Рішення № 88415801, 20.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18475/16-ц

Провадження № 2/234/147/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Ткачової С.М.,

секретар судового засідання Малушко С.В., Аксеніна В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області

цивільну справу №234/18475/16-ц за позовом

Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» - правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія»

до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Учасники справи:

від позивача: представник правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» -директор Правник О.П. – з`явився.

від відповідача: представник відповідача Лозовий І.О. (свідоцтво ДН№4878 від 13.08.2017, ордер ДН №000, 21/02 від 21.02.2019) - з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі – ПАТ «ВБР») звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 28.03.2014 в розмірі 53 683,28 грн. з яких: поточна заборгованість по тілу кредиту – 4 349,34 грн., прострочена заборгованість по тілу кредиту – 28 872,05 грн., поточна заборгованість за процентами – 39,95 грн., прострочена заборгованість за процентами – 9 870,94 грн., прострочена заборгованість по комісії – 10 551 грн. 00 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що 28.03.2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №IKCASHVG.78013.008 (далі – Кредитний договір), згідно умов якого Банк надав відповідачу кредит на загальну суму 35 170,00 грн., терміном до 27.03.2017 року, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних.

Однак, відповідачем не виконано умов Кредитного договору у зв`язку з чим наявна заборгованість з боку відповідача, яка станом на 28.11.2016 року становить 53 683,28 грн. з яких: поточна заборгованість по тілу кредиту – 4 349,34 грн., прострочена заборгованість по тілу кредиту – 28 872,05 грн., поточна заборгованість за процентами – 39,95 грн., прострочена заборгованість за процентами – 9 870,94 грн., прострочена заборгованість по комісії – 10 551 грн. 00 коп., яку ПАТ «ВБР» і просить стягнути з ОСОБА_1 разом із витратами по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

26.01.2017 року ухвалою судді Краматорського міського суду Донецької області Михальченко А.О. відкрито провадження у справі.

01.03.2017 по справі ухвалене заочне рішення, яким позов ПАТ «ВБР» задоволено у повному обсязі.

13.02.2019 представником відповідача – адвокатом Лозовим І.О. подана заява про скасування заочного рішення від 01.03.2017.

21.02.2019 представником відповідача – адвокатом Лозовим І.О. подана заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою від 29.03.2019 заява про перегляд заочного рішення задоволена, а заочне рішення скасоване. Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

02.09.2019 через канцелярію суду представник відповідача адвокат Лозовий І.О. подав заяву про долучення до матеріалів справи відповіді ПАТ «ВБР» від 07.09.2019 №2797 на заяву ОСОБА_1 . З вказано листа вбачається, що 06.02.2018 ПАТ «ВБР» відступив права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №IKCASHVG.78013.008 від 28.03.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Ухвалою від 03.09.2019 у справі відбулась заміна первісного позивача ПАТ «ВБР» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».

Повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи представник позивача у судове засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Повідомлений належним чином відповідач у судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача – адвокат Лозовий І.О. надав клопотання про слухання справи за його відсутності та надав письмові заперечення, в яких заперечував проти позовних вимог частково з тих підстав, що кредитний договір припинив свою дію 15.12.2015, а саме в день пред`явлення вимоги ПАТ «ВБР» до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. В зазначеній вимозі зазначено, що станом на 08.12.2015 прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом складає 5 778,42 грн., а заборгованість про процентам за користування кредитом – 212,39 грн. Загальна сума виплати по процентам складає 5 990,81 грн. Також зазначив, що у стягненні заборгованості по комісії також слід відмовити, так як встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії у розмірі одного відсотку за обслуговування кредиту, Банк не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позичальнику. При цьому позикодавець нарахував, а позичальник сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позичальника, що є незаконним. Крім того вказав, що неможливо визначити суму боргу ОСОБА_1 перед позивачем, так як в матеріалах справи відсутній договір про відступлення права вимоги №103 від 06.02.2018 новому кредитору. Просив суд задовольнити позов частково, а саме у розмірі 5 990 грн. 81 коп. (поточна та прострочена заборгованість за процентами станом на 15.12.2015).

Протокольною ухвалою Краматорського міського суду від 20.03.2020 задоволено клопотання сторін про слухання справи за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положення статті 55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.

Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

28.03.2014 року між ПАТ «ВБР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №IKCASHVG.78013.008, згідно умов якого Банк надав відповідачу строковий кредит на загальну суму 35 170,00 грн., терміном до 27.03.2017 року, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12% річних.

Позичальник сплатив Банку комісію у сумі 1020,00 грн. (п.1.5. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору період сплати кредиту, комісії та процентів: з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з наступного місяця, після дати підписання даного договору.

Пунктом 3.1.9 сторони погодили, що банк має право достроково стягнути кредит, проценти і комісії в порядку, передбаченому п.2.10, 2.11, 3.1.5,3.1.6 при настанні умов, передбачених п. 3.1.11 (порушення позичальником зобов`язань, передбачених умовами даного Договору, у т. ч. при порушенні цільового використання коштів).

06.02.2018 між ПАТ «ВБР» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (новий кредитор) укладено договір №103 про відступлення права вимоги, за яким Первісний кредитор відступив шляхом продажу Новому кредитору права вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту №IKCASHVG.78013.008 від 28.03.2014.

Як вбачається з розрахунку, станом на 28.11.2016 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 53683,28 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом – 4349,34 грн.; прострочена заборгованість по сплаті кредиту – 28872,05 грн.; поточна заборгованість за процентами – 39,95 грн.; прострочена заборгованість за процентами – 9870,94 грн.; поточна заборгованість по комісії – 0,00 грн.; прострочена заборгованість по комісії – 10551,00 грн.

Приписами ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. (ст. 517 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитору відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першої статі 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним Договором кредиту та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного Договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Враховуючи вищевикладене приходжу до висновку, що позивач в порушення законодавства поклав на відповідача зобов`язання по сплаті комісії за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, які повинен виконувати банк, що є надмірним тягарем для споживача. Та позовні вимоги в частині стягнення комісії сумі 10551, 00 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає що позов підлягає задоволенню частково - з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборгованість у сумі 39593,23 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі ( 28875, 05 грн. +4349,34 грн.) – 3542,00 грн.(сплачені відповідачкою) = 29682,39 грн., та заборгованість за відсотками – 9910,84 грн.(39,95грн.+9870,94 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем – банком було сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 06.10.2016р.

Таким чином з відповідача на користь позивача – банку необхідно було б стягнути судовий збір у розмірі 1016,32 грн.

Як вбачається з договору переуступки правонаступник має право на отримання тільки заборгованості по кредиту, а не судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги правонаступника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , на користь правонаступника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк Розвитку» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором № IKCASHVG.78013.008 від 28.03.2014 року в розмірі 39593,23 грн. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто три грн. 23 коп.).

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості по комісії в сумі 10551 грн. - відмовити.

Повний текст рішення виготовлений 20.03.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.

Суддя С.М. Ткачова