Рішення № 88427739, 25.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7918/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії.

27 грудня 2019 року ухвалою суду позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою від 11 січня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11 січня 2020 року ухвалою суду зупинено провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про зобов`язання вчинити дії до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 160/3586/19.

23 січня 2020 року до суду від позивача за вх.№3108/20 надійшла заява про зміну позовних вимог та про поновлення провадження по справі, в якій позовні вимоги викладені у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 та призупинення нарахування та виплати пенсії за рахунок обмеження максимальним розміром пенсії з 01.01.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року перераховану пенсію з врахуванням вже виплачених сум виходячи з розміру 75 % від підвищення основного розміру і в подальшому з 01.01.2020 року 100 % підвищення без обмеження її максимальним розміром відповідно до змін в пенсійному законодавстві в поточному та в наступному роках;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити заборгованість недорахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_1 в сумі 42166,28 грн. яка виникла з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р.

10 лютого 2020 року ухвалою суду клопотання позивача про поновлення провадження по справі задоволено. Поновлено провадження у справі №420/7918/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про зобов`язання вчинити дії. Прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог. Визначено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про зобов`язання вчинити дії проводити за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що основний розмір підвищення позивача встановлено 13875 грн. 70% від підвищення становить 13875-4032=9843. 75% від 9743=7382,25. Сума підвищення становить 7382,25+4032=11414,25 грн. Зазначає, що розмір виплатної частини пенсії становить за січень 2019 року: 20714.04 - 2460.75 = 18253.29, лютий-червень: 21040.73 - 2460.75 = 18579.98 грн., липень-листопад: 21358.36 - 2460.75 = 18897,25 грн., грудень: 21709.12 - 2460.75 = 19248.87 грн. Сума виплатної частини в 2019 році складає 224888,31 грн., фактично виплачено 182722,03 грн., недоплата 42166,28 грн. Заборгованість виникла незважаючи на те, що в рішенні Одеського окружного адміністративного суду по справі №1540/5049/18 визначено, що обмеження максимальним розміром на позивача не поширюється, однак і в 2020 році відповідач продовжує обмеження.

27 січня 2020 року до суду від відповідача за вх.№3761/20 надійшов відзив на позов (а.с.61-63), у якому відповідач зазначає, що на виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року по справі №1540/5049/18 здійснив перерахунок позивачу пенсії починаючи з 01 січня 2018 року без обмеження її максимальним розміром.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 10 березня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №420/7918/19 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї доказами, з відзивом на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено з матеріалів пенсійної справи, що з 01.10.2001 року ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Одеським обласним військовим комісаріатом 02.04.2018 року ОСОБА_1 було видано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахування пенсії за нормами, чинними на 01.03.2018 за посадою начальник авторемонтного заводу (а.с.72 зворот).

На підставі зазначеної довідки 04.04.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було перераховано пенсію з 01.01.2018 року (а.с.76) та визначено останньому пенсію у розмірі 16580,48 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії 13730,00 грн., попередньої суми пенсії 9512,48 грн. та підвищення 2108,76 (50% від 4217,52 грн.).

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2019 року по справі №1540/5049/18 (а.с.31-36), яка набрала законної сили 21.03.2019 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року (а.с.19-30) скасовано та прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії, нарахованої за 2018 рік, з розрахунку нового розміру пенсії з обмеженням її максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати виплату ОСОБА_1 пенсію починаючи з 01 січня 2018 року, в розмірі обчисленому за результатами проведеного з 01.01.2018 перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, а саме з врахуванням розміру перерахованої нової пенсії 16580,48 грн. та з урахуванням вже виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

17 жовтня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання вищевказаної постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року (а.с.77), з якого, зокрема, вбачається: підсумок пенсії (з надбавками): 21040,78; з урахуванням попередньої суми пенсії 7388,04 та підвищення 10239,56 (75% від 13652,74) розмір пенсії позивача становить 14970,00 грн.

Також, 17 жовтня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 листопада 2019 року (а.с.78), з якого, зокрема, вбачається: підсумок пенсії (з надбавками): 21123,86; з урахуванням попередньої суми пенсії 7388,04 та підвищення 10301,87 (75% від 13735,82) розмір пенсії позивача становить 15640,00 грн.

Отже, з вищенаведених перерахунків вбачається, що незважаючи на відсутність у вказаних перерахунках слів «з урахуванням максимального розміру пенсії» розмір пенсії позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області зазначено нижчий, ніж повинен бути обрахований:

- по перерахунку з 01.04.2019 року: 7388,04 (попередня сума пенсії) + 10239,56 (75% від підвищення 13652,74) = 17627,60 грн.;

- по перерахунку з 01.11.2019 року: 7388,04 (попередня сума пенсії) + 10301,87 (75% від 13735,82) = 17689,91 грн.

Також судом встановлено, що 17 жовтня 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 липня 2019 року (а.с.10), з якого, зокрема, вбачається: підсумок пенсії (з надбавками): 21123,86; з урахуванням максимального розміру пенсії: 15640,00 грн. Підстава перерахунку: Закон України «Про державний бюджет України на 2019 рік».

25 листопада 2019 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області було здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 грудня 2019 року (а.с.11), з якого, зокрема, вбачається: підсумок пенсії (з надбавками): 21215,62; з урахуванням максимального розміру пенсії: 16380,00 грн. Підстава перерахунку: Закон України «Про державний бюджет України на 2019 рік».

Таким чином, з вказаних перерахунків вбачається, що відповідачем у 2019 році здійснювався перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» з обмеженням її розміру.

Позивач, не погоджуючись з такими обмеженнями розміру його пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50%; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75%; з 01.01.2020 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018.

Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Суд зазначає, що у зв`язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено у наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.

При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосуванню не підлягає.

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 року по справі №591/2109/17 та від 09.09.2019 року по справі №463/925/17.

За таких обставин, вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання вчинити дії з урахуванням вимог ст.9 КАС України підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 у 2019 році максимальним розміром та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 75% суми підвищення пенсії та попередньої суми пенсії, яку позивач отримував у грудні 2017 року, без її обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимоги позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити заборгованість недорахованої та невиплаченої пенсії ОСОБА_1 в сумі 42166,28 грн. яка виникла з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р., суд зазначає наступне.

Так, вказана сума 42166,28 грн. обчислена позивачем, виходячи з розміру попередньої суми пенсії, яку позивач отримував, як він зазначає, з 01 жовтня 2017 року 4032,00 грн.

Суд не погоджується з вказаним розрахунком позивача виходячи з наступного.

Згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та наданої позивачем до суду Методики перерахунку пенсій військовослужбовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, розрахунок підвищення суми нарахованої пенсії здійснюється за наступною формулою:

Рпснп = Рпнп - Рсп,

де Рпснп - розмір підвищеної суми нарахованої пенсії, Рнп - розмір перерахованої нової пенсії, Рсп - розмір пенсії, яку отримував пенсіонер до 01 січня 2018 року.

Так, з наданого позивачем до суду перерахунку пенсії з 01.10.2017 року, який здійснено відповідачем 09.10.2017 року, позивачу перераховано пенсію у розмірі 9022,48 грн., який визначено з урахуванням основного розміру пенсії (з доплатою) 4032,00 грн., збільшення основного розміру пенсії 806,40 грн., надбавки як інваліду війни 2 групи 4592,00 грн., 50,00 грн. та 348,48 грн.

Тобто, попередня сума пенсії позивача згідно вказаного розрахунку становить 9022,48 грн., а не 4032,00 грн.

Враховуючи викладене, вимога позивача щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити йому заборгованість недорахованої та невиплаченої пенсії в сумі 42166,28 грн. яка виникла з 01.01.2019 р. по 31.12.2019 р. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 у 2019 році максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 75% суми підвищення пенсії та попередньої суми пенсії, яку позивач отримував у грудні 2017 року, без її обмеження максимальним розміром, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2020 року.

Суддя О.А. Вовченко

.