Вирок № 88425992, 25.03.2020, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/317/20

Провадження № 1-кп/175/18/20

Вирок

Іменем України

25 березня 2020 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Філоненку О.О.,

за участю сторін: прокурора Нероди Д.Д.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальні провадження № 12020040440000075 і № 12020040440000098 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, розлученого, офіційно непрацюючого, проживаючого без реєстрації по АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 1) 11.10.2006 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ст.ст.75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. На підставі постанови того ж суду від 23.05.2007 року іспитовий строк скасовано та направлено для відбуття покарання у виді 2 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 14.02.2009 року за постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2009 року на підставі п. «А» ст.3 Закону України «Про амністію» від 12.12.2008 року;

- 2) 01.11.2019 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 3) 28.11.2019 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.263, ч.2 ст.190, ч.1 ст.70, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 4) 10.01.2020 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч.2 ст.190, ст.ст.75, 76 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

- 5) 30.01.2020 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309, ч.1 ст.71 КК України 3 років 1 місяця позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за умисні злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічні злочини проти власності при наступних обставинах.

Так, 16 січня 2020 року приблизно о 16.37 годині він знаходився у торгівельному залі будівельного гіпермаркету ТОВ «Епіцентр К» по вул. Бабенка, 25 у смт. Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області, де, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, упевнився, що за його діями ніхто не спостерігає та діючи умисно, вчиняючи злочин повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу узяв із торгівельної вітрини приналежні Товариству ножиці по металу 250 мл. «Stanley-2-14-567» лівий різ. до 1,2 мл. вартістю 412,26 грн., які заховав під власну куртку та направився на вихід з торгівельної зали.

Таким чином, учинивши всі дії для скоєння крадіжки чужого майна вказаною вартістю, довести свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_1 не зміг із причин, що не залежали від його волі, оскільки при виході з будівельного гіпермаркету був виявлений та затриманий працівниками служби безпеки ТОВ «Епіцентр К».

Крім того, 20 січня 2020 року приблизно о 16.20 годині ОСОБА_1 знаходився біля магазину «Рідненький» по АДРЕСА_2 , де на столі побачив приналежну ОСОБА_3 чоловічу сумку чорного кольору з грошима всередині, та у цей час у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

З цією метою у вказаний день приблизно о 16.25 годині обвинувачений, упевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, таємно викрав із зазначеної сумки приналежні ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 600 грн. і з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду у вказаному розмірі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив, що за обставин, викладених у обвинувальних актах, він вчинив інкриміновані злочини, у чому щиросердно кається та просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаних судом діянь підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини вчинення злочинів не оспорюються сторонами.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованих йому діянь та добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальних актах від 29 січня та 06 лютого 2020 року були вчинені кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , і ці кримінальні правопорушення вчинені саме ним, і його умисні дії кваліфікує по першому епізоду за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, і по другому епізоду - за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних злочинів, обставини справи та особу ОСОБА_1 , - неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, на даний час має п`ять незнятих і непогашених судимостей за умисні, у тому числі аналогічні злочини, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1 , який вчинив інкриміновані злочини середньої тяжкості в період іспитового строку після засудження за вироками Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2019 року та Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2020 року, що не знайшло свого відображення у вироку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 січня 2020 року, суд вважає необхідним призначити покарання за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України, після чого до цього вироку, який є останнім за часом, застосувати вимоги ч.4 ст.70 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Цивільні позови представником потерпілого Хропченком І.А. та потерпілим ОСОБА_3 не заявлялися.

Експертні витрати у кримінальних провадженнях відсутні.

Долю речового доказу суд вирішує у відповідністю зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню:

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців;

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.71, ч.3 ст.78 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 листопада 2019 року та у виді позбавлення волі строком 2 роки за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 січня 2020 року та остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, призначеним за вироком Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 30 січня 2020 року, остаточно, за сукупністю злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Строк покарання обчислювати з моменту затримання по ухвалі слідчого судді, тобто з 06 лютого 2020 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

Ножиці по металу 250 мл. «Stanley-2-14-567» лівий різ. до 1,2 мл., прийняті на відповідальне зберігання ОСОБА_5 по розписці від 16 січня 2020 року, - після набрання вироком законної сили залишити у розпорядженні ТОВ «Епіцентр К».

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко