Ухвала суду № 88427654, 25.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2755/19

УХВАЛА

25 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко O.A., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну сторони по справі №420/2755/19, -

Суть заяви: 16 березня 2020 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/2755/19з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України.

У судове засідання 16 березня 2020 року учасники справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином на своєчасно.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд розглядає заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по справі №420/2755/19 у письмовому провадженні, оскільки відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду документи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 червня 2019 року по справі №420/2755/19, яке залишено без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, реєстраційний номер в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій 906/Б/99-99-13-02-03-14/ІПК від 06.03.2019 року. Стягнуто з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно квитанції №96 від 02 травня 2019 року у розмірі 768,40 грн.

Одеським окружним адміністративним судом 20 листопада 2019 року видано виконавчий лист по адміністративній справі №420/2755/19 про стягнення з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений згідно квитанції №96 від 02 травня 2019 року у розмірі 768,40 грн.

Судом встановлено, що Кабінетом Міністрів України 18.12.2018 року прийнято Постанову №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» (далі - Постанова №1200) відповідно до якої постановлено утворити Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.

Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності (абз.4 ч.2 Постанови №1200).

Відповідно до абз.6 ч.2 Постанови №1200, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

21 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №682-р «Питання Державної податкової служби», яким вирішено про можливість забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що Державна податкова служба України здійснює до припинення Державної фіскальної служби України функції і повноваження, пов`язані з реалізацією державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) перебуває у стані припинення.

Приписами ст.52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, враховуючи те, що Державна фіскальна служба України станом на момент прийняття даної ухвали не припинена, рішення суду по справі №420/2755/19 не містить зобов`язальної частини, а виконавчий лист №420/2755/19 стосується стягнення з ДФС на користь позивача судового збору, а не зобов`язання ДФС щодо виконання ним функцій і повноважень, пов`язаних з реалізацією державної податкової політики, суд приходить до висновку, що підстави для заміни сторони відповідача/боржника у даній справі відсутні.

Окрім цього заявник у заяві посилається на відсутність коштів на рахунках ДФС, однак не підтверджує це жодним доказом.

Згідно ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч.1). Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4).

Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони відмовити.

Керуючись ст.ст.52, 205, 241-245, 248, 256, 295, 379 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони по справі №420/2755/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вовченко O.A.