Ухвала суду № 88414376, 23.03.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14997/18

Провадження № 2-з/638/201/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк», треті особи: ТОВ «Каскад-Трейд», ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання публічних торгів недійсними, -

встановив:

В провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк», треті особи: ТОВ «Каскад-Трейд», ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання публічних торгів недійсними.

Позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову до набрання чинності рішенням у справі шляхом заборони будь-яким особам вчиняти дії щодо квартири АДРЕСА_1 ; заборонити органам та посадовим особам, які здійснюють державну реєстрацію, реєстрацію відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_1 ; накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 29.10.2018 року він звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до відповідачів про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання публічних торгів недійсними, визнання договору недійсним. Предметом оспорюваних договорів є нерухоме майно, а саме квартира АДРЕСА_1 , що належала позивачу на підставі свідоцтва про право власності та в якій він проживав разом з родиною. Відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги від 02.12.2013 року, укладеного між ПАТ «Астра Банк» та ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «Астра Банк» відступило права вимоги, а ПАТ «Дельта Банк» купило права вимоги за іпотечним договором б/н від 18.09.2008 року, укладеного між позивачем та ПАТ «Астра Банк». Під час судових засідань позивачу стало відомо, що спірне нерухоме майно було передано ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного між нею та ПАТ «Дельта Банк». Згодом стало відомо, що 05.12.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого останній прийняв всі права та обов`язки на спірне нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 . та на сьогоднішній день іпотекодержателем за іпотечним договором є ОСОБА_4 . Вказує, що 03.03.2020 року позивач знайшов оголошення на сайті ОЛХ про продаж спірного нерухомого майна. Також зазначає, що в спірній квартирі досі знаходяться його особисті речі, документи, меблі, побутова техніка, килими, картини, однак він не може потрапити до квартири через те, що невідомі особи змінили замок. Посилається на обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки позовні вимоги носять майновий характер і стосуються майна, яке належало позивачу, яке перебувало в іпотеці у ПАТ «Дельта Банк» та реалізовано до вирішення даного спору вдруге та майно виставлено на продаж.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши надані матеріали, суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. (ч.2 ст.149 ЦПК України).

При цьому, виходячи з правової природи забезпечення позову, під останнім слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача та спрямованих проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати, знецінити або вчинити інші дії, що можуть призвести в майбутньому до певних складнощів при виконанні рішення суду.

Разом з тим, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно, забороною вчиняти певні дії щодо предмета спору.

З матеріалів позову вбачається, що між сторонами виник спір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 .

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Судом не встановлено обставин, що можуть свідчити про спричинення забезпеченням позову збитків відповідачу, а також обставин, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, за наявності яких обов`язком суду є застосування зустрічного забезпечення, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Проте, суд вважає за необхідне роз`яснити відповідачу його право, у відповідності до ч.6 ст.154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на те, що між сторонами виник спір з приводу порушення права власності на спірне нерухоме майно, який перебуває на розгляді в суді, а також те, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 62,6 кв.м., загальною площею 98 кв.м., оскільки невжиття таких заходів може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду.

Разом з тим суд вважає, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині заборони будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири за вищезазначеною адресою слід відмовити, з огляду на таке.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України визначено, що заходи забезпечення позову мають на меті ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Обраний позивачем спосіб забезпечення позову щодо заборони у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо зазначеного нерухомого майна фактично унеможливлює право володіння та користування спірною квартирою його власником, що призведе до порушення прав власника майна.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача в частині заборони органам та посадовим особам здійснювати реєстрацію відчуження у будь-який спосіб спірного нерухомого майна, оскільки такий захід як накладення арешту на спірне майно спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст.149-150, 153, 260, 261 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк», треті особи: ТОВ «Каскад-Трейд», ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування рішення, визнання публічних торгів недійсними - задовольнити частково.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею 62,6 кв.м., загальною площею 98 кв.м.

В задоволенні іншої частини вимог заяви – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Копію ухвали надіслати заявнику та заінтересованим особам, а особі, щодо якої вжито заходи забезпечення позову негайно після виконання ухвали.

Строк пред`явлення ухвали до виконання протягом трьох років.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.В.Цвірюк