Ухвала суду № 88414893, 23.03.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

23.03.2020 Суддя Попова В. О.

Справа № 2029/2-2321/11

Провадження № 6/644/15/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого – судді Попової В.О.,

за участю секретаря - Дашкової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос», боржник: ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Бригадирівський ПБЗ», Міжрайонний Відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харків,

про заміну сторони у виконавчому провадженні,

в с т а н о в и в :

11.12.2019 року до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Геліос» з заявою, в якій просить:

- замінити позивача – ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Геліос» у справі № 2029/2-2321/11 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ;

- замінити стягувача – ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника – ТОВ «ФК «Геліос» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі № 2029/2-2321/11 за рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2012 року про стягнення заборгованості та судових витрат з з ОСОБА_1 .

Боржник ОСОБА_1 , представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином та своєчасно;про причини неявки суд не сповістили.

До судового засідання представник ТОВ «Фінансова компанія «Геліос» не з`явився, повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду надійшла заява від представника заявника ОСОБА_2 про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду заяви.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2012 задоволено позовні вимоги ПАТ «Банк» Фінанси та кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором № 29v-01-08 від 30.10.2008 року у розмірі 1 995 094,82 гривні 82 копійки, судові витрати в сумі 1820 гривень.

З матеріалів судової справи №6/644/109/15 вбачається, що 11.05.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист 2029/2-2321/2011, який знаходився на виконанні ВДВС Орджонікідзевського РУЮ у м. Харкові. Відповідно до Ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.08.2015 року видано дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22 березня 2012 року у справі №2029/2-2321/11; №2/2029/310/2012.

14.08.2019 року відбулись відкриті торги щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № UKR-2019-03, до якого включені, у тому числі, права вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до ТОВ «Бригадирівський ПБЗ». Відповідно до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом № UKR-2019-03 від 14.08.2019 року, переможцем торгів стало ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС». За результатами проведення торгів між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» був укладений Договір про відступлення прав вимоги від 02.10.2019 року.

Згідно з п. 1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» відступає ТОВ «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту(овердрафту), договорами поруки, договорами іпотеки (іпотечними договорами), договорами застави, з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Сторони домовились, що права вимоги включають всі права вимоги за кредитними договорами, договорами забезпечення, а також всі похідні вимоги з цих договорів або такі, що випливають з них, в тому числі, але не виключно: вимоги по нарахуванню та стягненню процентів, неустойки, штрафів, індексу інфляції, трьох відсотків річних та/або збитків, вимоги по застосуванню наслідків реституції при недійсності правочинів, вимоги по отриманню коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкрутство, виконавчих проваджень, в тому числі щодо майна, яке не було реалізоване на торгах та не було передано стягувану (Банку) в погашення боргу до укладення цього Договору, мирових угод, договорів з арбітражними керуючими, охоронними організаціями, права кредиторів, права участі в колегіальних органах, в тому числі в комітеті кредиторів тощо.

Згідно договору про відступлення права вимоги Банком відступлено, а новим кредитором набуто всі права вимоги Банку, що виникли та існували на день відступлення за: договором про відновлювальну кредитну лінію № 29v -01-08 від 07.04.2008 року та наступними договорами забезпечення: Договором поруки № 29v -01-08П4 від 07.04.2008 року; Договором поруки № 29v-01-08П2 від 07.04.2008 року; Договором поруки № 29v-01- 08П3 від 07.04.2008 року; Договором поруки № 29v -01-08П1 від 07.04.2008 року.

Згідно з п. 2 Договору відступлення права вимоги, права вимоги вважаються переданими Новому кредитору з моменту укладення цього Договору про відступлення права вимоги.

Відповідно до умов договору від 02 жовтня 2019 року про відступлення права вимоги, укладеного між ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Геліос», до останнього перейшли права кредитора до позичальників, заставодавців, поручителів зазначених у Додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги.

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги від 02.10.2019 р. в реєстрі кредитних договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами під № 46 зазначено ТОВ «Бригадирівський піно-бетонний завод»; згідно реєстру Договорів застави та поруки, права вимоги за якими відступаються під № 54 зазначено боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу статей 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити висновок про те, що заміна кредитора в зобов 'язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов 'язання на боці кредитора.

Оскільки процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією, то ч. 5 ст. 15 Закон України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

В ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.

Також, вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, які призвели до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в постанові від 20 листопада 2013 року зазначила:«Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов 'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов 'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги».

Як вже зазначалося, в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 20.11.2013 року, при перегляді ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2013 року, встановлено, що заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Оскільки, між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ТОВ «ФК «Геліос» було укладено договір про відступлення прав вимоги, тому заява в частині заміни стягувача підлягає задоволенню.

Однак вимога заявника про заміну позивача у справі № 2029/2-2321/11 не ґрунтується на нормах цивільно-процесуального законодавства та задоволенню не підлягає, оскільки ст. 442 ЦПК України передбачено заміну стягувача лише у виконавчому провадженні та у виконавчому листі, однак не у цивільній справі.

Керуючись ст.ст. 442,512 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Геліос» про заміну сторони у виконавчому провадженні – задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження із примусового виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.03.2012 року у справі № 2029/2-2321/11 , а саме стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (ЄДРПОУ: 09807856; юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛІОС» (код ЄДРПОУ 42322556, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, буд. 7-9) .

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова . Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Вступну та резолютивну частини ухвали складено 23.03.2020. Повний текст ухвали складено 25.03.2020.

Суддя В.О. Попова