Рішення № 88427418, 26.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/452/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 43142606) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ФОП ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 24.01.2020 №00000243200, яким до фізичної особи-підприємця застосовано штрафну санкцію у сумі 250000 грн.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 зазначає, що отримав податкове повідомлення - рішення, яким визначено суму штрафу у розмірі 250000 грн. на підставі протоколу про адміністративного правопорушення управління ГУ ДФС у Кіровоградській області від 28.12.2019 року, яким встановлено факт зберігання та торгівлі пальним без наявності ліцензії, проте вказане не відповідає дійсності, оскільки у вказаний період часу ФОП ОСОБА_1 не здійснював і на даний час не здійснює роздрібну торгівлю пальним, оскільки придбана будівля АЗС потребує ремонту, який і проводиться наразі із оформленням усіх дозвільних документів для подальшої роботи АЗС, враховуючи відсутність здійснення господарської діяльності щодо роздрібної торгівлі пальним, вважає винесене податкове повідомлення – рішення протиправним, яке належить скасувати.

Ухвалою судді від 17.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою судді від 10.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с.70).

Представником ГУ ДПС у Кіровоградській області подано відзив на позов, в якому останні просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає доведеним факт здійснення позивачем реалізацію пального без наявності відповідної ліцензії, що і стало підставою для застосування штрафу в розмірі 250000 грн. (а.с.74-84).

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про порушення ч.5 ст.154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) від 28.12.2019 року старшим оперуповноваженим ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Кіровоградській області складено протокол про те, що ОСОБА_1 здійснив зберігання та реалізацію пального без наявності ліцензії на здійснення даного виду діяльності (а.с.78). Протоколом вилучення речей і документів від 28.12.2019 року проведене вилучення речей, що були у ОСОБА_1 та передані на зберігання йому ж ємності для зберігання бензину (а.с.79).

На підставі протоколу про порушення ч.5 ст.164 КУпАП Головним управління ДПС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення – рішення від 24.01.2020 року №00000243200, яким до якого до ФОП ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 250000 грн. (надалі спірне рішення, а.с.18).

Законність та правомірність винесення спірного рішення є предметом спору, який передано на вирішення адміністративного суду.

Правовідносини з приводу обігу пального та застосування юридичної відповідальності за протиправні діяння у цій сфері унормовані приписами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем форми винесеного рішення, вважаючи, що відповідач зобов`язаний був винести рішення про застосування фінансових санкцій, натомість штраф визначений податковим повідомленням – рішенням, суд зазначає наступне.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року №790 (надалі Порядок №790) визначає механізм застосування фінансових санкцій.

Додатком до Порядку №790 визначена форма рішення про застосування фінансових санкцій у якому зазначено, що таке рішення виноситься за результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. При цьому відсутнє посилання, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути винесене щодо порушень у сфері торгівлі пальним.

Водночас, у підпункті 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового Кодексу України (надалі ПК України) визначено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 113.3 статті 113 ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно підпункту 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення (стаття 58 ПК України).

Наведені норм зобов`язують податковий орган визначити суму грошового зобов`язання за штрафними санкціями в тому разі, ящо платником податку порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідача шляхом винесення податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє доводи позивача про порушення відповідача щодо форми винесеного рішення, яким до нього застосовано штрафні санкції, як безпідставні.

Суд також відхиляє доводи позивача про неможливість застосування штрафних санкцій через не проведення фактичної перевірки контролюючим органом, оскільки підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Стосовно суті порушення, яке стало підставою для застосування штрафу в сумі 250000 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

В абзаці 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" зазначено, що До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Отже, відповідальність можлива лише у разі встановлення факту роздрібної торгівлі пальним, а не самого факту зберігання пального. При цьому факт роздрібної торгівлі повинен бути доведений та встановлений належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 111 ПК України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У протоколі про скоєння адміністративного правопорушення (на підставі якого винесене спірне рішення), працівником ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Кіровоградській області зазначено, що « ОСОБА_1 здійснив зберігання та реалізацію пального без наявності ліцензії, чим вчинив правопорушення, передбаченого ч.5 ст.164 КУпАП» (а.с.78).

Згідно частини 5 статті 164 КУпАП зберігання та/або реалізація на митній території України пального або спирту етилового на акцизному складі, не зареєстрованому у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального або спирту етилового, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Постановою Гайворонського районного суду від 17.03.2020 року провадження у справі закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (а.с.85-89). Проте, на день розгляду даної справи в суді, наведене судове рішення не набрало законної сили, а відтак не може бути самостійним доказом протиправності спірного рішення.

Водночас у рішенні суду від 17.03.2020 року описані пояснення свідків, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та про вилучення та передачу на зберігання ємностей для пального, як свідки правопорушення. Так, свідки та сам ОСОБА_1 зазначали про те, що торгівля пальним не здійснювалась.

Згідно частин 1-2 статті 78 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідачем не надано жодного доказу, на підтвердження факту здійснення позивачем 28.12.2019 року торгівлі пальним. При цьому, протокол про адміністративне правопорушення від 28.12.2019 року не є належним доказом здійснення позивачем торгівлі пальним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків контролюючого органу стосовно того, що позивач здійснював реалізацію пального без наявності ліцензії 28.12.2019 року.

Судом врахована позиція ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Враховуючи усе описане судом, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №0000243200 від 24.01.2020 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 250000 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір в сумі 2500 грн., що підтверджується квитанціями від 04.02.2020 року та від 27.02.2020 року (а.с.10, 64), тому сплачену суми судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області №00000243200 від 24.01.2020 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 250000 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006; код ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук