Ухвала суду № 88424430, 01.10.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/7506/19

Справа №760/26913/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

01 жовтня 2019 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Київгаз», Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулася до суду з зазначеним позовом та просять:

визнати встановлення акціонерним товариством «Київгаз» загально будинкового вузла обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 21 - протиправним;

зобов`язати акціонерне товариство «Київгаз» провести демонтаж встановленого загально будинкового вузла обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , у строк протягом 1 календарного місяця з дня набрання рішенням суду законної сили;

визнати встановлений дочірнім підприємством «Київгазенерджи» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу згідно показань загально будинкового вузла обліку природного газу для ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та проживають у квартирі АДРЕСА_2 зазначеного будинку - протиправним;

зобов`язати дочірнє підприємство «Київгазенерджи» поновити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як побутовим споживачам, що проживають за адресою: АДРЕСА_3 , режим нарахування природного газу відповідно до норм споживання природного газу побутовими споживачами природного газу у разі відсутності лічильників газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2019 року № 143 «Питання споживання природного газу», з моменту набрання рішенням суду законної сили;

визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право на забезпечення безкоштовним індивідуальним газовим лічильником за рахунок акціонерного товариства «Київгаз»;

визнати, що акціонерне товариство «Київгаз» зобов`язане відповідно до ст. 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в термін до 01.01.2021 здійснити встановлення індивідуального лічильника обліку природного газу в квартирі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 ;

стягнути з дочірнього підприємства «Київгазенерджи» моральну шкоду у сумі 5000 грн. у рівних частках на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

стягнути з Акціонерного Товариства «Київгаз» у сумі 5000 грн. у рівних частках на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.

Позовна заява не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не сплатили судовий збір за заявлені вимоги.

Позивачі в своїй позовній заяві посилаються на те, що вони звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.

Так, в статті 5 Закону України «Про судовий збір» міститься вичерпний перелік пільг щодо сплати судового збору, коло осіб та підстав їх звільнення від сплати судового збору.

З аналізу зазначеного закону вбачається, що позивачі не відносяться до кола осіб, звільнених від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Як вбачається з позову, позивачами заявлено шість самостійних вимог немайнового характеру та дві самостійні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачам слід сплатити 4610,40 грн. судового збору за вимоги немайнового характеру та 3842 грн. ( 2 * 1921,00 грн.) за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:

№ UA 818999980000031218206026010, отримувач коштів УК у Солом. р-ні/Соломян.р-н, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38050812, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір. Також необхідно вказати, судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом`янський районний суд міста Києва.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

У зв`язку з наведеним, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 185 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Київгаз», Дочірнього підприємства «Київгазенерджи» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: