Рішення № 88427781, 12.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/5131/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,

представника позивача - Кудрявцева П.М.,

представника відповідача - Предибайло А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Факторинг Про” до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

24 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Факторинг Про” /далі за текстом - ТОВ “ФК “Факторинг Про”, позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області /далі за текстом - ГУ ДПС у Полтавській області, відповідач/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року №000158502, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств” на суму 13502700,00 грн, з яких: за основним платежем - 9001800,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4500900,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про безпідставність висновків контролюючого органу викладених в акті перевірки з огляду на обставини реальності господарських операцій з отримання позивачем товарів (робіт та послуг) за договорами укладеними з ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” та ТОВ “Фінексперт”, та фактичне підтвердження кожної з операцій первинними документами бухгалтерського обліку. На думку позивача, висновки податкового органу про безтоварність операцій носять характер припущень, які ґрунтуються лише на непідтвердженій належними доказами інформації з приводу неспроможності контрагента позивача.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5131/19; розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 12.02.2020.

03.02.2020 до суду відповідачем надано відзив на позов в якому вказано, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “ФК “Факторинг Про” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.10.2018 по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “ПІН”. За результатами перевірки серед порушень встановлено порушення позивачем пунктів 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 та пункту 7 П(с)БО №15, пункту 6, пункту 7 П(с)БО 16, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 9001800,00 грн, в тому числі за 2017 рік - 9001800,00 грн. 12.02.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник ТОВ “Фінансова компанія “Факторинг Про” зазначив, що цінні папери - інвестиційні сертифікати ТОВ “КУА ЛЕМАКО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ” в кількості 4827 штук було реалізовано позивачем 13.01.2017 виключно після переходу права власності на цінні папери - 10.01.2017. Вказав, що посилання відповідача на копії ухвал з Єдиного державного реєстру судових рішень у кримінальному провадженні не підтверджують жодних обставин нереальності господарських операцій та не можуть бути доказами протиправних дій позивача, оскільки порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2020 закрито підготовче провадження у справі №440/5131/19; призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12.03.2020.

04.03.2020 до суду від представника Головного управління ДПС у Полтавській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій останній наголошував на правомірності проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “ФК “Факторинг Про” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.10.2018 по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “ПІН”.

У судовому засіданні 12.03.2020 представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні 27.02.2020 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ “ФК “Факторинг Про” зареєстроване 19.12.2013 №10681020000035499, Виконавчим комітетом Полтавської міської ради. Станом на 16.08.2019 позивач перебуває на обліку у ГУ ДФС у Полтавській області (м. Полтава).

У період з 16.08.2019 по 27.08.2019 на підставі направлення від 15.08.2019 за №2434 /а.с. 148/ та наказів ГУ ДФС у Полтавській області №2153 від 15.08.2019 та №2252 від 22.08.2019 /а.с. 147, 149/ контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “ФК “Факторинг Про” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.10.2018 по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна компанія “ПІН”, за результатами якої складено акт від 03.09.2019 №1086/16-31-14-02-08/39030472 /а.с. 127-146/.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ “ФК “Факторинг Про”:

- пунктів 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 та пункту 7 П(с)БО №15, пункту 6, пункту 7 П(с)БО 16, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 9001800,00 грн, в тому числі за 2017 рік - 9001800,00 грн.

На підставі акта перевірки від 03.09.2019 №1086/16-31-14-02-08/39030472 Головним управлінням ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №000158502 від 08.10.2019, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств” на суму 13502700,00 грн, з яких: за основним платежем - 9001800,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4500900,00 грн /а.с. 121/.

18.10.2019 представником ТОВ “ФК “Факторинг Про” Хруленком М.В. подано до ГУ ДФС у Полтавській області скаргу на податкове повідомлення -рішення №000158502 від 08.10.2019.

ГУ ДФС у Полтавській області розглянувши скаргу представника ТОВ “ФК “Факторинг Про” Хруленка М.В., рішенням від 22.11.2019 №10441/6/99-00-08-05-01 повідомило, що платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платника податків фактично не здійснювались, а тому Державна податкова служба України залишає без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 08.10.2019 №000158502, а скаргу представника ТОВ “ФК “Факторинг Про” - без задоволення /а.с. 39-44/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

За визначенням підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Відповідно до статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України), а звітним періодом для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (пункт 137.4 статті 137 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У свою чергу, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).

Відповідно до частини другої статті 3, частини першої статті 11 Закону №996-ХІV, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов`язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Частинами першою - четвертою статті 9 Закону №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (визначення яких як фактів підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів міститься в абзаці 2 пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

За приписами частини п`ятої цієї статті Закону №996-ХІV, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону №996-ХІV, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Так, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (далі - НП(С)БО № 15).

Згідно положень пунктів 5 - 10 НП(С)БО №15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від інших осіб: сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов`язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів; сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо; сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором; надходження, що належать іншим особам; надходження від первинного розміщення цінних паперів; сума балансової вартості валюти.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід не визнається, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

Дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (в рішенні - НП(С)БО №16).

Так, відповідно до положень пунктів 5 - 9 НП(С)БО № 16, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати: платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо; попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту); витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; балансова вартість валюти.

Таким чином, дохід та витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відповідно до акта перевірки від 03.09.2019 №1086/16-31-14-02-08/39030472 перевіркою встановлено заниження ТОВ “ФК “Факторинг Про” доходів від будь-якої діяльності за рахунок взаємовідносин з ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН”.

За період з 01.01.2017 по 30.09.2018 ТОВ “ФК “Факторинг Про” задекларовано в рядку 01 декларації(й) “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” у сумі 507096834,00 грн.

Перевіркою відображених у рядку 01 декларації(й) “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” показників за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення основної діяльності, а також продаж цінних паперів.

За результатами перевірки, контролюючим органом встановлено, що фінансово-господарські операції між ТОВ “ФК “Факторинг Про” та ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” у 2018 році не здійснювались.

Перевіркою повноти визначення задекларованих платником податків показників у рядку 01 декларації(й) “Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку” за період з 01.01.2017 по 30.09.2018 встановлено заниження на загальну суму 50010000,00 грн, в тому числі за 2017 рік - 50010000,00 грн.

При вивченні наданих до перевірки документів встановлено часткове формування доходу за рахунок договору купівлі-продажу цінних паперів від 23.11.2016 №БВ206/2-16 на виконання Договору доручення БД206/2-16 від 23.11.2016, де ТОВ “ФК “Факторинг Про” (Продавець), а ТОВ “Фінексперт” (Покупець) в особі уповноваженої особи ТОВ “Донброкфінанс” (Торговець) ліцензія НКЦПФР серія АЕ №294692 від 24.06.2014 - діяльність з торгівлі цінними паперами - брокерська діяльність (строк дії ліцензії необмежений), підписаного зі сторони покупця директором Рєзнік Ю.М., зі сторони продавця - директором Хоменко О.Г.

Даний договір укладений Торговцем на виконання Договору доручення БД206/2-16 від 23.11.2016 з продажу цінних паперів в інтересах Продавця. За даним договором Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цінні папери в порядку та на умовах передбачених цим договором.

За умовами договору ТОВ “ФК “Факторинг Про” зобов`язувалось продати на користь ТОВ “Фінексперт” цінні папери, в тому числі інвестиційні сертифікати (емітент: ТОВ КУА ЛЕМАКО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд “ЛЕМАКО КАПІТАЛ”, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA40001687793) в кількості 4827 штук за ціною 50010000,00 грн., та інвестиційні сертифікати (емітент: ТОВ “Компанія з управління активами “ОМЕГА СТИМУЛ” (Пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд “АГРОСТИМУЛ”, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA4000186092) в кількості 3790 штук за ціною 12885000,00 грн.

Вартість цінних паперів згідно даного договору становить 62895000,00 грн без ПДВ.

За змістом пункту 4.2 Договору сторони у термін до 30.12.2016 здійснюють переоформлення власності на цінні папери.

На виконання умов вказаного на рахунок ТОВ “ФК “Факторинг Про” надійшли кошти від ТОВ “Фінексперт” (банківські реквізити: п.р. НОМЕР_1 ПАТ “БАНК ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗАОЩАДЖЕНЬ” м. Київ, МФО 380281) на загальну суму 58998000,00 грн згідно платіжних доручень №30 від 29.11.2016 на суму 15728000,00 грн, №32 від 30.11.2016 на суму 43270000,00 грн. В призначенні платежу зазначено: сплата за інвестиційні сертифікати прості іменні згідно договору №БВ206/2-16 від 23.11.2016 без ПДВ.

Як убачається з матеріалів справи, 01.12.2016 між ТОВ “ФК “Факторинг Про” та ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ1612012-2 від 01.12.2016, де ТОВ “ФК “Факторинг Про” (Покупець), а ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” (Продавець) в особі уповноваженої особи ТОВ Фондова компанія “Лівадія”, ліцензія НКЦПФР серія АЕ №294518 від 22.10.2014 (строк дії ліцензії необмежений), підписаного зі сторони покупця директором Хоменко О.Г., зі сторони продавця - директором Дуда С.О.

За умовами вказаного договору ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” зобов`язувалось продати на користь ТОВ “ФК “Факторинг Про” цінні папери, а саме інвестиційні сертифікати (емітент: ТОВ КУА ЛЕМАКО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд “ЛЕМАКО КАПІТАЛ”, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA40001687793) в кількості 1931 штук за ціною 20000000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ “ФК “Факторинг Про” перерахувало на користь ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” оплату в розмірі 20000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1191 від 01.12.2016. ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” на виконання умов договору поставило на користь позивача інвестиційні сертифікати в кількості 1931 штук, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами по рахунку позивача від 01.02.2017 №84.

14.12.2016 між ТОВ “ФК “Факторинг Про” та ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №БВ1612143-1 від 14.12.2016, де ТОВ “ФК “Факторинг Про” (Покупець), а ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” (Продавець) в особі уповноваженої особи ТОВ Фондова компанія “Лівадія”, ліцензія НКЦПФР серія АЕ №294518 від 22.10.2014 (строк дії ліцензії необмежений), підписаного зі сторони покупця директором Хоменко О.Г., зі сторони продавця - директором Дуда С.О.

За умовами вказаного договору ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” зобов`язувалось продати на користь ТОВ “ФК “Факторинг Про” цінні папери, а саме інвестиційні сертифікати (емітент: ТОВ КУА ЛЕМАКО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ (Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд “ЛЕМАКО КАПІТАЛ”, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів UA40001687793) в кількості 2896 штук за ціною 30000000,00 грн.

На виконання умов договору ТОВ “ФК “Факторинг Про” перерахувало на користь ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” оплату в розмірі 30000000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1259 від 14.12.2016. ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” на виконання умов договору поставило на користь позивача інвестиційні сертифікати в кількості 2896 штук, що підтверджується випискою про операції з цінними паперами по рахунку позивача від 01.02.2017 №84.

Відповідно до наданих до перевірки документів ТОВ “ФК “Факторинг Про” по контрагенту ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН”, а саме: картки рахунку 352, в бухгалтерському обліку дані операції відображені наступними проводками: Дт 352 “Інші поточні фінансові інвестиції” Кт 3771 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 50000000,00 грн.; Дт 3771 “Розрахунки з іншими дебіторами” Кт 311 “Поточний рахунок в національній валюті” - 50000000,00 грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ “ФК “Факторинг Про” за даними операціями заборгованість по фінансового-господарських взаємовідносинах із ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН” по рахунку 3771 в межах договору станом на 30.10.2018 відсутня.

Таким чином, позивач зобов`язався передати право власності на інвестиційні сертифікати ТОВ "КУА ЛЕМАКО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" та отримав грошові кошти за них ще до моменту отримання цих сертифікатів у свою власність.

Зазначена обставина, на думку суду, свідчить про відсутність реального характеру спірних господарських операцій ТОВ “ФК “Факторинг Про” з ТОВ “Фінексперт” та ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН”.

При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником норм ПК України шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам. З урахуванням доводів податкового органу він має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. При цьому вона може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковано не відповідно до їх дійсного економічного змісту або враховано операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 14.02.2020 у справі № 814/2448/14 (реєстраційний номер 87602269).

Згідно з підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій. Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

Розглядувана позиція випливає зі змісту підпункту 14.1.231 Податкового кодексу України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину.

При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку, і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов`язання).

Разом з цим, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 804/7948/16, від 12.11.2019 у справі № 28177/15.

Встановлюючи факт наявності чи відсутності ділової мети у спірних правовідносинах суд враховує той факт того, прибуток від реалізації позивачем цінних паперів в кількості 4827 штук склав 10 000 грн, що відображено в податковій декларації з податку на прибуток підприємства у 1 кварталі 2017 року та в звіті про сукупний дохід починаючи з 1 кварталу 2017 року.

На думку суду, такий розмір прибутку (10 000 грн) при ризику підприємства 50000000 грн свідчить про відсутність розумної економічної причини (ділової мети) спірних господарських операцій позивача з ТОВ “Фінексперт” та ТОВ “Інвестиційна компанія “ПІН”, а також отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на викладене суд погоджується з висновками акту перевірки ТОВ “ФК “Факторинг Про” про порушення ним пунктів 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5 та пункту 7 П(с)БО №15, пункту 6, пункту 7 П(с)БО 16, в результаті чого занижено суму податку на прибуток, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 9001800,00 грн, в тому числі за 2017 рік - 9001800,00 грн.

Відтак, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2019 року №000158502 є правомірними.

Крім того, управлінням аудиту ГУ ДФС України у Полтавській області отримано інформацію від головного оперативого управління ДФС України що управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001275 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 205, частиною 2 статті 205, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 222-1, частиною 1 статті 309, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України, а також надано протокол допиту ОСОБА_1 , за змістом якого ним повідомлено, що ТОВ "ІК "ПІН" код 39599711 зареєстровано за грошову винагороду без мети здійснення фінансово - господарської діяльності, фінансово - господарських документів ТОВ "ІК "ПІН" він не підписував, договори не укладав, до ведення господарської діяльності ТОВ "ІК "ПІН" відношення не має.

В цілому суд погоджується з твердженням представника позивача, що порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій.

Проте суд не може оминути увагою той факт, що договір купівлі - продажу цінних паперів № БВ1612143-1 від 14.12.2016, укладений позивачем з ТОВ "ІК "ПІН" підписаний від імені останнього саме ОСОБА_1 .

Вищенаведені пояснення ОСОБА_1 також викликають обґрунтовані сумніви у реальності спірних господарських позивача з ТОВ "ІК "ПІН".

За викладених обставин позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Факторинг Про” (вул. Ветеринарна, 22, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 39030472) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.03.2020.

Головуючий суддя К.І. Клочко