Ухвала суду № 88426417, 25.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відкриття провадження у адміністративній справі

м. Вінниця

25 березня 2020 р. Справа № 120/1312/20-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, б.10) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки фактичного розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки фактичного розрахунку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказала на протиправність наказу Національної поліції України від 11 лютого 2020 року №170о/с про припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення та звільнення її з посади головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності (з дислокацією в Житомирській області) Управління забезпечення прав людини Національної поліції України. Відтак, у зв`язку із незаконним звільненням просить поновити її на вказаній вище посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Водночас, пунктом 4 частини 9 статті 171 КАС України визначено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, окрім іншого, вказується за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Окрім того, разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтоване тим, що дана справа є особливо важливою для ОСОБА_1 , оскільки порушено її право на працю. Також внаслідок звільнення позивач залишилась без стабільного заробітку.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими КАС України, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 1, 2 та 3 статті 12 КАС України).

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Водночас, у частині 6 статті 12 КАС України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності, серед яких і прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Варто звернути увагу на те, що вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 КАС України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Посилання позивача як на підставу для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження на те, що вказана справа є особливо важливою для неї не підтверджені достатніми аргументами. Більш того, законодавцем не випадково таку категорію справ віднесено до справ незначної складності.

Таким чином, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що подана позивачем заява задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Також позивачем разом із позовною заявою подано клопотання про витребування у відповідача доказів. Таке клопотання обгрунтоване тим, що в позовній заяві зазначено докази, які підтверджують викладені обставини, однак такі не можуть бути подані разом із позовом у зв`язку з їх відсутністю у позивача. Водночас, у клопотанні йдеться про те, що необхідні докази наявні у відповідача. З метою отримання відповідних доказів представником позивача надіслано на адресу Національної поліції України запит з проханням надати інформацію та документи. Однак, 07 лютого 2020 року відповідачем повідомлено заявника на необхідності сплати коштів за виготовлення копій документів. Незважаючи на сплату коштів, на момент подання позовної заяви до суду відповідь на запит позивач так і не отримала. Відтак, позивач просить витребувати у відповідача належним чином засвідчені копії наступних документів:

1) Положення про Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07 березня 2019 року №215 (у редакції від 31 липня 2019 року №769);

2) штатного розпису Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України станом на 02 грудня 2019 року;

3) наказу Національної поліції України від 28 грудня 2019 року №1349 "Про внесення змін до структури Національної поліції";

4) наказу Національної поліції України від 28 грудня 2019 року №1350 "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції України";

5) штатного розпису Управління дотримання прав людини Національної поліції України станом на 17 лютого 2012 року;

6) Положення про Управління дотримання прав людини Національної поліції України, затверджене наказом Національної поліції України;

7) посадових інструкцій працівників Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, які були дійсні станом на 02 грудня 2019 року;

8) посадових інструкцій працівників Управління дотримання прав людини Національної поліції України;

9) посадової інструкції головного спеціаліста відділу уповноважених Голови з питань контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності Управління забезпечення прав людини Сельської В.В., що затверджена начальником Управління забезпечення прав людини Національної поліції України ОСОБА_2 Є.М.;

10) наказів про призначення працівників на посади в Управління дотримання прав людини Національної поліції України;

11) результатів виконання річного завдання державного службовця ОСОБА_1 за 2019 рік;

12) наказу Національної поліції від 27 січня 2020 року №115 про відрядження працівників УЗПЛ до центрального органу управління поліції з метою виконання наказу НПУ від 28 грудня 2019 року №1350 "Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції" та лист НПУ від 22 січня 2020 року №868/01/50-2020.

Також у клопотанні йдеться про необхідність витребування у відповідача інформації про кількість в Управлінні дотримання прав людини Національної поліції України, інших структурних підрозділах центрального органу управління поліцією, територіальних органах поліції за період з 11 грудня 2019 року по 11 лютого 2020 року вакантних посад головного спеціаліста, інших рівнозначних та нижчих, ніж посада головного спеціаліста; інформації про визначення відповідачем переважного права на залишення на службі в поліції працівників Управління забезпечення прав людини Національної поліції України; довідки про відсутність дисциплінарних стягнень у ОСОБА_1 за період її роботи; довідки про відсутність фактів депреміювання ОСОБА_1 за період її роботи.

Розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, зважаю на таке.

У статті 9 КАС України, окрім інших принципів адміністративного судочинства, закріплено й принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина 2 статті 72 КАС України).

Згідно з частиною 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 3 статті 73 КАС України).

Водночас, особливості витребування доказів наведені у статті 80 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до частини 2 статті 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина 3 статті 80 КАС України).

Відтак, аналіз приписів, що стосуються особливостей витребування доказів, свідчить про те, що у разі неможливості надати відповідні докази учасник справи вправі заявити клопотання про витребування таких, вимоги до якого наведені у частині 2 статті 80 КАС України.

У клопотанні про витребування доказів йдеться про те, що представником позивача вживалися заходи для отримання тих доказів, на витребуванні яких наполягає позивач, однак такі докази на момент звернення з позовом до суду так і не були отримані.

Проте, в підтвердження наведених у клопотанні доводів (звернення представника позивача до Національної поліції із запитом, лист Національної поліції України про необхідність здійснити оплату за виготовлення копій документів) позивачем не надано жодного доказу, що свідчить про невідповідність такого клопотання вимогам пункту 4 частини 2 статті 80 КАС України.

Крім того, у клопотанні йдеться на необхідності витребування деяких доказів, однак позивачем не зазначено підстав, з яких випливає, що такі докази наявні у відповідача (зокрема, йдеться про штатний розпис Управління забезпечення прав людини Національної поліції України, затверджений наказом Національної поліції України станом на 02 грудня 2019 року; наказ Національної поліції України від 28 грудня 2019 року №1349 "Про внесення змін до структури Національної поліції"; наказ Національної поліції України від 28 грудня 2019 року №1350 "Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції України"; штатний розпис Управління дотримання прав людини Національної поліції України станом на 17 лютого 2012 року; результати виконання річного завдання державного службовця ОСОБА_1 за 2019 рік; наказ Національної поліції від 27 січня 2020 року №115 про відрядження працівників УЗПЛ до центрального органу управління поліції з метою виконання наказу НПУ від 28 грудня 2019 року №1350 "Про затвердження переліку змін у штатах Національної поліції" та лист НПУ від 22 січня 2020 року №868/01/50-2020; довідка про відсутність дисциплінарних стягнень у ОСОБА_1 за період її роботи; довідка про відсутність фактів депреміювання ОСОБА_1 за період її роботи.). Незазначення таких підстав свідчить про невиконання позивачем вимог пункту 3 частини 2 статті 80 КАС України.

Необгрунтовано позивачем й підстав витребовування у відповідача штатного розпису Управління дотримання прав людини Національної поліції України станом на 17 лютого 2012 року.

За наведених вище обставин подане позивачем клопотання слід визнати необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 12, 79, 80, 94, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки фактичного розрахунку.

Відмовити в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та клопотання щодо витребування доказів.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Призначити справу до судового розгляду на 23 квітня 2020 р. о 14:00 год. в залі судового засідання № 2 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити позивачу 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Зобов`язати сторін забезпечити явку в засідання представників з визначеними у статті 59 КАС України доказами про повноваження, а також з документами, що посвідчують особу.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачу також направити копію позовної заяви з додатками.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович