Рішення № 88422918, 13.03.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30984/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Бортницької В.В.

з участю секретаря Бондаренко О.В.

справа 757/30984/18-ц

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Офіс Генерального прокурора,

ОСОБА_2

про захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації,

представник позивача ОСОБА_3

представники відповідачав ОСОБА_4

ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з вказаним позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що 24 травня 2018 року на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» був опублікований виступ Генерального прокурора України ОСОБА_2 на дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти корупції, м. Нью-Йорк, США, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. Зі змісту опублікованого виступу вбачається, що Генеральний прокурор України ОСОБА_2 поширив наступну інформацію, яка стосується Позивача:

« Колишній Президент України ОСОБА_1 та його злочинна організація, втікаючи з країни, привласнили понад 40 мільярдів доларів США»;

«Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів США, які були привласнені «державною мафією» ОСОБА_1.»

Крім того, 24 травня 2018 року Генеральний прокурор України ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній Інтернет-мережі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 також поширив інформацію, яка стосується Позивача, наступного змісту:

- «Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол державної мафії ОСОБА_1.».

Посилаючись на те, що висловлена відповідачем інформація є фактичними твердженнями про привласнення Позивачем великої суми грошових коштів, яка була повернута до Державного бюджету України шляхом проведення спецконфіскації та про вчинення Позивачем злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність, які потребують доведення, мають базуватися на відповідних фактах та доказах, а також, є негативною та такою, що порушує його особисті немайнові права, суперечить встановленим правилам поведінки та моралі, а її розповсюдження завдає шкоди його діловій репутації,і з врахуванням уточнених позовних вимог просив:

1. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 Генеральним прокурором України ОСОБА_2 у виступі на дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти корупції, м. Нью-Йорк, США, текст якого опубліковано 24 травня 2018 року на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua). інформацію, яка стосується ОСОБА_1 наступного змісту:

- « Колишній Президент України ОСОБА_1 та його злочинна організація, втікаючи з країни, привласнили понад 40 мільярдів доларів США»

- «Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів СІЛА, які були привласнені «державною мафією» ОСОБА_1.».

2. Зобов`язати Офіс Генерального прокурора (ідентифікаційний код: 00034051, адреса місця знаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію, яка стосується ОСОБА_1 , шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» тим самим шрифтом, що і поширена недостовірна інформація, тексту наступного змісту: «Генеральним прокурором України ОСОБА_2 . під час виступу ІНФОРМАЦІЯ_4 на дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти корупції, м. Нью-Йорк, США, була поширена недостовірна інформація про привласнення колишнім Президентом України ОСОБА_1 понад 40 мільярдів доларів США, та про привласнення ОСОБА_1 1,5 мільярдів доларів США, які були повернуті до Державного бюджету України шляхом проведення спецконфіскації».

3. Визнати недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , поширену ІНФОРМАЦІЯ_4 Генеральним прокурором України ОСОБА_2 на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі FасеBоок (www.facebook . com /ОСОБА_2 ), інформацію, яка стосується ОСОБА_1 , наступного змісту: «Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол державної мафії ОСОБА_1».

4. Зобов`язати ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на його персональній сторінці в соціальній Інтернет-мережі FасеBоок ( www .facebook . com /ОСОБА_2 ) не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили тим самим шрифтом, що і поширена недостовірна інформація тексту наступного змісту « ІНФОРМАЦІЯ_4 на моїй сторінці у FасеBоок була опублікована недостовірна інформація, яка стосується ОСОБА_1 , про привласнення ним 1,5 мільярдів доларів СІЛА, які були конфісковані до Державного бюджету.»

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав та мотивів, зазначених в позові та у відповіді на відзив на позов.

Представники відповідачів позовні вимоги не визнали в повному обсязі, подали на адресу суду відзиви на позов. В судовому засіданні обґрунтовували свою позицію, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, зокрема зазначали, що відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих засобах масової інформації і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

Статтею 29 Закону України "Про інформацію" передбачено, що інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

Саме такою є інформація про кримінальні провадження, які розслідуються Генеральною прокуратурою України, пов`язані з колишнім Президентом України ОСОБА_1 та іншими високопосадовцями. у своєму виступі Генеральний прокурор України Ю.В .Луценко повідомив про загальну суму збитків, заподіяних членами злочинної організації, очолюваної В. Януковичем, які є предметом розслідування слідчих ГПУ в усіх кримінальних провадженнях відносно осіб, які були її членами.

Суд, заслухавши представників сторін, безпосередньо дослідивши письмові доказі у справі, приходить до наступного.

Згідно зі статтями 3, 32 Конституції України людина, її честь та гідність визнаються найвищими соціальними цінностями і кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Судовим розглядом встановлено, що 24 травня 2018 року на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (www.gp.gov.ua) в розділі «Новини» був опублікований виступ Генерального прокурора України ОСОБА_2 на дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти корупції, м. Нью-Йорк, США, ІНФОРМАЦІЯ_4 р. Зі змісту опублікованого виступу вбачається, що Генеральний прокурор України ОСОБА_2 поширив наступну інформацію:

« Колишній Президент України ОСОБА_1 та його злочинна організація, втікаючи з країни, привласнили понад 40 мільярдів доларів США»;

«Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів США, які були привласнені «державною мафією» ОСОБА_1.»

Крім того, 24 травня 2018 року Генеральний прокурор України ОСОБА_2 на своїй персональній сторінці у соціальній Інтернет-мережі ( ІНФОРМАЦІЯ_1 також поширив інформацію наступного змісту:

- «Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол державної мафії ОСОБА_1 ».

Вказаний факт сторонами не оспорюється.

Аналізуючи зміст інформації, який був поширений ОСОБА_2 , а саме в частині того, чи інформація стосується позивача, суд приходить до висновку, що інформація «Насамперед, ми застосували спеціальну конфіскацію та повернули для національного розвитку до Державного бюджету України 1,5 мільярди доларів США, які були привласнені «державною мафією» ОСОБА_1» та «Спільними зусиллями ми конфіскували до державного бюджету 1,5 млрд дол. державної мафії ОСОБА_1» не стосується конкретно позивача, а є узагальнюючим визначенням дій осіб, правомірність дій яких перевіряється в межах кримінального провадження № 12013220540000400.

Відтак в частині позовних вимог, які стосуються вищезазначених висловлювань відсутній склад юридичного правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову.

Досліджуючи зміст висловлювання « Колишній Президент України ОСОБА_1 та його злочинна організація, втікаючи з країни, привласнили понад 40 мільярдів доларів США» в сенсі п.15 Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» суд приходить до наступного.

Статтею 12 Загальної декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань.

Частиною другою статті 62 Конституції України та частиною другою статті 2 КК України встановлено принцип презумпції невинуватості, згідно з якими особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У відповідності зі статтею 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Тому застосування Європейської конвенції та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права є обов`язковим для всіх державних органів України.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» Європейська Конвенція та рішення Європейського суду є джерелом права в Україні, національні суди мають використовувати практику Європейського суду.

Презумпція невинуватості має призначення не лише оберігати честь і гідність особи від необгрунтованих звинувачень у вчиненні злочину, а й має запобігати формуванню громадської думки щодо винуватості/невинуватості особи за відсутності остаточного судового рішення, тому свобода вираження поглядів та переконань (ст. 34 Конституції України, ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) не є абсолютним правом, а має межі, окреслені правами інших осіб або ж законодавчо встановленими обов`язками (ст. 68 Конституції України).

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Каракаш і Єшілимак проти Туреччини» (Karakas and Yesilmak v Turkey), 43925/98, встановлено: «Свобода висловлення поглядів, що її гарантує стаття 10 Конвенції, передбачає свободу отримувати та передавати інформацію. Тому частина 2 статті 6 не може перешкодити органам влади інформувати загал про ще незавершені кримінальні розслідування, вимагаючи, однак, щоб вони це робили з усією тією обачністю й обережністю, якої потребує дотримання презумпції невинуватості».

У пункті 96 Рішення Європейського суду з прав людини по справі у справі «Хужин та інші проти Росії» (Khuzhin and Others v. Russia) суд наголошував: « Беручи до уваги той факт, що зазначені особи займали важливі посади в органах міста та обласної прокуратури, вони змушені були приділяти неабияку увагу і обережність у виборі слів, описуючи процес розслідування кримінальної справи».

У справі Гужа проти Молдови (Guja v. Moldova) N 14277/04 Європейським судом з прав людини постановлено, що «державний службовець в силу характеру держаної служби повинен виявляти стриманість і обачність» (п. 70); « для суду важливо встановити, чи діяла особа, що обнародує інформацію добросовісно…» (п.77); «свобода вираження думки супроводжується обов`язками і відповідальністю, і будь-яка особа, яка вирішила оприлюднити інформацію, повинна ретельно перевірити - в тій мірі, в якій дозволяють обставини, - що вона точна і достовірна».( п. 75.);

Комітетом Міністрів Ради Європи 10 липня 2003 року прийнято рекомендацію REC(2003)13 Комітету Міністрів Державам-Членам щодо надання інформації стосовно кримінального судочинства (далі - Рекомендація). В Додатку до даної Рекомендації Комітет Міністрів Ради Європи нагадав про зобов`язання держав-членів щодо основного права на свободу вираження та інформації, гарантованого Статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та встановив принципи надання інформації через засоби масової інформації стосовно кримінального судочинства. Відповідно до Третього принципу Додатку до Рекомендації встановлено, що судові органи та правоохоронні служби мають надавати засобам масової інформації лише перевірену інформацію або інформацію, яка базується на обґрунтованих припущеннях. В останньому випадку це має бути чітко вказане засобам масової інформації.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

З наданих відповідачами доказів встановлено, що на час звернення з даним позовом слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснювалося досудове розслідування у низці кримінальних проваджень стосовно створення ОСОБА_1 злочинної організації та її структурних підрозділів у різних сферах економіки, у тому числі структурного підрозділу під керівництвом ОСОБА_11 , а також вчинення у її складі тяжких, особливо тяжких та інших злочинів у паливно-енергетичному та банківському секторах економіки, сфері оподаткування та інших.

Зазначене підтверджуються витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. ).

Зокрема, у межах кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 досліджуються наступні епізоди злочинної діяльності в яких встановлено збитки державному бюджету України у значних розмірах:

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та службового підроблення документів чужим майном в особливо великих розмірах, скрапленим газом, належним ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування», у співучасті зі службовими особами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Міністерства палива та енергетики), Міністерства економіки України (Міністерства економічного розвитку і торгівлі), Аукціонного комітету з продажу нафти, газового конденсату, скрапленого газу та вугілля, ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України», службовими особами обласних державних адміністрацій та іншими особами, чим спричинено вказаним підприємствам збитки, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та з ухиленням від сплати податків;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та підроблення документів чужим майном в особливо великих розмірах - грошовими коштами, належними публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та службового підроблення документів чужим майном - грошовими коштами Національного банку України, які були надані у вигляді стабілізаційного кредиту ПАТ «Реал банк» з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та службового підроблення документів чужим майном - коштами ПАТ «РЕАЛ БАНК» в особливо великих розмірах під час видачі кредитів підконтрольним ОСОБА_12 підприємствам з ознаками фіктивності, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та службового підроблення документів чужим майном - грошовими коштами ПАТ «Брокбізнесбанк» шляхом протиправного надання ПАТ «Брокбізнесбанк» міжбанківських кредитів на користь ПАТ «Реал банк» та незаконному розміщенніПАТ «Брокбізнесбанк» коштів на кореспондентському рахунку в ПАТ «Реал банк», з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм

службовим становищем та службового підроблення документів чужим майном - грошовими коштами ПАТ «Брокбізнесбанк» шляхом видачі кредитів підприємствам з ознаками фіктивності, в порушення вимог чинного законодавства України, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем чужим майном - грошовими коштами ПАТ АБ «Укргазбанк» шляхом укладення удаваних договорів купівлі-продажу цінних паперів - облігацій Державної іпотечної установи з ПАТ АБ «Укргазбанк» та Державною іпотечною установою, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- заволодіння шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем та службового підроблення документів чужим майном - грошовими коштами ПАТ «Аграрний фонд» шляхом укладення ПАТ (Брокбізнесбанк» удаваних договорів купівлі-продажу облігацій внутрішньої державної позики з ПАТ «Аграрний фонд» та договорів прямого РЕПО з Національним банком України, з подальшою легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених повторно;

- незаконне заволодіння чужим майном - грошовими коштами ПАТ «НАК 'Нафтогаз України» шляхом укладення підроблених договорів придбання самопідіймальних бурових установок В132 і В319;

- незаконне заволодіння чужим майном - грошовими коштами суб`єктів підприємницької діяльності шляхом організації протиправних схем з мінімізації та ухилення від сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відтак, поширена ОСОБА_2 інформація базується на обґрунтованих припущеннях і не може вважатися недостовірною, враховуючи той факт на рахунок Державної казначейської служби України зараховано 1 117 273 659,73 дол. США та 1 845 592,82 грн., а також конфісковано цінні папери загальною кількістю 199 917 шт. вартістю 199 917 000 дол. США на виконання вироку Краматорського міського суду Донецької області у кримінальному провадженні №42017051110000036 від 15.03.2017р. за ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч .З ст.209 КК України.

Щодо наданого стороною позивача Висновку № 86/18 Лінгвістичної (семантико-текстуальної експертизи) від 07.09.2018, то суд не приймає його до уваги, виходячи з наступного.

У відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень лінгвістична експертиза відноситься до криміналістичних експертиз. За приписами ч.3 ст.7 Закону України «Про судову експертизу» виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз. Експерт ОСОБА_13 є зазначеним вимогам не відповідає.

Крім того, визначення поняття «оціночні судження», «недостовірність інформації» міститься у законі - статті 30 Закону України «Про інформацію», а відтак тлумачення цього поняття є питанням права, які суд повинен вирішувати самостійно.

Відтак, позовні вимоги є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.

Керуючись ст. 277 ЦК України, ст. ст.ст. 3-5, 7- 13, 17, 43, 49, 60, 76-81, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Суддя В.В. Бортницька