Рішення № 88427465, 24.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року справа № 340/141/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 14.05.2019 року на суму 8448,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, серед іншого зазначає, про те, що оскаржувана вимога винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки він не відноситься до жодної з категорій, що визначені в Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Ухвалою суду від 24.01.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.31-32).

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмовому відзиві, який долучений до матеріалів справи (а.с.37-38).

Від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.70-71).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань – відомості про фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 - відсутні (а.с.17).

При цьому судом встановлено, та відповідачем не спростовано, що позивач підприємницькою діяльністю не займається, прибуток не отримує.

Так, відповідно до письмових пояснень відповідача встановлено, що згідно з інтегральною карткою платника податків ОСОБА_1 , останній станом на 30.11.2019 року мав заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 8448 грн. (а.с.40).

Відповідачем винесено вимогу від 14.05.2019 року №Ф-46995-51 про сплату боргу (недоїмки) за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 8448 грн. (а.с.47).

При цьому, судом встановлено, що оскаржувану вимогу позивач не отримав.

Встановлено, що з 27.11.2007 року позивач зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 (а. АДРЕСА_3 . АДРЕСА_4 ).

Зі змісту відзиву, судом встановлено, що оскаржувану вимогу направлено на адресу – АДРЕСА_5 (а.с.46), яка повернута до податкового органу з відміткою «адресат за даною адресою не проживає».

Не погоджуючись із прийнятою вимогою позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України в першому реченні закріплює автономію особистості в її різноманітній життєдіяльності, а у другому реченні містить її королларій, передбачаючи, що держава не може виходити за межі повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб`єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об`єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

ЄСПЛ, розглядаючи податкові спори, застосовує ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Юридичний спір в даній справі виник у зв`язку із формуванням та направленням податковим органом вимоги про сплату боргу (недоїмки) через несплату єдиного соціального внеску відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до п.2. ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-12 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Відповідачем не надано доказів внесення відомостей щодо позивача до реєстру страхувальників.

Згідно п.4 ч.1 ст. 4 того ж Закону, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 вищезазначеного Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб - підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою (п.4 ч.1 ст. 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування").

З матеріалів справи вбачається, що 19.12.1996 року позивач зареєстрований в якості суб`єкта господарювання (а.с.42-45).

11.11.2002 р. позивачем подано заяву до Устинівського відділення Долинської МДПІ про зняття його з обліку, в зв`язку з припиненням підприємницької діяльності (а.с.58).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що, він не здійснював ніякої підприємницької діяльності з 2002 року, жодного доходу з цього періоду не отримував.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2005 р. припинено підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (а.с.49-52).

Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою відповідно до ч.8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

В матеріалах справи наявний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , який підтверджує, що ОСОБА_1 у такому реєстрі відсутній (а.с.17).

А відтак, можна зробити висновок, що позивач не здійснює підприємницьку діяльність, відповідно не є фізичною особою-підприємцем.

06.12.2016 року Законом України № 1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено низку змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які набувають чинності з 01.01.2017 року, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

Як встановлено судом, заборгованість вирахована за несплату ОСОБА_1 сум єдиного внеску за 2017 рік у загальному розмірі 8448,00 грн., в тому числі: 2017 р.(704 грн. * 12 місяців = 8 448 грн.).

Тобто, податковий орган нараховує заборгованість починаючи тільки з 01.01.2017 року, після набрання чинності Законом України №1774.

Відповідно до ч.3 розділу 6 Порядку стягнення заборгованості з платників Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за № 508/26953), органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4 (відносно позивача), 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи) (п.4 ч.3 розділу 6 №449).

Тобто, із зазначеного вбачається, що вимога про сплату боргу формується за сукупності підстав - актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

Суд критично ставиться до наданої відповідачем копії картки платника податків (витяг з АІС ДФС України «Податковий блок»), оскільки, в ній відображені лише операції з 09.02.2018 року по 31.10.2018 року та загальна сума заборгованості складає 7910,45 грн., хоча при розрахунку заборгованості податковим органом врахована несплата внеску і за 2017 рік.

Єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

При цьому, інформації АІС ДФС України «Податковий блок» за 2017 рік Головним управлінням ДПС в Кіровоградській області не надано.

Згідно п.1 розділу 7 Фінансові санкції Інструкції №449 передбачає, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Суд акцентує увагу відповідача, що ним не надано до суду розрахунок санкцій, відповідно до Інструкції №449.

ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява №33202/96, «Онер`їлдіз проти Туреччини» ). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08 від 20 травня 2010 року і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, від 25 листопада 2008 року).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (п.3, п.4 ст. 90 КАС України).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у позивача обов`язку щодо сплати єдиного соціального внеску, а відтак, винесена вимога про сплату боргу (недоїмки) у сумі 8448,00 гривень підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 243, 245, 248, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-46995-51 від 14.05.2019 року, винесено ГУ ДФС у Кіровоградській області про сплату ОСОБА_1 боргу в сумі 8448,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 24.03.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко