Ухвала суду № 88425256, 17.03.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/1493/20

Провадження № 2/362/1575/20

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

"17" березня 2020 р.

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.

Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.

Натомість, в порушення пунктів 2, 3 і 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:

-поштові індекси адрес місця проживання відповідачів;

-зазначення прізвища, ім`я і по батькові особи законного представника відповідача ОСОБА_3 ;

-ціну позову;

-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Насамперед, вимоги пунктів першого і третього прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідачів та не можуть бути до них звернені, оскільки взагалі не є предметом спору між сторонами.

Викладені у пунктах першому і третьому прохальної частини позову прохання не є способами захисту цивільних прав, які використовуються при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.

Зокрема, вирішення питання про прийняття позовної заяви, задоволення позовних вимог та розподілу судових витрат, про які позивач просить у пунктах першому і третьому заяви, здійснюється судом в силу положень ЦПК України, тобто належить виключно до повноважень суду та не потребує додаткового їх заявлення як позовних.

Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.

Також, шодо суми судового збору сплаченого позивачем, необхідно звернути увагу на висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 та зважати, що зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог і виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов. Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Тобто, висновок про те, що при зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір має сплачуватися як за вимогу немайнового характеру, суперечить закону.

Отже, з урахуванням ціни позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судових збір» та додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Одночасно, позивачу необхідно обов`язково врахувати вимоги частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якої за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки, у позові заявлено дві позовні вимоги (звернення стягнення на майно і виселення), одна із яких є вимогою немайнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір окремо за вимогами майнового і немайнового характеру.

Після цього, позивачу необхідно буде додати до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, норма частини першої статті 177 ЦПК України передбачає, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Натомість, позивачем не дотримано вказаної норми цивільного процесуального закону та не додано до позовної заяви її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідачів.

Дана обставина підтверджується переліком додатків до позову, у якому відсутня вказівка про те, що до позовної заяви додано її копію та копії всіх документів, що додаються до неї для відповідачів.

Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.

Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача і надати йому строк для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258 – 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення – залишити без руху.

Повідомити про вказане позивача і надати йому строк для усунення недоліків – десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя