
справа № 208/8358/18
№ провадження 2/208/281/20
РІШЕННЯ
Іменем України
26 лютого 2020 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засіданні Пентраковської М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна міської ради, про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, –
в с т а н о в и в:
Стислий виклад позиції позивача, заперечення відповідача.
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна міської ради, про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.
У своєму позові позивач ОСОБА_1 зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батьком, після смерті якого відкрилась спадщина. До складу спадкового майна увійшло нерухоме майно – допоміжний комплекс з обслуговування кафе-бістро, загальною площею 493, 6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Він успадкував 64/100 часток нерухомого майна, а 36/100 часток цього майна успадкував його рідний брат ОСОБА_4 . З цього часу він та відповідач стали співвласниками вказаного комплексу з обслуговування кафе-бістро. Згідно до висновку експертів встановлена можливість виділу частки, як такої взагалі, та наведений чіткий законний варіант виділу часток у спільній частковій власності. З 2017 року він прийняв рішення про виділення у натурі свої частки у вказаному комплексі. З цього часу він почав вести перемовини з відповідачем про виділення часток самостійно, як співвласники. Під час судового засіданні він звернувся до відповідача в письмовій формі про вирішення його вимог без застосування рішення суду та запропоновано укласти мирову угоду. Але відповіді він не відреагував. Згідно до висновку експертів розподіл будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Б між співвласниками згідно часток, які указані у свідоцтві про право на спадщину за законом, та сформованого порядку користування будівлями та спорудами можливий; дійсна вартість спірного майна, загальною площею 496,3 кв.м. становить 4 098 214,00 грн.; вартість площі приміщень, яка виділяється співвласнику на 64/100 частини разом з спорудами складає 2 622 857,00 грн.; вартість площі приміщень, яка виділяються співвласнику на 36/100 частини разом з спорудами 1 475 357,00 грн., сума у розмірі 1 974,00 грн. може бути визначена, як грошова компенсація на користь співвласника частини 36/100. Згідно Висновку експертів співвласнику на 64/100 частини (315,9 кв.м.) виділяється приміщення 1-1 (22,8 кв.м.) – підсобне приміщення; приміщення 1-2 (293,1 кв.м.) – частина торгової зали; огорожа № 1; 64/100 частини – тротуару І; згідно Висновку експертів співвласнику на 36/100 частини (177,7 кв.м.) виділяється приміщення 1-1 (63,7 кв.м.) – частина торгової зали (7,75 м.х 8,22м); приміщення 1-3 (114,0 кв.м.) – торгова зала; 36/100 тротуару І. Згідно Висновку експертів співвласникам 64/100 та 36/100 часток необхідно в приміщенні 1-2 (356,8 кв.м.) встановити перегородку для влаштування двох приміщень для співвласника 64/100 приміщення, площею 293,1 та для співвласника 36/100 приміщення площею 63,7 кв.м.
Тому просить суд виділити ОСОБА_1 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частку в розмірі 64/100 в самостійний об`єкт нерухомого майна, площею 315,9 кв.м., що складається з наступних будівель та споруд: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 1-2, 293,1 кв.м. – частина торгової зали; огорожа № 1, 64/100 частини тротуару І; визнати за ОСОБА_1 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на частку в розмірі 64/100 площею 315,9 кв.м.,а саме на будівлі та споруди: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 1-2, 293,1 кв.м. – частина торгової зали; огорожа № 1, 64/100 частини тротуару І; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 кошти в розмірі 1 974 грн., як грошову компенсацію співвласнику 36/100 частини нерухомого майна у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виділити ОСОБА_4 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частку в розмірі 36/100 в самостійний об`єкт нерухомого майна, площею 177,7 кв.м., що складається з: приміщення 1-2, 63,7 кв.м. – частина торгової зали (7,75м. х 8,22м.); приміщення 1-3, 114,0 кв.м. – торгова зала; 36/100 частини тротуару І; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 ; стягнути з відповідач ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_1 кошти у розмірі 25 633,80 грн. як грошову компенсацію за сплату судових витрат; у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити відповідача ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання встановлення позивачем ОСОБА_1 перегородки в приміщенні 1-2 (356,8 кв.м.) для влаштування двох приміщень для співвласника 64/100 приміщення площею 293,1 кв.м. та для співвласника 36/100 приміщення площею 63,7 кв.м.
У своєму позові посилається на вимоги ст.ст.15, 16, 183, 317, 321, 356, 358, 364 ЦК України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі, посилались на обставини викладені в позові.
У судове засіданні представника відповідача ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення позову та просив суд відмовити в задоволенні позову, а також закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю спору між сторонами.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Суд, вислухавши позивача, представників сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Процесуальні дії суду
11 лютого 2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.
31 травня 2019 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна міської ради.
06 грудня 2019 року ухвалою суду закрито підготовче засідання по справі та справу призначено до розгляду.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та предметом позову є виділ в натурі із спільної часткової власності частки нерухомого майна.
Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з цивільних правовідносин, до яких застосовуються положення ЦК України.
В судовому засіданні встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належить 64/100 часток нерухомого майна – допоміжний комплекс з обслуговування кафе-бістро, загальною площею 493,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до дублікату свідоцтва про право на спадщину від 10 червня 2013 року, зареєстровано в реєстрі № 1-806, дублікат серія та номер 1-265, виданий 18.03.2016 року, державний нотаріус Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г. (а.с.10-12, 13).
ОСОБА_4 належить 36/100 часток нерухомого майна – допоміжний комплекс з обслуговування кафе-бістро, загальною площею 493,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до дублікату свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 1-808, виданий 10.06.2013 року, державний нотаріус Першої дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Трощій Н.Г., що вбачається Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.10-12).
Як встановлено в судовому засіданні нерухоме майна – допоміжний комплекс з обслуговування кафе-бістро, загальною площею 493,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить сторонам на праві спільної часткової власності та складається з: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 2 - торгова зала, площею 356,8 кв.м.; 3 – торгова зала площею 114,0 кв.м., ганок, козирок; № 1 огорожа, І тротуар.
Відповідно до висновку експертів ОСОБА_5 В. та ОСОБА_6 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 6449/6450-18 в рамках цивільної справи № 208/8358/18 за заявою ОСОБА_1 складаного 21 березня 2019 року наданий варіант № 1 розподілу Допоміжного комплексу з обслуговування кафе-бістро між співвласниками (64/100 та 36/100 частини), де вартість 1 кв.м. допоміжного комплексу з обслуговування кафе-бістро літ А-1 для можливої визначення вартості площі при розподілу між співвласниками становить 8 254,949 грн. кв.м. з урахуванням дійсної вартості спірного майна, загальною площею 496,3 кв.м. становить 4 098 214,00 грн.; співвласнику на 64/100 частини виділяється: вартість площі приміщень, яка виділяється співвласнику на 64/100 частини разом зі спорудами складає 2 622 857,00 грн.; вартість площі приміщень, яка виділяються співвласнику на 36/100 частини разом з спорудами 1 475 357,00 грн., сума у розмірі 1 974,00 грн. може бути визначена, як грошова компенсація на користь співвласника частини 36/100.
Згідно висновку експертів Вітер Р.В. та ОСОБА_7 Ю ОСОБА_8 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 6449/6450-18 в рамках цивільної справи № 208/8358/18 за заявою ОСОБА_1 складаного 21 березня 2019 року наданий варіант № 1 розподілу Допоміжного комплексу з обслуговування кафе-бістро між співвласниками (64/100 та 36/100 частини), співвласнику на 64/100 частини (315,9 кв.м.) виділяється приміщення 1-1 (22,8 кв.м.) – підсобне приміщення; приміщення 1-2 (293,1 кв.м.) – частина торгової зали; огорожа № 1; 64/100 частини – тротуару І; а співвласнику на 36/100 частини (177,7 кв.м.) виділяється приміщення 1-1 (63,7 кв.м.) – частина торгової зали (7,75 м.х 8,22м); приміщення 1-3 (114,0 кв.м.) – торгова зала; 36/100 тротуару І.
Згідно до висновку експертів Вітер Р.В. та ОСОБА_6 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 6449/6450-18 в рамках цивільної справи № 208/8358/18 за заявою ОСОБА_1 складаного 21 березня 2019 року вартість площі, яка виділяється співвласнику на 36/100 частини разом зі спорудами складає 1 473 383 грн.. що на 1 974 грн. менше від вартості 36/100 частини; яка може бути визначена, як грошова компенсація на користь співвласника 36/100 частини, а також по варіанту № 1 розподілу між співвласниками необхідно в приміщенні 1-2 (356,8 кв.м.) встановити перегородку для влаштування двох приміщень для співвласника 64/100 приміщення, площею 293,1 та для співвласника 36/100 приміщення площею 63,7 кв.м. (а.с.62-84).
Оцінка суду
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.
Звертаючись до суду з позовом позивачем, як на підставу своїх позовних вимог, серед іншого, посилалається на те, що між сторонами не досягнуто згоди про спосіб виділення часток із загального майна, а спільне користування майном є неможливим.
Отже, між сторонами склалися правовідносини щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності та виділ в натурі.
Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.
Відповідно до вимог ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Ст.319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 фактично користуються: 64/100 частиною (315,9 кв.м.) нерухомого майна – допоміжний комплекс з обслуговування кафе-бістро, загальною площею 493,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , приміщенням 1-1 (22,8 кв.м.) – підсобним приміщенням; приміщенням 1-2 (293,1 кв.м.) – частина торгової зали; огорожа № 1; 64/100 частини – тротуару І.
Так, запропонований варіант розподілу найбільш відповідає ідеальним часткам сторін у нерухомому майні, надає можливість кожному власнику обслуговувати свої будівлі та споруди, де за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 6449/6450-18 в рамках цивільної справи № 208/8358/18 за заявою ОСОБА_1 складаного 21 березня 2019 року наданий варіант № 1 розподілу Допоміжного комплексу з обслуговування кафе-бістро між співвласниками (64/100 та 36/100 частини), згідно якого можливо співвласнику на 64/100 частини (315,9 кв.м.) виділити приміщення 1-1 (22,8 кв.м.) – підсобне приміщення; приміщення 1-2 (293,1 кв.м.) – частина торгової зали; огорожа № 1; 64/100 частини – тротуару І; а співвласнику на 36/100 частини (177,7 кв.м.) виділяється приміщення 1-1 (63,7 кв.м.) – частина торгової зали (7,75 м.х 8,22м); приміщення 1-3 (114,0 кв.м.) – торгова зала; 36/100 тротуару І.
Окрім цього, згідно до висновку експертів ОСОБА_5 В ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 6449/6450-18 в рамках цивільної справи № 208/8358/18 за заявою ОСОБА_1 складаного 21 березня 2019 року вартість площі, яка виділяється співвласнику на 36/100 частини разом зі спорудами складає 1 473 383 грн., що на 1 974 грн. менше від вартості 36/100 частини; яка може бути визначена, як грошова компенсація на користь співвласника 36/100 частини, а також по варіанту № 1 розподілу між співвласниками необхідно в приміщенні 1-2 (356,8 кв.м.) встановити перегородку для влаштування двох приміщень для співвласника 64/100 приміщення, площею 293,1 та для співвласника 36/100 приміщення площею 63,7 кв.м. (а.с.62-84).
Зібраними у справі доказами, підтверджується наявність технічної можливості такого поділу і відсутність для цього перешкод.
Ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ст.81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так відповідачем не надано доказів того, що або відсутня або є інша будівельно-технічної можливості розподілу спірного нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , між сторонами в натурі.
З урахуванням викладеного та вимог ст..364 ЦК України, вимоги позивача, що згідно до висновку експертів ОСОБА_10 Р.В ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 6449/6450-18 в рамках цивільної справи № 208/8358/18 за заявою ОСОБА_1 складаного 21 березня 2019 року, а саме виділ ОСОБА_1 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частку в розмірі 64/100 в самостійний об`єкт нерухомого майна, площею 315,9 кв.м., що складається з: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 1-2, 293,1 кв.м. – частина торгової зали; огорожа № 1, 64/100 частини тротуару І; визнати за ОСОБА_1 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на частку в розмірі 64/100 площею 315,9 кв.м.,а саме на будівлі та споруди: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 1-2, 293,1 кв.м. – частина торгової зали; огорожа № 1, 64/100 частини тротуару І; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 кошти в розмірі 1 974 грн., як грошову компенсацію співвласнику 36/100 частини нерухомого майна у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; виділення ОСОБА_4 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частку в розмірі 36/100 в самостійний об`єкт нерухомого майна, площею 177,7 кв.м., що складається з: приміщення 1-2, 63,7 кв.м. – частина торгової зали (7,75м. х 8,22м.); приміщення 1-3, 114,0 кв.м. – торгова зала; 36/100 частини тротуару І, визнавши за ОСОБА_4 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на частку в розмірі 36/100 площею 177,7 кв.м., а саме на будівлі та споруди: приміщення 1-2, 63,7 кв.м. – частина торгової зали (7,75м. х 8,22м.); приміщення 1-3, 114,0 кв.м. – торгова зала; 36/100 частини тротуару І, підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача, що у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити відповідача ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання встановлення позивачем ОСОБА_1 перегородки в приміщенні 1-2 (356,8 кв.м.) для влаштування двох приміщень для співвласника 64/100 приміщення площею 293,1 кв.м. та для співвласника 36/100 приміщення площею 63,7 кв.м. не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно до вимог ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Так, позивачем не підтверджено суду, що на даний час зі сторони відповідача ОСОБА_4 вчиняються дії спрямовані на перешкоджання встановлення позивачу ОСОБА_1 встановлення перегородки в приміщенні 1-2 (356,8 кв.м.) для влаштування двох приміщень для співвласника 64/100 приміщення площею 293,1 кв.м. та для співвласника 36/100 приміщення площею 63,7 кв.м..
З урахуванням викладеного вказана заява відповідача про закриття не підлягає задоволенню.
Окрім цього, щодо клопотання відповідача про закриття провадження по справі, у зв`язку з відсутністю спору, не підлягає задоволенню, оскільки ст.255 ЦПК України не передбачено закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю спору.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).
Також суд зазначає, що позивачем та його представником не підтримано вимоги про стягнення коштів у розмірі 25 633,80 грн. як грошову компенсацію за сплату судових витрат, у зв`язку з чим вказані судові витрати не підлягають стягненню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 316, 317, 319-321, 328, 334, 346, 355, 356, 358, 364, 367, 373, 375, 378, 386 ЦК України, ст. ст.12, 19, 76, 80, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна міської ради, про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_1 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частку в розмірі 64/100 в самостійний об`єкт нерухомого майна, площею 315,9 кв.м., що складається з: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 1-2, 293,1 кв.м. – частина торгової зали; огорожа № 1, 64/100 частини тротуару І.
Визнати за ОСОБА_1 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на частку в розмірі 64/100 площею 315,9 кв.м.,а саме на будівлі та споруди: приміщення 1-1, 22,8 кв.м. – підсобне приміщення; 1-2, 293,1 кв.м. – частина торгової зали; огорожа № 1, 64/100 частини тротуару І.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 кошти в розмірі 1 974 грн., як грошову компенсацію співвласнику 36/100 частини нерухомого майна у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити ОСОБА_4 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частку в розмірі 36/100 в самостійний об`єкт нерухомого майна, площею 177,7 кв.м., що складається з: приміщення 1-2, 63,7 кв.м. – частина торгової зали (7,75м. х 8,22м.); приміщення 1-3, 114,0 кв.м. – торгова зала; 36/100 частини тротуару І.
Визнати за ОСОБА_4 у допоміжному комплексі з обслуговування кафе-бістро, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на частку в розмірі 36/100 площею 177,7 кв.м., а саме на будівлі та споруди: приміщення 1-2, 63,7 кв.м. – частина торгової зали (7,75м. х 8,22м.); приміщення 1-3, 114,0 кв.м. – торгова зала; 36/100 частини тротуару І.
В іншій частині позову, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Департамент комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майна міської ради, адреса: АДРЕСА_3 , м. Кам`янське, пр.-т Василя Стуса, 10 АДРЕСА_4 12, ЄДРПОУ 20268696
Суддя Похваліта С. М.
Судове рішення № 88414814, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська було прийнято 26.02.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 208/8358/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: