Вирок № 88421676, 24.03.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5349/20

Провадження № 1-кп/686/955/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020 року

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Слободяна В.С.

з участю :

секретаря судового засідання Царук Г.Д.,

прокурора Годованюка В.Ю.,

представника потерпілого Станкевича Ю.Б..,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні в режимі відео конференції кримінальне провадження №12019240010006113 на підставі обвинувального акту по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове село Дрогобицького району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, розведеного, на утриманні одна неповнолітня дитина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15.06.2012 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.4 ст.187, ст.ст. 69, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна;

- 07.12.2016 року Самбірським міським судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки;

- 22.12.2016 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільненого від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки 6 місяців;

- 12.05.2017 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць, звільненого від відбування цього покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням зі встановленням іспитового строку терміном 3 роки;

- 30.06.2017 року Галицьким районним судом м. Львова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 24.07.2017 року Сихівським районним судом м. Львова за ч.2 ст.190, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці;

- 16.01.2018 року Шевченківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць;

- 08.02.2018 року Стрийським міським судом Львівської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці;

- 18.10.2018 року Франківським районним судом м. Львова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 9 місяців;

звільненого з місць позбавлення волі 23.08.2019 року по відбуттю строку покарання,

за ч.2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

30.12.2019 року біля 17 год. 05 хв., перебуваючи в магазині «Жжук», що біля будинку №60 по вул. Шевченка в м. Хмельницькому, ОСОБА_1 , діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом та з метою заволодіння чужим майном, відкрито викрав належні ТОВ «Мобіжук» мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A50» чорного кольору з об`ємом пам`яті 128 Гб вартістю 6899 грн. 30 коп. та мобільний телефон марки «Xiomi» моделі Redmi Note 8 Pro 6» сірого кольору з об`ємом пам`яті 128 Гб вартістю 6044 грн. 20 коп., а всього належного ТОВ «Мобіжук» майна загальною вартістю 12943 грн. 50 коп. за наступних обставин.

Так і у вказаний час та місці обвинувачений попросив у продавця магазину «Жжук» ОСОБА_2 для огляду мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy A50» чорного кольору з об`ємом пам`яті 128 Гб вартістю 6899 грн. 30 коп. та мобільний телефон марки «Xiomi» моделі Redmi Note 8 Pro 6» сірого кольору з об`ємом пам`яті 128 Гб вартістю 6044 грн. 20 коп., а отримавши їх, утримуючи в себе це майно, з місця події втік та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши ТОВ «Мобіжук» матеріальних збитків на загальну суму 12943 грн. 50 коп.

ОСОБА_1 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст. 186 КК України (відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину та показав, що у вказаний час, перебуваючи в приміщенні магазину « Жжук », що біля будинку №60 по вул. Шевченка в м. Хмельницькому, попросив у продавця для огляду два мобільні телефони, які вказані у обвинувальному акті. Отримавши від продавця ці мобільні телефони, він, утримуючи їх в себе, вийшов з магазину, розуміючи, що продавець магазину бачить як він викрадає вказане майно і повідомить про це у правоохоронні органи. В подальшому він викрадені мобільні телефони здав у ломбард.

Вказані обставини вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення та розмір цивільного позову ніким не оспорюються, а тому, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, з`ясувавши в усіх учасників судового провадження чи правильно вони розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені можливості оскаржувати ці обставини в апеляційному поряду, судом, за згодою усіх учасників судового провадження, визнано недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин.

Сам обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за повідомленням Дрогобицької районної лікарні №5 Львівської області будь - яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і даний час, поводиться адекватно. Тому, суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні йому виду та міри покарання враховується визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Обвинувачений ОСОБА_1 характеризується посередньо, має неповнолітню дочку.

Обставиною, що пом`якшує йому покарання суд визнає щире каяття.

Проте, він раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів і знову скоїв тяжкий корисливий злочин, заподіяних збитків не відшкодував взагалі.

Інкриміновану ОСОБА_1 як таку, що обтяжує покарання обставину «рецидив злочинів» суд виключає із обвинувачення і не враховує при призначенні покарання оскільки вона утворює одночасно і «повторність злочинів», яка передбачена у ч.2 ст.186 КК України як ознака злочину, що впливає на кваліфікацію (кваліфікуюча ознака).

Так, відповідно до ст. 34 КК України рецидивом злочинів взнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст. 67 КК України, якщо будь - яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 04.06.2010 року № 7 (п. 19) якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставини, що обтяжують покарання.

За таких обставин по справі, враховуючи досудову доповідь представника уповноваженого органу з питань пробації про високий рівень ризику вчинення ОСОБА_1 нових кримінальних правопорушень, позицію сторін та представника потерпілого щодо міри покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 186 КК України.

Саме таке покарання, на переконання суду, є достатньою караю для обвинуваченого, а також необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.

Цивільний позов ТОВ Мобіжук» підлягає задоволенню, оскільки він визнаний відповідачем і таке визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб

У даному кримінальному провадженні речові докази та процесуальні витрати відсутні, запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і сторони кримінального провадження клопотання про його обрання не заявили.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 395, 532 КПК України

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Початок строку відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Мобіжук» 12943 грн. 50 коп. заподіяних збитків.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - у той же строк з моменту вручення їй копії вироку суду.

Вирок вступає в закону силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження вправі отримати копію вироку в суді.

Суддя