Рішення № 88423156, 10.03.2020, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

(ЗАОЧНЕ)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22758/19

пр. № 2/759/2136/20

10 березня 2020 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Марко Я.Р., за участю секретаря судового засідання Шапаренка О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

Представник МТСБУ Мартинів О. І . звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та просив суд стягнути з відповідача 98 092, 23 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає про те, що 25.07.2016 року об 11 год. 30 хв., по вул. Кільцева дорога, в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daewoo» р.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen» р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , а власником якого є ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва по справі № 760/15381/16-п від 16.09.2016 року встановлено, що ДТП сталась з вини відповідача, у зв`язку з чим останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340, 00 грн.

За твердженням позивача, на момент вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була. Однак, в довідці поліції № 30162551497181429 про ДТП вказано, що винуватець має поліс обов`язкового страхування № АЕ/7871544 виданого ПАТ «СК «СКАЙД». Згідно інформації з ЦБД МТСБУ та заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.11.2017 року у справі № 363/2676/17, поліс АЕ/7871544 визнано недійсним.

Власник автомобіля «Volkswagen» р.н. НОМЕР_2 звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування заподіяної шкоди. Відповідно до наказу № 10367 від 12.11.2018 року розмір регламентної виплати склав 98 092, 23 грн., яке позивачем сплачено 12.11.2018 року згідно платіжного доручення № 1013819.

За твердженнями позивача, з метою досудового врегулювання спору відповідачеві 28.08.2019 року була направлена претензія № СУ/37657/4, з вимогою відшкодувати страхове відшкодування в порядку регресу, однак ніяких дій зі сторони останнього щодо погашення вищевказаної суми у добровільному порядку здійснено не було.

На підставі викладеного представник позивача звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Відповідно до частини 4 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача подав до суду заяву за змістом якої просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач відзиву або будь-яких заяв до суду не подавав, а тому на підставі статей 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за можливе провести заочний розгляд даної справи без участі відповідача за письмовою згодою представника позивача.

За таких обставин судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 25.07.2016 року об 11 год. 30 хв., по вул. Кільцева дорога, в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Daewoo» р.н. НОМЕР_1 під управлінням ОСОБА_1 та автомобіля «Volkswagen» р.н. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , а власником якого є ОСОБА_4 В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідача ОСОБА_1 постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 16.09.2016 року у справі № 760/15381/16-п визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф (а.с. 8).

З довідки МТСБУ вбачається, що на дату ДТП 25.07.2016 року договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладений щодо забезпечення транспортного засобу «Daewoo» р.н. НОМЕР_1 відсутній (а.с. 34).

07.08.2018 року до МТСБУ звернувся представник потерпілої особи ОСОБА_3 - адвокат Максименко Я.О. з заявою про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП (а.с. 10).

З копії довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3016251497181429 підтверджується факт настання 25.07.2016 року дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів «Daewoo» р.н. НОМЕР_1 та «Volkswagen» р.н. НОМЕР_2 (а.с. 7).

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений транспортний засіб «Volkswagen» р.н. НОМЕР_2 . Вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу, відповідно до звіту № 2788 склала 138 318, 70 грн., відповідно до звіту № 3361 склала 163 681, 05 грн. (а.с. 13-32).

Наказом МТСБУ № 10367 від 12.11.2018 року визначено суму до сплати за справою № 37657, отримувач ОСОБА_3 98 092, 23 грн. (а.с. 33).

Як вбачається з копії платіжного доручення № 1013819 від 12.11.2018 року МТСБУ сплатило страхове відшкодування на ремонт транспортного засобу у розмірі 98 092, 23 грн. ОСОБА_3 (а.с. 36).

Як вбачається з матеріалів справи МТСБУ зверталось до відповідача з письмовою претензією про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу у сумі 98 092, 23 грн. від 28.08.2019 року за № СУ/37657/4 (а.с.37), проте доказів направлення позивачем та отримання відповідачем даної претензії матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 979 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний, зокрема, у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Аналогічний обов`язок страховика встановлений також статтею 20 Закону України «Про страхування».

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до вимог частини 2 статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до підпункту а) пункту 38.1.1. частини 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Обставини, що стали підставою для звернення з позовом до ОСОБА_5 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу за страховим випадком, що стався 25.07.2016 року з його вини, знайшли своє підтвердження матеріалами справи, відтак, сплачене позивачем на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування, підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача МТСБУ є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 141 Цивільного процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий) на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України (м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, ідентифікаційний код 21647131, п/р № НОМЕР_4 в «Укрексімбанк», МФО 322313) 98 092, 23 грн. шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та судовий збір в розмірі 1 921, 00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я.Р. Марко