клієнта заяви про розгляд справи без її участі взагалі не стосуються витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, збиранням доказів та не є правничою допомогою, наданою протягом розгляду справи.

Окрім того, оформлення позовної заяви у відповідності до приписів Кодексу адміністративного судочинства України є належним виконанням обов`язків представника, що прийняв доручення на представництво інтересів позивача, а подання заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, за умови, що в розгляді справи приймає участь його представник, не є обов`язковим та необхідним документом для розгляду справи.

При цьому, суд зазначає, що дії зі складання позовної заяви адвокатом включають в себе обговорення ситуації клієнта, аналіз законодавства України, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах, пошук та аналіз судової практики, узгодження правової позиції, як передумова її складання та дії з аналізу законодавства України, що підлягає застосуванню у спірних правовідносинах і пошуку та аналізу судової практики є самоосвітою адвоката, а не наданням правової допомоги.

Суд зауважує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Враховуючи, що позов про скасування податкових повідомлень-рішень, якими було визначено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб не є складною справою, не потребує поглибленого вивчення документів, значних зусиль та витрат позивача при розгляді справи в суді, окрім того позивач вже оскаржував податкове повідомлення-рішення за 2016 р. з цих же підстав, а тому, визначена вартість наданих послуг у розмірі 12423,50 грн. за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв`язку з чим відшкодуванню підлягають судові витрати пов`язані з правничою допомогою, а саме, за складання та оформлення позовної заяви в розмірі 5017,50 грн. та за участь у двох підготовчих судових засіданнях 1051,00 грн. (525,50*2).

За таких обставин, суд дійшов висновку що заява позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою підлягає задоволенню частково в розмірі 6068,50 грн.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 23.07.2019 № 141500-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2019 рік у розмірі 200241,11 грн. (двісті тисяч двісті сорок одна гривня 11 копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 23.07.2019 № 141501-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2018 рік у розмірі 200241,11 грн. (двісті тисяч двісті сорок одна гривня 11 копійок).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 23.07.2019 № 141502-5806-2038, яким ОСОБА_1 було визначено суму податкового зобов`язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за кодом платежу 18010900 за податковим періодом 2017 рік у розмірі 200241,11 грн. (двісті тисяч двісті сорок одна гривня 11 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) суму сплаченого судового збору у розмірі 6007,50 грн. (шість тисяч сім гривень 50 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 6068,50 грн. (шість тисяч шістдесят вісім гривень 50 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 26 березня 2020 року.

Суддя Д.А. Волошин