Ухвала суду № 88415592, 24.03.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/212/17

провадження №: 1-кп/398/37/20

УХВАЛА

"24" березня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді – Крімченко С.А.,

судді Авраменка О.В.,

присяжних: Сидор М.В., Шевченко Г.С. , Переверзєва В.Г.

з участю секретаря – Шаповал І.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії в залі суду м.Олександрії кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120070001700, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 4, п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 15 п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187, п. 2 п. 6, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Шевченка Д.О.,

захисника - адвоката Шило А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Дане клопотання обґрунтовує тим, що відносно обвинуваченого було обрано та продовжено строк дії запобіжного заходу – тримання під вартою. На даний час розгляд справи не закінчено. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого вчиняти інші кримінальні правопорушення, впливати на свідків та потерпілих, переховуватись від суду продовжують існувати і на даний час. Також необхідно врахувати, що він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, крім того не має постійного місця проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив проти задоволення даного клопотання, просить змінити запобіжний захід на домашній арешт та помістити його в Олександрійський геріатричний пансіонат, який знаходиться в м.Олександрії по вул. Г.Сталінграду, 10. А якщо неможливо помістити в пансіонат, то застосувати до нього заходи безпеки, а саме змінити йому установу попереднього ув`язнення з ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» на Київський слідчий ізолятор, так як працівники ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» застосовують до нього насильство, а саме б`ють його та погрожують йому і він потребує застосування саме таких заходів безпеки.

Захисник підтримує думку підзахисного та вважає, що обвинуваченому можливо змінити запобіжний захід на домашній арешт , так як не підтверджені зазначені прокурором ризики і докази, які досліджені в судовому засіданні не доводять вину обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд присяжних приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

В справі «Харченко проти України» ЄСПЛ зазначив, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років, або довічне позбавлення волі, раніше судимий, в тому числі за особливо тяжкі злочини, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку, а тому може переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. По даній справі не допитані потерпілі та свідки, отже існує ризик того, що обвинувачений може впливати на них.

До закінчення строку тримання під вартою судове провадження не може бути завершене.

Враховуючи обставини кримінального провадження, суд присяжних вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обвинувачений не має постійного місця проживання та зареєстрованого в установленому порядку місця проживання. Те, що він не має наміру переховуватись від суду, є позицією обвинуваченого та позицією захисту, яку суд присяжних не приймає до уваги, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 .

Що стосується вимог ОСОБА_1 щодо його поміщення та утримання в режимному об`єкті, а саме Олександрійському геріатричному пансіонаті, то відповідно до вимог ст. 4 «Про попереднє ув`язнення» дана установа не є установою для тримання осіб, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому запобіжний захід у вигляд домашнього арешту в розумінні вимог КПК України не може бути застосовано за місцем розташування Олександрійського геріатричного пансіонату з спеціальним відділенням, оскільки відповідно до вимог ст. 181 КПК України зазначений запобіжний захід застосовується виключно за місцем проживання особи.

Щодо вимоги обвинуваченого про вирішення судом питання про переведення його до Київського слідчого ізолятора, суд присяжних зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя.

Частиною 2 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню злочинів.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» безпека осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або у місцях із спеціальним режимом тримання, забезпечується заходами, зазначеними у статтях 8, 11, 15, 16 цього Закону, за винятками, що випливають з вимог режиму їх тримання. Додатково до них можуть застосовуватися також такі заходи: переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце із спеціальним режимом тримання; б) окреме тримання.

Статтею 20 зазначеного Закону встановлено, що підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну.

За приписами ст. 22 зазначеного Закону заходи щодо безпеки осіб, взятих під захист, застосовуються тільки за наявності підстав, зазначених у статті 20 цього Закону. Порядок здійснення заходів безпеки визначається цим Законом, іншими актами законодавства України.

З заяви обвинуваченого, його пояснень та наданих документів, не вбачається наявності реальної загрози життю та здоров`ю обвинуваченого, інших підстав для застосування заходів безпеки судом не встановлено та стороною захисту інших даних суду не надано. Тому в задоволенні даної заяви необхідно відмовити.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Стороною захисту не надані докази неможливості тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням наведеного, а також того, що і на даний час продовжують існувати ризики, які вказують на можливість обвинуваченого, у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, переховуватись За таких обставин, суд присяжних вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів.

Керуючись ст. 331 КПК України, суд присяжних

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на шістдесят днів, тобто з 24 березня 2020 року до 22 травня 2020 року включно.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про застосування щодо нього заходів забезпечення безпеки шляхом переведення до Київського слідчого ізолятора – відмовити .

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.

Строк подачі апеляційної скарги обвинуваченим обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Головуючий суддя Крімченко С.А.,

суддя Авраменко О.В

присяжні Сидор М.В ОСОБА_2

Шевченко ОСОБА_3 С.

Переверзєв В ОСОБА_4 ОСОБА_2