Вирок № 88412028, 25.03.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

УКРАЇНА

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/1215/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Желяскова О.О.

за участю секретаря - Гула О.Р.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Гурової І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

потерпілої - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ананьєві Одеської області кримінальне провадження №12019160210000310, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2019 року, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шимкове Ананьївського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії КМ НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 5 травня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , раніше судимого: 1) 13 листопада 2012 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.1 ст.187, ч.2 ст.15, ч.1 ст.152 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, 28 квітня 2013 року Малиновським районним судом міста Одеси замінена невідбута частина покарання 2 роки та 16 днів на обмеження волі, 22 лютого 2016 року звільнений Ширяївським виправним центром (№111) у зв`язку з відбуттям строку покарання; 2) 30 жовтня 2019 року Ананьївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, із застосуванням ч.ч.1,3 ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , маючи непогашену судимість за вироком Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 листопада 2012 року, яким його засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.187 , ч.2 ст.15, ч.1 ст.152 КК України, будучи 30 жовтня 2019 року засудженим за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, із застосуванням ч.ч.1,3 ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, 30 листопада 2019 року близько 18 години 00 хвилин, знаходячись біля магазину «Копійка», розташованого по вулиці Незалежності в місті Ананьїв Одеської області, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення бувшого у використанні велосипеду марки «України», який також перебував біля зазначеного магазину, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання , виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав зазначений бувший у використанні велосипед «Україна зеленого кольору, який належить ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_2.

Викраденим бувшим у використанні велосипедом «Україна зеленого кольору, який належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 1000 гривень 00 копійок.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинену повторно.

Після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, судом було встановлено особу обвинуваченого та роз`яснено йому суть обвинувачення, постановлено питання обвинуваченому про те, чи зрозуміле йому обвинувачення, чи визнає він себе винним і чи бажає давати показання.

На зазначене питання обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що обвинувачення йому зрозуміле, свою вину він визнає та бажає давати суду показання.

У відповідності до положень ч.1 ст.349 КПК України судом було запропоновано стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.

При цьому, прокурор та обвинувачений від оголошення вступної промови відмовилися.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, добровільності позиції обвинуваченого, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачений розуміє суть обвинувачення та не оспорює фактичні обставини справи, що підтверджується його показаннями, наданими у судовому засіданні, він вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитами обвинуваченого та потерпілої, а також дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати.

Обвинувачений ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодились.

Судом у відповідності до положень ч.3 ст. 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, прокурор, обвинувачений та потерпіла зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинуваченого та потерпілої, дослідження доказів, що характеризують особу обвинуваченого та підтверджують процесуальні витрати, а також вивчення досудової доповіді, наданої органом пробації.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що 30 листопада 2019 року близько 18 години він знаходився біля магазину «Копійка», розташованого по вулиці Незалежності в місті Ананьїв. В цей час він побачив велосипед «Україна» зеленого кольору, який знаходився біля будівлі магазину та не був будь-яким чином заблокований, замком або будь-чим іншим. Оскільки, ОСОБА_1 мешкає в с.Вербове Ананьївського району Одеської області та в цей час жодний транспорт в зазначене село не ходить, а ОСОБА_1 необхідно було добратися додому, враховуючи, що власника зазначеного велосипеду не було поряд, в ОСОБА_1 виник умисел на таємне заволодіння велосипедом, з метою його використання для поїздки до дому, та подальшого продажу для отримання коштів. Впевнившись, що ніхто за ним не спостерігає ОСОБА_1 заволодів вказаним велосипедом та на ньому поїхав до с.Вербове Ананьївського району Одеської області, де в подальшому його було виявлено працівниками поліції. Також, ОСОБА_1 зазначив, що свою вину він визнає, усвідомив неправильність та протизаконність свого вчинку, у скоєному щиро розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_2 , будучи повідомленою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та склавши присягу, під час допиту у судовому засіданні повідомила, що 30 листопада 2019 року у вечірній час вона разом з донькою приїхали на велосипедах до магазину « Копійка », розташованого в місті Ананьїв по вулиці Незалежності. В них був один велосипедний замок для блокування велосипеду, та її донька заблокувала вказаним замком свій велосипед, а ОСОБА_2 залишила свій велосипед біля будівлі магазину «Копійка» не заблокованим. Пробувши в магазині деякий час та здійснивши необхідні покупки, ОСОБА_2 разом з донькою вийшли з магазину та помітили відсутність велосипеду ОСОБА_2 . В подальшому, за порадою одного з громадян, які знаходились біля магазину, вони звернулися до адміністрації магазину «Копійка» з метою перевірки записів камер відеоспостереження розташованих на будівлі магазину. Були перевірені записи з камер та встановлено, що велосипедом ОСОБА_2 заволодів невідомий чоловік. Після цього, ОСОБА_2 попрямувала до відділення поліції щоб повідомити про дану подію, а її донька залишилась біля магазину. Через декілька днів працівниками поліції було повернуто ОСОБА_2 її велосипед.

Після допиту обвинуваченого та потерпілої прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази, які характеризують обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати, а саме:

-вимогу щодо судимостей ОСОБА_1 станом на 4 грудня 2019 року;

-копію вироку Роздільнянського районного суду Одеської області від 13 листопада 2012 року, яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.15, ч.1 ст.152 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-копію ухвали Ширяївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2016 року про проведення перерахунку строку попереднього ув`язнення ОСОБА_1 до покарання у вигляді позбавлення волі;

-копію вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до 4 років позбавлення волі та на підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України;

-копію розпорядження про виконання вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року, як такого що набрав законної сили;

-лист Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» Одеській області від 26 грудня 2019 року за вихідним №28/83/Мм-19 відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває на обліку в районному секторі та від покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року не звільнений;

-лист комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» Ананьївської районної ради за вихідним №478 від 11 грудня 2019 року, відповідно до якого ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

-характеристику Шимківської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 3 грудня 2019 року за №536 на ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 проживає на території сільської ради, раніше був засуджений, ніде не працює, періодично вживає спиртні напої, заяв та скарг на нього до сільської ради не надходило;

-довідку Шимківської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 3 грудня 2019 року №535, відповідно до якої сім`я ОСОБА_1 складається з: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - співмешканки та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - сина;

-розписку потерпілої ОСОБА_2 на ім`я начальника Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області від 1 грудня 2019 року, про те, що нею отримано від ОСОБА_1 її велосипед марки «Україна» зеленого кольору, який був в неї викрадений 30 листопада 2019 року біля магазину «Копійка», та вона зобов`язується його зберігати до вирішення справи по суті;

-довідку про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 6 грудня 2019 року №324-СП за матеріалами кримінального провадження №12019160210000310.

Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.

Крім того, від представника Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_5 (а.с.30-33) із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, не становитиме високої небезпеку для суспільства (в тому числі окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у суспільстві можливе.

Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.

На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень досудового розгляду, заяв або клопотань вони не мають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.

Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.

У судових дебатах:

Прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області пояснив, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, просила визнати ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. У відповідності до положень статті 71 КК України за сукупністю з вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 5 років позбавлення волі. Крім того, прокурор зауважила, що з урахуванням того, що злочин ОСОБА_1 вчинено у період іспитового строку то до нього не може бути застосоване звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України. Також, прокурор зазначила, що з ОСОБА_1 має бути стягнуто витрати на залучення експерта у кримінальному провадження, а речові докази у справі - велосипед марки «Україна» має бути повернутий потерпілій.

Потерпіла ОСОБА_2 у судових дебатах погодилась з думкою прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судових дебатах зазначив, що свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину він визнає в повному обсязі, усвідомив неправильність та протизаконність свого вчинку, у скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати.

В останньому слові ОСОБА_1 зазначив, що у скоєному він розкаюється.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 злочину, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, а саме як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з вищевикладеного.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 1статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 КК України злочин вчинений ОСОБА_1 є злочином середньої тяжкості.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданих збитків.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.

Санкцією частини 2 статті 185 КК України передбачено призначення особі покарання у вигляді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

При цьому, з наданої прокурором копії вироку Ананьївського районного суду Одеської області вбачається, що вказаним вироком 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, до 4 років позбавлення волі та на підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 2 частини 3 статті 76 КК України.

З наданої прокурором копії розпорядження про виконання вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року, вбачається що вказаний вирок набрав законної сили 20 грудня 2019 року.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто в даному випадку з 30 жовтня 2019 року.

Злочин за вчинення якого ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності, в рамках даного кримінального провадження, вчинено 30 листопада 2019 року, тобто після постановлення вироку Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року та в період відбування ОСОБА_1 іспитового строку з вказаним вироком.

Частиною 1 статті 78 КК України визначено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

З наведених норм вбачається, із застосуванням положень статті 75 КК України особа звільняється не від покарання, а від його відбування, звільнення особи від покарання призначеного за вироком суду можливе лише за двох умов: 1) якщо виконав покладені на нього обов`язки; 2) не вчинив нового злочину.

Відповідно до положень ч.3 ст.78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Верховний Суд України у пункті 10 Постанови пленуму від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК ( 2341-14 ), у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Частиною 1 статті 71 КК України визначено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

З урахуванням викладеного, враховуючи ступінь тяжкості злочину, вчиненого ОСОБА_1 , наявність обставин, які відповідно до ст.66 КК України, пом`якшують покарання, відсутність обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, з урахуванням особи ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на певний строк, до якого у відповідності до положень статті 71 КК України має бути частково приєднано невідбуту частину покарання за вирком Ананьївського районного суду Одеської області від 30 жовтня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 63 КК України покарання у виді позбавлення волі полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

Відповідно до положень частини 2 статті 63 КК України позбавлення волі встановлюється на строк від одного до п`ятнадцяти років, за винятком випадків, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.18 КВК України виправні колонії виконують покарання у виді позбавлення волі на певний строк, довічного позбавлення волі.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відповідно довідки про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 6 грудня 2019 року №324-СП за матеріалами кримінального провадження №12019160210000310 - становлять 628,04 грн. та мають бути стягнуті в дохід держави.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.

З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявний речовий доказ, а саме бувший використанні велосипед марки «Україна» зеленого кольору, який переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_2 , долю якого слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілою та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ананьївського районного суду Одеської області у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 , покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання обраховувати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 .

Речові речовий доказ, а саме бувший використанні велосипед марки «Україна» зеленого кольору, повернути потерпілій.

Цивільний позов потерпілим та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Шимкове Ананьївського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії КМ № НОМЕР_1 , виданий Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 5 травня 2004 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи Одеським НДЕКЦ МВС України (УК у м.Одесі/ Малиновський р-н/ 24060300, ЄДРПОУ 38016923, р/р НОМЕР_4 , код, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О.О.Желясков