Рішення № 88424104, 12.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 182/7020/19-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва в складі головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Диба І.Б.

сторони:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Акціонерне товариство «Банк Форвард»

третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

в с т а н о в и в:

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 31 липня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. на кредитному договорі вчинено виконавчий напис № 1797 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Банк Форвард» (далі - АТ «Банк Форвард») заборгованості в розмірі 41 706, 90 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначала, що нотаріус вчинив напис з порушенням норм чинного законодавства, оскільки постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662, якою було передбачено, що до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів відносяться кредитні договори, визнано незаконною. У зв`язку з чим наявні підстави для визнання виконавчого напису від 31 липня 2019 року №1797 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2019 року цивільну справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 04 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

18 грудня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва від позивача надійшли матеріали на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року відкрито провадження у справі для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач та її представник подали до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали та просили про його задоволення.

22 січня 2020 року від приватного нотаріуса Кондратюка В.С. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач АТ «Банк Форвард» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно із заявою (офертою) від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_1 отримала від публічним акціонерним товариством «Банк Русский Стандарт», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард» кредит в сумі 6 000 грн.

До заяви відповідач додав Кредитний договір від 22 жовтня 2013 року №109884439, виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача пор непогашення заборгованості; документи стягувача та представника стягувача за довіреністю; довідка про відкриття рахунку клієнта; копія заключної вимоги про дострокове погашення заборгованості; рішення акціонера про зміну найменування банку від 19 серпня 2014 року; рішення акціонера про зміну найменування банку від 27 липня 2018 року.

29 липня 2019 року АТ «Банк Форвард» звернулось до приватного нотаріуса Кондратюка В.С. із завою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором, укладеним 22 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та АТ «Банк Форвард».

31 липня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. на кредитному договорі вчинено виконавчий напис № 1797 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 41 706, 90 грн, з яких: 39457,59 грн основна заборгованість; 1489,31 грн - заборгованість за процентами та 850 грн плата за вчинення виконавчого напису.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та виходячи з системного аналізу статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й встановити та зазначити у рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Ураховуючи те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису нотаріус не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судовий збір відповідно до частини 6 ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 15, 16, 1212 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Банк Форвард», третя особа приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем 31 липня 2019 року № 1797 про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Банк Форвард» 41 796,90 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь держави витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Акціонерне товариство «Банк Форвард» (місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 105, ЄДРПОУ 34186061).

Третя особа: приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович ( АДРЕСА_2 ).

Повний текст судового рішення складено 19 березня 2020 року.

Суддя О.Л. Бусик