Ухвала суду № 88411888, 19.03.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 Справа № 233/650/20

У Х В А Л А

19 березня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суду Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С. ,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за липень 2016 року в розмірі 3432,68 грн, за серпень 2016 року в розмірі 7922,56 грн, за вересень 2016 року в розмірі 8829,59 грн, за жовтень 2016 року в розмірі 9377,67 грн, за листопад 2016 року в розмірі 18258,84 грн, за грудень 2016 року в розмірі 9566,85 грн, за січень 2017 року в розмірі 5953,18 грн, за лютий 2017 року в розмірі 8746,13 грн, за березень 2017 року в розмірі 3951,71 грн, за квітень 2017 року в розмірі 2566,60 грн, за травень 2017 року в розмірі 2545,22 грн, за червень 2017 року в розмірі 2545,22 грн, за липень 2017 року в розмірі 21959,56 грн, а всього в сумі 105655,81 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що у відповідний період він працював на посаді машиніста електровозу у виробничому підрозділі «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». З липня 2016 року роботодавець припинив виплачував заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. 17 липня 2017 року позивач був звільнений у зв`язку зі скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України, проте відповідач до цього часу не виплатив йому заробітну плату в зазначеному розмірі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. Крім того, повідомив про існування судового рішення між тими самими сторонами про той самий предмет спору з тих самих підстав щодо частини позовних вимог.

Сторони у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, позивач надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 22.08.2019 року у цивільній справі № 233/2730/19 позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній плати в розмірі 24315,23 грн., вирішено питання про розподіл судових витрат. Вказаним рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якому зазначив, що в період часу з 14 липня 2016 року по 17 липня 2017 року він працював машиністом електровоза виробничого підрозділу «Дебальцевське пасажирське локомотивне депо» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця». З березня 2017 року відповідач по справі припинив виплачувати заробітну плату, хоча продовжував її нараховувати. Станом на 17 липня 2017 року відповідачем була нарахована, але не виплачена заробітна плата за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 33568 гривень 31 копійка (за вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів до виплати належить 24315 гривень 23 копійки). Позивач просить стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату за період часу з 01 березня 2017 року по 17 липня 2017 року в розмірі 24315 гривень 23 копійки.

Постановою Донецького апеляційного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року вказане судове рішення скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо набрали законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягає закриттю в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по заробітній платі за період з березня 2017 року по липень 2017 року, оскільки з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав набрало законної сили рішення суду.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 256, 259, 260, 353, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з березня 2017 року по липень 2017 року - закрити.

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя